Інститут медіації потребує чіткого законодавчого визначення, — член ВРП Лариса Швецова

19:25, 17 августа 2020
Головними принципами медіації Лариса Швецова вважає добровільність, можливість вийти із процесу у будь-який час, конфіденційність, нейтральну позицію судді-медіатора, право вибору варіантів вирішення конфлікту.
Інститут медіації потребує чіткого законодавчого визначення, — член ВРП Лариса Швецова
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Запровадження медіації в судах дасть змогу зменшити навантаження суддів, скоротити строки розгляду справ, зменшити витрати суду на розгляд справ та кількість оскаржуваних рішень, знизити негативну емоційну складову судового провадження. Таке переконання висловила член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова під час розширеного засідання Львівської регіональної ради реформ правосуддя, присвяченого обговоренню Gap-аналізу впровадження інституту медіації в Україні, передає офіційний сайт ВРП.

Під час заходу, ініційованого Проєктом ЄС «Підтримка реформ юстиції і правосуддя в Україні «Право-Justice», обговорювався нещодавно ухвалений у першому читанні законопроєкт «Про медіацію» (№ 3504). Ним медіація визначена як добровільна, позасудова, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів.

За словами Лариси Швецової, медіація в тому чи іншому вигляді діє в Україні фактично вже понад 20 років. «З огляду на важливість і дієвість цієї процедури вона потребує чіткого законодавчого врегулювання. На відміну від процедури досудового врегулювання спору процедура медіації може мати більш сприятливі наслідки, оскільки її можна застосувати як до подання позову до суду, під час розгляду справи в суді, так і  під час отримання судового рішення», – вказала член Вищої ради правосуддя.

Головними принципами медіації Лариса Швецова вважає добровільність, можливість вийти із процесу у будь-який час, конфіденційність, нейтральну позицію судді-медіатора, право вибору варіантів вирішення конфлікту.

Під час дискусії Лариса Швецова розповіла про власний досвід застосування медіації у кримінальних, цивільних та адміністративних справах, загальну практику застосування процедури медіації в Україні та її відмінність від врегулювання спору за участю судді. Нагадаємо, Лариса Швецова на посаді судді однією з перших почала застосовувати процедуру медіації під час розгляду кримінальних справ, брала участь у розробленні  проектів законів «Про пробацію», «Про медіацію».

На переконання Л. Швецової, одна з категорій спорів, де необхідно обов’язково застосовувати медіацію, – це трудові спори. Член ВРП, зокрема, навела приклад Великої Британії, де згідно із трудовим законодавством трудові спори взагалі не розглядаються в судовому порядку.

Тому, зазначила Л. Швецова, для надання судам, адвокатам, іншим учасникам судового процесу можливості виконувати свої обов’язки відповідно до вимог законодавства, дотримуватися принципу верховенства права необхідно виробити чіткі критерії, за якими можна визначити ті категорії справ, де повинна бути проведена 100 % досудова медіація, а також справи, які можуть розглядатися із застосуванням медіації у кримінальному провадженні, у яких можна застосувати медіацію під час відбування особою покарання.

Група національних та міжнародних експертів Проєкту «Право-Justice», детально проаналізувавши проєкт Закону України «Про медіацію» (№ 3504) та суміжне чинне законодавство, запропонувала до обговорення власний Gap-аналіз впровадження інституту медіації в Україні.

Мета обговорення – на базі регіональних рад реформ правосуддя за участю представників судової влади конкретного регіону, адвокатів, науковців та правників, які надають безоплатну правову допомогу, на основі Gap-аналізу вказаного законопроєкту, який готується до другого читання, окреслити стратегічні цілі розвитку інституту медіації, запропонувати рекомендації та заходи для його ефективного розвитку.

В обговоренні взяли участь міжнародні та національні експерти Проєкту: Ремко ван Рі (в режимі zoom-конференції), Аліна Сергєєва, Луїза Романадзе, Світлана Сергєєва, Володимир Родченко, а також суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська, в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов та інші експерти.

З вітальним словом до учасників звернулися керівник Проєкту «Право-Justice» Довидас Віткаускас, член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова, координатор Львівської регіональної ради реформ правосуддя Марта Мочульська. Модератор заходу – національний експерт Проєкту Оксана Цимбрівська.

Наступне обговорення Gap-аналізу впровадження інституту медіації в Україні відбудеться під час засідання Одеської регіональної ради реформ правосуддя 19 серпня 2020 року.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Ростислав Москаль
    Ростислав Москаль
    суддя Львівського окружного адміністративного суду
  • Сергій Бурлаков
    Сергій Бурлаков
    член Вищої ради правосуддя, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді
  • Олена Петренко
    Олена Петренко
    суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду
  • Юлія Філонова
    Юлія Філонова
    суддя Сумського апеляційного суду