Відбулася Міжнародна конференція на тему: «Роль Конституційного Суду України в реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі»

До Дня Конституції України 28 червня 2022 року Конституційний Суд України провів у режимі онлайн Міжнародну конференцію на тему: «Роль Конституційного Суду України в реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі». Про це повідомляє відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу

Захід організували Конституційний Суд України та Національна академія правових наук України за підтримки Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.

Учасниками міжнародної конференції були Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, судді Конституційного Суду України, Президентка Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія) Клер Базі-Малорі, Президент Національної академії правових наук України Олександр Петришин, Голова Офісу Ради Європи в Україні, Представник Генерального секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Ради Європи Стен Ньорлов, керівник консульсько-правового відділу Посольства ФРН в Україні Карстен Маєр-Віфгаузен, Директор Німецького фонду міжнародного юридичного співробітництва Штефан Хюльсхьорстер, Національний радник з юридичних питань Координатора проєктів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков, а також судді КСУ у відставці, члени Науково-консультативної ради КСУ, представники іноземних органів конституційної юрисдикції, міжнародних організацій та фондів, представники дипломатичного корпусу, науково-академічної спільноти та міжнародні експерти. 

Зі вступною промовою до учасників заходу звернувся заступник Голови Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Сергій Головатий.

Свій виступ Сергій Головатий розпочав зі слів про війну, яку веде Росія проти нашої держави. Він наголосив, що вже упродовж років не тільки територія України, її суверенітет та державність, а й Конституція України була ціллю московської держави, бо вона завжди вбачала в нашій Конституції саме те, що береже Україну. Ще на початку збройної агресії у 2014 році, коли відбулася анексія Криму, МЗС Росії зробило заяву, висунувши вимоги змінити  українську Конституцію: по-перше,  здійснити федералізацію (а це знищило б українську державу як унітарну), а по-друге, надання російській мові конституційного статусу як другої державної мови в Україні (якби це сталося, то Українська нація перетворилася би на манкуртів – людей без історичної пам’яті, без знання історії свого народу тощо). Власне те, що не вдалося зробити через зміни до Конституції України, тобто юридично, Росія сьогодні робить фізично: вона знищує Українську націю війною. На переконання Сергія Головатого, Росія приречена на невдачу. Україна вистоїть як держава, а Український народ  виживе як нація.

Сергій Головатий зазначив, що в Україні перша юридично значуща Конституція з’явилася у 1996 році, яка народилася в дуже гострій політичній боротьбі політичних сил та інституцій. Тоді парламент таки ухвалив Конституцію, в якій саме визначено, що вона має найвищу юридичну силу в Україні. Але для того щоб це було не тільки гаслом, а юридична сила діяла, було засновано спеціальну інституцію – Конституційний Суд, на який покладено роль забезпечувати найвищу юридичну силу цього установчого Акта. Конституційний Суд постав в Україні як інституція, що продовжує європейську традицію, яка усталилася уже в повоєнній Європі. Саме повоєнна Європа покликала до існування конституційну юрисдикцію як інструмент захисту людських прав, правдивої демократії та правовладдя, тобто тих цінностей, на яких постала й сама Європа.

Заступник Голови Конституційного Суду в своєму виступі також розповів про важливість діяльності Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія), на яку було покладено функцію працювати з національними конституційними судами, допомагати їм випрацьовувати свою доктрину і, таким чином, з іншими інституціями Ради Європи забезпечувати сталість європейських цінностей та їх дієвість. Саме завдяки позитивному Висновку Венеційської Комісії щодо Конституційного Договору між Президентом і Верховною Радою Україна, ще не маючи тоді власної демократичної Конституції, винятково здобула членство в Раді Європи в листопаді 1996 року. Від 1996 року в Україні постав конституціоналізм європейського зразка. Він ґрунтується на європейській конституційній спадщині. Він продовжує розвиватися і відповідну роль у цьому відіграє Конституційний Суд України.

Як зазначив Сергій Головатий, в останні роки Конституційний Суд України у своїй діяльності все більше спирається на європейські стандарти, що їх установлюють європейські інституції. Зокрема, Суд регулярно застосовує Доповідь Венеційської Комісії «Про правовладдя» та спирається в обґрунтуванні своїх рішень на інструментарій документу «Мірило правовладдя». Також Конституційний Суд України регулярно звертається до Венеційської Комісії за консультативним висновком amicus curiae. У цьому контексті він додав, що Конституційний Суд доводить своїми рішеннями відданість європейським цінностям та здатний робити це й надалі.

Заступник Голови Конституційного Суду також нагадав учасникам конференції про Копенгаґенські критерії, які в червні 1993 року ухвалила Європейська Рада.

«Зокрема він наголосив, що цей документ був спеціально виписаний для посткомуністичних, постдиктаторських, посттоталітарних режимів задля набуття членства в Європейському Союзі. У документі чітко сформульовані для цієї мети політичний, економічний та інші критерії. Відповідно до політичного критерію членство в Європейському Союзі вимагає, щоб країна-кандидат досягла стабільності інституцій, що ґарантують правдиву демократію, правовладдя, людські права та додержання і захист меншин.

Тому з моменту коли Україна отримала статус кандидата в членство Європейського Союзу, вже не стоїть на порядку денному питання: чи стане Україна членом ЄС. Натомість стоїть питання, коли вона може ним стати. Україна неодмінно стане повноправним членом Європейського Союзу як тільки вона буде здатною взяти на себе зобов’язання, що випливають із членства шляхом виконання, зокрема політичних умов, які записані в Копенгаґенських критеріях», – наголосив на завершенні свого виступу Сергій Головатий.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у своїй промові привітав усіх учасників міжнародної конференції з історичним для Українського народу рішенням – наданням Україні статусу кандидата у члени Європейського Союзу. Він також подякував усім тим, хто в той чи інший спосіб доклав зусиль для досягнення цієї проміжної мети.  

«Надання Україні статусу кандидата у члени Європейського Союзу ставить перед усіма нами низку нових викликів, які ми спільними зусиллями неодмінно подолаємо. У тому числі, ідеться і про виклики у сфері конституційної юстиції. Усі ми розуміємо, що роль конституційного судового контролю є надзвичайною і має істотний вплив на усі сфери суспільного та державного життя. Тому рішення Конституційного Суду мають не тільки постфактум оцінювати акти на предмет їх відповідності Конституції або тлумачити її положення. Мотивація таких рішень повинна відображати та спрямовувати розвиток суспільства, слугувати правовим та моральним орієнтиром для майбутніх рішень усіх гілок влади. Парламент повинен ураховувати рішення Конституційного Суду в законотворчому процесі, Уряд – при ухваленні управлінських рішень, судова система – змінювати практику, зважаючи на аргументи, наведені Конституційних Судом. Отже, саме рішення Конституційного Суду мають бути гарантією того, що будь-яка діяльність влади відповідає Конституції», – наголосив Руслан Стефанчук.

До учасників конференції із вступною промовою також звернулася Президентка Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія) Клер Базі-Малорі.

Вона зазначила, що, на жаль, 26-та річниця Конституції України відбувається за трагічних умов, у часи агресії Росії проти України.

«Першого березня 2022 року я офіційно висловилася за засудження акту агресії, і всі члени Венеційської Комісії підтримали цю заяву на пленарному засіданні 19 березня 2022 року. Венеційська Комісія висловлює повну солідарність Україні, яка бореться за спільні цінності, принципи демократії, правовладдя та захист людських прав», – наголосила пані Клер Базі-Малорі.

Вона також зауважила, що надання Україні статусу кандидата в члени Європейського Союзу є визнанням європейської перспективи України. За її словами, це значний крок уперед як для України, так і для Європейського Союзу, однак процес приєднання до ЄС потребує значних зрушень у різних сферах, щоб відповідати  високим стандартам.

«Віддаю належне інституціям України: Президентові, Уряду, Верховній Раді України, Верховному Суду, судам загальної юрисдикції, а також і Конституційному Судові України, який завжди працював задля демократичного розвитку українського народу та громадянського суспільства, які гідно проявили себе».

Клер Базі-Малорі наголосила, що спільна робота з Радою Європи триватиме на основі усіх угод з різними дорадчими та виконавчими органами, включаючи Венеційську Комісію. Венеційська Комісія підготувала для України 96 висновків, починаючи з 1996 року. Усі рекомендації готували на тлі величезної роботи в діалозі з органами державної влади в Україні та іншими зацікавленими сторонами. Венеційська Комісія не раз критикувала пропозиції стосовно реалізації певних реформ, але, за словами Клер Базі-Малорі, усі рекомендації напрацьовувалися з метою відображення стандартів Ради Європи, уможливлення європейської інтеграції і багато з рекомендацій і досі зберігають свою актуальність. „

«Я закликаю органи державної влади ще раз подивитися на те, що ми радили. Ми вважаємо, що Україна дотримуватиметься наших рекомендацій на своєму шляху до ЄС. Це зокрема стосується забезпечення повної незалежності судової системи, що буде конче потрібним під час реконструкції та відновлення України. Важливим є ухвалення закону про деолігархізацію – це справжній пріоритет для України, від якого залежить належне виконання інших реформ із повним додержанням людських прав та принципу правовладдя. У грудні 2020 року та березні 2021 року ми представили наші Висновки, які стосувалися реформи Конституційного Суду. Однак відтоді відповідне законодавство ухвалено не було. Понад те, Європейська Комісія говорила про необхідність ухвалення законодавства щодо добору суддів Конституційного Суду відповідно до рекомендацій Венеційської Комісії. Ми чимало обговорювали ці питання і готові тепер співпрацювати над розробленням тексту відповідного закону», – підкреслила Клер Базі-Малорі.

Також Президентка Європейської Комісії Клер Базі-Малорі зауважила, що в 2009 році на І конгресі Всесвітньої конференції конституційного правосуддя (WCCJ) зазначали, що конституційні суди створюються не тому, що це модно, а тому, що конституційна юстиція є ключовим елементом у поглибленні основних цінностей, які втілено в Конституції.

«У європейських країнах це означає, що конституційні суди мають забезпечити послідовність і відповідність Конституції всіх законодавчих актів та всіх підзаконних актів, що приймаються. Роль конституційного суду є вкрай важливою, це свого роду незалежний арбітр, рішення якого є зобов’язальними для всіх», – наголосила Клер Базі-Малорі. 

Голова Офісу Ради Європи в Україні, Представник Генерального секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Ради Європи Стен Ньорлов зазначив, що Конституція 1996 року стала дуже важливим етапом для України після набуття незалежності. Він наголосив, що Рада Європи підтримує суверенітет України в межах міжнародно визнаних кордонів і сприяє утвердженню правовладдя, демократії та захисту людських прав в Україні. „

«Вітаю весь народ України з тим, що 24.06.2022 лідери ЄС надали Україні статус кандидата в члени ЄС, що підтверджує – Україна є членом європейської родини, в якій панують правовладдя, демократія та захист людських прав», – додав Стен Ньорлов.

Президент Національної академії правових наук України Олександр Петришин, звертаючись до учасників  заходу, наголосив, що ухвалення 28 червня 1996 року Конституції України визначило найголовніше – засади суверенної демократичної правової держави, що, власне, й визначило європейський вектор розвитку нашої держави і нашого суспільства.

«Україна сьогодні – це молода демократія, а тому пошук оптимальних форм політичного життя нашої країни, правових форм діяльності державних органів, захисту прав людини продовжується. Не варто забувати, що основою цього процесу пошуку мають стати конституційні норми та цінності, які відповідають європейським стандартам», – зазначив Олександр Петришин.

За його словами, наразі цей пошук загострюється двома факторами: перший – необхідність осмислення особливостей реалізації конституційних норм, зокрема в частині захисту прав людини та діяльності державної, судової влади в умовах воєнного часу; другий – це вагомий крок на шляху до повноправного членства в ЄС, коли за нами визнали не тільки європейську перспективу, а й юридичний статус кандидата. Останнє передбачає масштабну роботу щодо адаптації законодавства України до стандартів ЄС.

«Беззаперечно, Конституційний Суд України, який є невід’ємною складовою європейської конституційної демократії, покликаний виконувати важливу роль у цьому процесі. Без Конституційного Суду та його активної позиції важко уявити досягнення необхідних результатів у цьому складному процесі руху до стандартів Європи», – наголосив президент Національної академії правових наук.

Національний радник з юридичних питань Координатора проєктів ОБСЄ в України Олександр Водянніков зауважив, що «український народ виборює своє право на європейське та демократичне майбутнє. Право на суспільство, де сам народ, а не іноземний диктатор, визначає свою долю, де панує правовладдя, забезпечуються людські права і свободи».

«Ворог розраховував, що демократичні інституції України впадуть досить швидко, а країна стане легкою здобиччю, але демократичні інституції довели свою стійкість. Відрадно, що Конституційний Суд України діяв протягом тривожного часу, включаючи битву за Київ. Це явна ознака стійкості демократичного інституту, який покликаний стояти на варті основних цінностей Конституції, основних цінностей демократичного суспільства.

Конституційний Суд України ухвалював Рішення в час, коли околиці Києва обстрілювалися ворожими градами, коли кияни жили в бомбосховищах та метро. І це важлива ознака незламності демократії у протистоянні зі злом», – наголосив Олександр Водянніков. 

До присутніх також звернулися представники іноземних органів конституційної юрисдикції.

Зокрема Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Алдіс Лавіньш, який привітав учасників конференції з Днем Конституції та зауважив, що Латвійська Республіка та її Конституційний Суд і далі надають підтримку України як словами, так і справами.

«На жаль, ми зустрічаємося в часи, коли Український народ веде боротьбу зі зброєю в руках за свою Батьківщину, захищає демократію, свої сім’ї, свободу. Свободу самим обирати долю для своєї країни. У ці важкі часи ми солідарні з Україною і з тими, хто підсилює правовладдя в Україні, працюючи над цим останні роки».

Європейський Парламент одностайно проголосував за надання статусу кандидата Україні, даючи чіткий політичний сигнал і підтверджуючи європейську перспективу України. За його словами, процес інтеграції, який попереду, не буде простим, він вимагатиме багато сил, зусиль і терплячості. Водночас Алдіс Лавіньш запевнив, що Конституційний Суд Латвійської Республіки готовий продовжувати багаторічний активний діалог з Конституційним Судом України, беручи участь у різних програмах обміну, з питань як-от: захист основоположних прав, правовладдя і процедура роботи Конституційного Суду.

Звертаючись до суддів Конституційного Суду України та учасників заходу, Голова Конституційного Суду Республіки Молдова, Голова Конференції європейських конституційних судів Домніка Маноле також висловила свої вітання стосовно того, що Україна отримала статус кандидата в Європейський Союз, який українці заслужили кров’ю і болем. Це свідчення рішучості, сили і відваги. Вона поділилася досвідом Конституційного Суду Республіки Молдова в контексті тих процедур, які проходить країна перед тим, щоб отримати статус кандидата Європейського Союзу. Домніка Маноле підкреслила, що Республіка Молдова підписала угоду про Асоціацію з ЄС ще у 2014 році, яка стала предметом розгляду (конституційного контролю) у Конституційному Суді. Дослідивши положення цієї угоди, Суд вирішив, що вона сприяє економічній та політичній інтеграції Республіки Молдова до ЄС на основі спільних цінностей, таких як повага та просування принципів суверенітету і територіальної цілісності, незалежності країни, демократії, поваги до прав і свобод людини. Завершуючи виступ, Голова Конституційного Суду Республіки Молдова висловила сподівання, що Суд і надалі сприятиме подальшому руху до Європейського Союзу.

Керівник консульсько-правового відділу Посольства ФРН в Україні Карстен Маєр-Віфгаузен, як і попередні доповідачі, підтвердив підтримку Україні.

«Ми дуже високо цінуємо відданість української влади і українського народу боротьбі за свободу і незалежність держави. Український народ продемонстрував позицію в частині захисту демократії в Європі. Усе це необхідно регулярно повторювати міжнародному суспільству, зокрема, і європейському співтовариству».

За його словами, на своєму шляху Україна зробила чимало і для себе, і стала справжньою європейською демократією на основі принципу правовладдя.

«Попереду ще чимало кроків, але все це під силу Україні. Україна досягла значного успіху, маючи за сусіда при цьому Росію. Тому мабуть саме ці успіхи спонукали Росію напасти на Україну – державу вільного світу, що сповідує цінності, споріднені з цінностями усього цивілізованого світу», – зауважив Карстен Маєр-Віфгаузен. 

Штефан Хюльсхьорстер, Директор Німецького фонду міжнародного юридичного співробітництва, виступаючи перед учасниками конференції також висловив цілковиту солідарність із Україною, з українськими колегами та усім народом України.

«Такі складні часи є своєрідним тестом для демократичних процедур, для правовладдя в Європі в цілому. Конституційний Суд України є нашим багаторічним і надійним партером у співпраці в частині посилення правовладдя. Попереду дуже багато роботи, адже процес європейської інтеграції залежить значною мірою від упорядкованих, законодавчо встановлених процедур, і Конституційний Суд України може зробити значний внесок у встановлення та утвердження таких процедур».

За його словами, Конституційний Суд України відіграє основну роль у цій роботі, зокрема в частині приєднання до європейської судової системи.

«Незалежна система європейських конституційних судів – це питання надзвичайної важливості. Конституційні суди стоять поза межами будь-яких політичних процесів. Суспільство має довіряти системі конституційного правосуддя. Це передумова національної та міжнародної стабільності», – наголосив Штефан Хюльсхьорстер.

З головною доповіддю на тему: 

«Конституція, європейська інтеграція, національна ідентичність: нові виклики для української конституційної юстиції» виступив проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Юрій Барабаш.

Доповідач розпочав свій виступ, розповівши про зміни, які сталися у 2019 році, зокрема до Преамбули Конституції України, де було зазначено про євроатлантичні прагнення України, а саме: «підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України…». Він зауважив, що Преамбула має особливий сенс і є важливою для розуміння інших приписів статей Конституції України. При цьому вагомою є юридична позиція Конституційного Суду України, висловлена в його рішеннях, зокрема, що «Конституційний Суд виходить із цілості й неподільності Конституції України, обумовлених системним зв’язком між приписами її преамбули, принципами й нормами інших приписів Конституції України...». Науковець звернув увагу на те, що подібні позиції висловили й інші зарубіжні органи конституційного контролю. Юрій Барабаш наголосив на важливості європейської інтеграції та її співвідношенні з національної ідентичністю, доктрину якої сформував Конституційний Суд України.

Завершуючи виступ, правник відзначив переваги конституційної юстиції в процесі євроінтеграції України, оскільки саме Конституційний Суд України має всі можливості для вироблення доктрини «національної (конституційної) ідентичності», що не дозволить «розчинитися» в європейській сім’ї, та сприяння євроінтеграції через просування в національний юридичний простір «Копенгаґенських критеріїв» («стабільність установ, які гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини та захист прав меншин»). 

\

Під час роботи міжнародної конференції участь у професійній дискусії також взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Віктор Колісник, Василь Лемак, Олег Первомайський, Галина Юровська, суддя Конституційного Суду України у відставці, кандидат юридичних наук, доцент, доктор права, науковий консультант з правових питань Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова Петро Стецюк, кандидат юридичних наук, доцент, суддя КСУ 2006–2014 рр. Михайло Колос, кандидат юридичних наук, доктор філософії, суддя КСУ 2006–2014 рр. Марія Маркуш, виконавчий директор Центру дослідження верховенства права Національного університету «Києво-Могилянська академія» Володимир Венгер, членкиня правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.

Серед міжнародних експертів – професор Реґенсбурзького університету Райнер Арнольд, спеціальний радник Конституційного Суду України, керівник департаменту конституційного права Університету кардинала Стефана Вишинського, суддя Конституційного Трибуналу Республіки Польща у відставці Мирослав Ґранат, спеціальний радник Конституційного Суду України, професор юридичного факультету Державного університету Іллі, колишній експерт Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія), Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016 рр.) Георгій Папуашвілі, спеціальний радник Конституційного Суду України, головний експерт Програми ЙВерховенство права в Киргизькій РеспубліціЙ – 2-га фаза (ROLPRO 2), Голова Конституційного Суду Республіки Молдова (2011–2017 рр.), колишній член Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія) Александру Тенасє.

Також ми писали, що в останні роки КСУ у своїй діяльності все більше спирається на європейські стандарти – заступник Голови КСУ.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.