Створення дієвої системи інформаційного забезпечення діяльності адміністративних судів є гарантією безперервності та оперативності врегулювання публічно-правових спорів. А забезпечення дієвих інформаційних ресурсів адміністративного судочинства гарантує дотримання принципів гласності, відкритості та транспарентності розгляду і вирішення таких спорів. На цьому наголосив голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович під час виступу на конференції «Сучасні виклики та актуальні проблеми судової реформи в Україні». Повідомляє пресслужба ВС.
Голова КАС ВС зауважив, що створення ефективної та якісної системи інформаційного забезпечення діяльності адміністративних судів – це міжнародний стандарт захисту суб’єктивних публічних прав учасників суспільних правовідносин. Зокрема, згідно з Рекомендацією № R (84) 5 від 28 лютого1984 року, схваленою Комітетом міністрів Ради Європи, визначено, що застосування найсучасніших технологій зв’язку є передумовою створення сприятливих умов доступу до правосуддя.
Михайло Смокович нагадав учасникам заходу, що ключовим елементом електронного судочинства в Україні сьогодні є Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС), одна з підсистем якої – «Електронний суд». Так, у КАС ВС тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» розпочато 2 травня 2019 року. Загалом можна констатувати, що електронне правосуддя в Україні поки що перебуває на початковому етапі становлення, проте доцільно зазначити, що оголошення загальнодержавного карантину та запроваджені відповідні карантинні заходи, пов’язані з дистанційним здійсненням правосуддя, стали поштовхом для подальшого активного впровадження підсистеми «Електронний суд».
Зокрема, у квітні 2020 року українськими судами апробовано систему відеоконференцзв’язку EasyCon, яка працює за допомогою кваліфікованого електронного підпису та дає змогу судам ідентифікувати особу.
Водночас голова КАС ВС зазначив, що під час освоєння судами процесу дистанційної роботи виникало безліч питань, які стосувалися ідентифікації та авторизації осіб, використання певного програмного продукту державними органами, безпеки і захисту інформації, збереження персональних даних тощо. Окремо він звернув увагу на неготовність інфраструктури судів до дистанційної роботи повною мірою – досі не всі суди забезпечені відповідним технічним обладнанням.
«Впевнений, питання діджиталізації судочинства буде актуальне і після завершення карантину. Новітні технології, які впроваджені судами в умовах пандемії, можливо, стануть більш «популярними» та застосовними, ніж судовий процес у класичному його розумінні. Впровадження електронного судочинства – це майбутнє, яке вже сьогодні дає можливість оперативно та максимально зручно для сторін вирішити спір, а в сучасних умовах пандемії гарантувати безпеку всім учасникам процесу», – запевнив суддя.
У своєму виступі Михайло Смокович зупинився й на міжнародному досвіді здійснення електронного судочинства та наголосив на важливості впровадження новітніх процесуальних способів захисту забезпечення конфіденційності персональних даних учасників судочинства в Україні.
«Окремі кроки на цьому шляху вже зроблено. І саме пандемія стала, можна сказати, «поштовхом» для більш швидкого розвитку в цьому напрямі, оскільки парламент, ухваливши «антикоронавірусний» закон, надав сторонам більше можливостей брати участь у процесах дистанційно. Раніше ця можливість також була, але учасник процесу мав з’являтися до найближчої судової установи, де ідентифікували його особу і забезпечували його віддалену участь у процесі, що відбувся в іншому суді. Зараз процедуру спростили. І за допомогою різних програм відеоконференцзв’язку сторони отримали більше можливостей на проведення дистанційних засідань, а суди – більше інструментів для ідентифікації сторін», – сказав суддя.
Михайло Смокович нагадав, що сьогодні в Україні триває виборчий процес. У зв’язку з цим електронне судочинство як форма розгляду та вирішення виборчих спорів, безумовно, сприяє досягненню забезпечення оперативності його врегулювання.
«Отже, незважаючи на те, що спричинена пандемією криза виявила проблеми, пов’язані з недосконалістю правового регулювання, технічною неготовністю судів переходити до електронного судочинства, що є нагальною потребою часу, держава потужно підтримує та розвиває цей напрям. Зокрема, створено Міністерство та Комітет цифрової трансформації, а в Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики – робочу групу з цифровізації судочинства, де обговорюються питання інновацій для запуску ЄСІТС», – підсумував свій виступ голова КАС ВС.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що до переліку шаблонів заяв електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд» додано нові шаблони та внесено зміни до існуючих шаблонів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.