Хмельницький апеляційний суд залишив без змін вирок Летичівського районного суду, який оскаржував обвинувачений. Цим вироком суд визнав його винним у незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту (частина 1 статті 309 Кримінального кодексу України) та призначив покарання – 2 роки ув’язнення, проте звільнив його від відбування покарання з випробуванням на 1 рік 6 місяців іспитового строку. Про це повідомляє прес-служба Хмельницького апеляційного суду.
Як встановив суд першої інстанції, під час обшуку автомобіля ВАЗ чоловік добровільно віддав поліцейським поліетиленовий пакет з наркотичною речовиною. Того ж дня під час санкціонованого обшуку в господарському приміщенні за його місцем проживання видав ще один пакет з канабісом та пристрій для паління. Наркотичний засіб виготовив сам, висушивши і подрібнивши дикоростучу рослину конопель. Канабіс зберігав для власного вживання, без мети збуту.
Обвинувачений, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації його дій, просив апеляційний вирок місцевого суду змінити, призначити більш м`яке покарання у вигляді штрафу або виправних робіт на 1 рік з відрахуванням 10% заробітку. На його думку, з урахуванням, зокрема, розміру знайдених наркотиків та того, що він працює, має сім’ю, підстав застосовувати до нього покарання у вигляді позбавлення волі немає.
Проти задоволення апеляційної скарги виступив прокурор. Він вважав, що призначення реального покарання, як просить обвинувачений, погіршує його становище, тому є недопустимим.
На думку апеляційного суду, місцевий суд призначив покарання апелянту із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного і усіх обставин кримінального провадження, у тому числі тих, на які він посилається у своїй апеляційній скарзі. Тому доводи про призначення йому реального покарання у вигляді штрафу чи виправних робіт не заслуговують на увагу: така вимога погіршує його становище та суперечить чинному законодавству.
«Суд апеляційної інстанції не вважає за можливе призначити покарання у вигляді штрафу або виправних робіт, які хоч і є менш суворим видом покаранням, але обвинувачений не може бути звільнений від його відбування на підставі ст. 75 КК України, і цей захід примусу слід відбувати реально. Отже, становище обвинуваченого буде погіршено», – констатує апеляційний суд в ухвалі.
Із повним текстом судового рішення можна ознайомитися у ЄДРСР.
Раніше ми розповідали, що квартира, що використовується як місце постійного проживання, не може бути примусово стягнута: Велика Палата ВС.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.