Карантинні обмеження і письмове провадження: судді ВС перейняли досвід Латвії

Судді Верховного Суду взяли участь в організованому в рамках проєкту «Використання електронних рішень в судовій роботі і процесах під час кризи, викликаної COVID-19, в Україні» онлайн-семінарі, присвяченому письмовому провадженню. Про це повідомляє пресслужба ВС.

У ході семінару судді та працівники латвійських судів різних інстанцій та юрисдикцій поділилися досвідом щодо застосування письмового провадження у їхній країні загалом та під час пандемії, викликаної COVID-19, а також розповіли про інші інструменти, які застосовують суди в умовах запровадження карантинних обмежень.

Голова Департаменту адміністративних справ Верховного суду Латвії Вероніка Круміна поінформувала, що в їхній країні вперше письмове провадження було запроваджено у 2000 році саме в адміністративній юрисдикції, оскільки там у процесі суд відіграє активнішу роль, ніж в інших юрисдикціях. «Наш досвід показує, що письмове провадження допомагає пришвидшити розгляд адміністративних справ та зробити його ефективнішим», – сказала доповідачка.

При цьому вона наголосила, що письмове провадження жодним чином не має погіршувати якість розгляду справи, у такому процесі необхідно, щоб усі його учасники мали можливість висловити свою думку. Йдеться про те, що письмовий розгляд – це організаційне питання, яке не може впливати на якість рішення.

Голова латвійського Окружного суду з адміністративних справ Ільзе Фреймане розповіла, як упроваджувався інститут письмового провадження в Латвії та про ситуацію, пов’язану із цим питанням у судах першої інстанції. Вона зазначила, що в письмовому провадженні справи розглядаються більш якісно і продуктивно, однак у кожному випадку суд повинен обґрунтувати, що саме такий процес підходить для розгляду конкретної справи. 

Суддя Великої Палати Верховного Суду Олег Ткачук запитав, яка процедура ухвалення суддями рішення в порядку письмового провадження в Латвії у випадку колегіального розгляду справи та як проходить нарада суддів, відбувається узгодження рішення.

Відповідаючи, доповідачки зазначили, що у письмовому провадженні узгодження рішення відбувається так само, як і в усному, тож форма провадження не впливає на роботу суддів у цьому аспекті. Зокрема, в касаційній інстанції головуючий суддя готує проєкт, надсилає його колегії, після обговорення всіх аргументів та узгодження судді його підписують. При цьому узгодження відбувається в письмовій формі з використанням функції track changes у програмі word, за допомогою якої кожен суддя вносить зміни до проєкту документа, потім їх обговорюють, узгоджують і після цього документ підписують.

Суддя ВП ВС Олена Кібенко поцікавилась у латвійських колег, чи в їхніх судах під час пандемії судді збираються разом для обговорення справ в одному залі, чи практикують дистанційне обговорення та чи має суддя віддалений доступ до електронної системи управління справами, чи може з дому працювати, підписувати документи.

Доповідачки розповіли, що, коли в Латвії вперше було оголошено надзвичайну ситуацію через COVID-19 та після початку другого локдауну, судові засідання не відбувалися, справи розглядалися виключно в письмовому провадженні, а коли це було неможливо – у режимі відеоконференцій. При цьому судді мали можливість працювати вдома, у них є електронний підпис, і вони підписували документи.

Коли суддя працює вдома, він мусить взяти із собою справу в паперовому вигляді, але може отримати необхідну інформацію, наприклад, щодо судової практики тощо, в електронній судовій системі.

Зазначалося, що судді Департаменту адміністративних справ ВС Латвії дуже часто працюють віддалено, у цій інстанції справи розглядаються переважно в письмовому провадженні, з 2014 року кількість усних проваджень становить 1–2 %. Учасник справи може висловити бажання розгляду справи в усному провадженні, тоді суд повинен обґрунтувати, чому він не вважає за потрібне слухати справу в такому форматі.     

Олена Кібенко запитала, чому учасники процесу вважали, що в залі розглядати справу зручніше, адже в разі письмового провадження вони не витрачають свого часу, фінансів, та припустила, що це через технічні труднощі.

Вероніка Круміна припустила, що це пов’язано зі звичкою людей спілкуватися особисто, вони хочуть не лише чути інших учасників, суд, але й слідкувати за жестами тощо. Також доповідачка сказала, що інколи люди побоюються проблем із технічним забезпеченням. Слід враховувати, що з практичної точки зору наочно подати якісь документи, докази до суду зручніше, ніж під час розгляду справи у письмовому провадженні.

Також суддя Верховного суду Латвії повідомила, що в 2016–2020 роках суттєво збільшилася кількість справ, які надходять до суду. Це не пов’язано зі збільшенням чи зменшенням письмових або усних проваджень, а є наслідком збільшення звернень до судів. Тож виникла потреба пошуку шляху, як дати з цим раду, й один із варіантів, що розглядається – збільшення кількості суддів.

Суддя Департаменту кримінальних справ Верховного суду Латвії Айя Бранта розповіла про роботу суду в умовах пандемії. За її словами, справи в Департаменті розглядаються переважно в письмовому провадженні, але бувають випадки, коли під час вивчення матеріалів справи з’ясовується, що необхідно перейти в усне слухання – тоді приймається відповідне рішення.

Якщо ж призначено судове засідання, воно відбувається в режимі відеоконференції. «В залі суду засідає троє суддів – у нас довгий стіл, велике приміщення, можемо забезпечити відстань між суддями у понад два метри. Окремо сидить секретар засідання, також у засіданні беруть участь прокурор і захисник», – розповіла доповідачка. Крім того, вона додала, що перед початком засідання його учасники підписують документ, що вони не контактували із хворими на коронавірус.  

Якщо підсудний у в’язниці, відбувається відеоконференція з ним. При цьому, працівник закладу, визначений керівником в’язниці, засвідчує особу підсудного, і таким чином суд отримує документ на підтвердження того, що на екрані саме особа, якої стосується справа.

Також Айя Бранта розповіла, що у центральній в’язниці Риги оголошено карантин і туди не пускають адвокатів. Однак, якщо підсудний бажає зустрітися з адвокатом перед засіданням, у нинішніх обставинах у нього є можливість конфіденційної розмови із захисником у приміщенні суду.

За її словами, судді Департаменту можуть працювати вдома, але коли справи дуже великі за обсягом, то це неможливо. У суді ж судді міряють температуру, обов’язково миють руки, в усіх приміщеннях є дезінфектори, судді дотримуються також інших правил епідеміологічної безпеки. 

Представник апарату Департаменту цивільних справ Верховного суду Латвії Ріхардс Гульбіс розповів, що минулого року суд відмовив у відкритті провадження за касаційними скаргами в цивільних справах у 62 % випадків.

Він зазначив, що, на відміну від адміністративного, цивільне процесуальне законодавство у Латвії передбачає дотримання принципу усного розгляду справ, а письмове провадження є винятком. Тому в судах першої та другої інстанцій справи переважно розглядаються в усному провадженні, але деякі з них – у письмовому, у випадках, передбачених законом. Зокрема, це грошові спори з ціною позову до 2 тис. євро та інші.

Натомість у касаційному порядку, за словами доповідача, цивільні справи, за винятком окремих випадків, розглядаються в письмовому провадженні. Так, минулого року відповідний Департамент ВС розглянув письмово 1208 справ, а в усному процесі — лише дві справи.

Інколи справи розглядаються в дистанційному режимі, але, зазначив Ріхардс Гульбіс, це не завжди можливо, тому що є категорії справ, у яких це заборонено – наприклад, справи, що стосуються державної таємниці або дуже чутливих питань. У таких випадках розгляд справ переноситься. Для проведення віддалених засідань використовується платформа Microsoft Teams: час від часу виникають технічні проблеми, але загалом програма зручна.

Крім того, доповідач розповів, що в Латвії, незалежно від пандемії, реалізується великий проєкт – запровадження електронних справ. На шляху його реалізації виникає багато питань, тому цей проєкт – на майбутнє. Також сьогодні розглядається ідея на постійній основі перейти в письмовий процес в апеляційних судах, однак щодо цього питання поки що тривають дискусії.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи може погана якість звукозапису судового засідання бути підставою для скасування рішення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій