РСУ звернулася до керівництва держави щодо обмеження суддівської винагороди: з’явився текст рішення

У четвер, 2 квітня,  у режимі відеоконференцзв'язку відбулося позачергове засідання Ради суддів України. На ньому розглядалося одне питання — ініціювання Кабінетом Міністрів України законодавчих змін, викладених у законопроекті «Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», зареєстрованого 29 березня цього року за номером 3279, передає офіційний сайт РСУ.

У законопроекті йдеться про перерозподіл коштів бюджету України у зв'язку з пандемією коронавірусу. Такий перерозподіл означає значне скорочення фінансування судової гілки влади загалом та суттєве скорочення суддівської винагороди, зокрема.

Саме про це йшлося під час позачергового засідання Ради суддів України, у якому взяли участь 25 членів Ради.

Доповідаючи із зазначеного питання, член Ради суддів України Дмитро Мовчан та Голова Ради Богдан Моніч зазначили, що судова влада не стоїть осторонь від тих викликів, які наразі постали перед державою. Попри загрозу поширення особливо небезпечних вірусних захворювань, суди продовжують виконувати державні функції з відправлення правосуддя, підтримуючи комплекс заходів, спрямованих на протидію поширенню вірусу.

У період карантину суди не припинили виконувати свою роботу. Органи судової влади здійснюють розгляд справ, у тому числі і тих, що пов’язані з порушеннями правил карантину, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та іншими актами чинного законодавства, а також справ невідкладного характеру, кримінальних проваджень, скарг та клопотань, які віднесені до розгляду слідчих суддів.

При цьому організація роботи судів в умовах сьогодення обтяжена відсутністю достатнього матеріально-технічного забезпечення і необхідного фінансування, оскільки суди не отримали необхідної кількості засобів індивідуального захисту від інфекційних захворювань. У переважній більшості випадків засоби від інфекції для суддів та працівників апаратів суддів закуповуються за власні кошти.

Доповідачі наголосили, що судова влада із розумінням ставиться до складності поточної ситуації в державі та не вимагає для себе якихось особливих умов праці, розуміючи, що додаткові фінансові резерви держави мають бути спрямовані на подолання зовнішніх та внутрішніх загроз безпеки та захист здоров’я громадян.

Проте, Кабінетом міністрів України без обговорення з органами судового самоврядування та врядування був внесений до Верховної Ради України проект Закону України №3279 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який 30 березня 2020 року Верховною Радою України повернуто на доопрацювання профільному комітету.

Серед іншого, законопроектом пропонувалося обмежити максимальний розмір суддівської винагороди до 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року.

Отже, зазначений проект закону безпосередньо стосується питань судоустрою і статусу суддів, зокрема, гарантій суддівської незалежності, до яких належить суддівська винагорода.

Водночас, всупереч вимогам чинного законодавства України, ініціаторами законопроекту не проведено жодної консультації з органами судової влади та не отримано обов’язкового консультативного висновку Вищої ради правосуддя щодо законопроекту, який стосується статусу суддів, а отже, грубо порушено процедуру підготовки та розгляду подібних нормативних актів.

Ознайомившись з текстом даного законопроекту, розуміючи, що повернення його на друге читання до Верховної Ради України – це питання часу, Рада суддів України висловила свої застереження. А саме: аналіз математичної складової, запропонованих Урядом змін констатує відсутність економічної доцільності таких змін в частині зменшення суддівської винагороди, не підкріплення їх жодними обґрунтованими розрахунками, що свідчить про відсутність у ініціаторів цього законопроекту легітимної мети. Тому Рада суддів України закликає Уряд, Верховну Раду України та Президента України, як гаранта Конституції, утриматися від використання складної епідеміологічної ситуації в країні заради прийняття цього сумнівного рішення, яке буде мати величезні негативні наслідки.

Для підтвердження цієї позиції Голова Ради суддів України Богдан Моніч навів порівняльну таблицю, згідно якої можна визначити, що запропоноване законопроектом зменшення видатків на державні органи є непропорційним.

З його слів, на утримання апарату Верховної Ради України видатки зменшуються на 48309,9 тис. грн., що складає 2,4%, на утримання Державного управління справами – 45 598,7 тис. грн., що складає 1,9%, на утримання Офісу Генерального прокурора – 126 240,9 тис. грн., що складає 1,6%.

В той же час видатки на Верховний Суд зменшуються до 110 000, 0 тис. грн., що складає 4,6%, на Вищий антикорупційний суд – 82 234,9 тис. грн., що складає 22% від попередньо визначених сум.

Також, згідно чинної редакції ЗУ «Про державний бюджет України на 2020 рік» на оплату праці судам першої та апеляційної інстанції було виділено 10,5 млрд. грн. В цю суму входить фінансування ДСА України, її територіальних управлінь, Національної школи суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Служби судової охорони.

Разом з тим, на кінець лютого 2020 року з доведеного судам річного фонду оплати праці в обсязі 8 271,4 млн. грн. після стовідсоткового покриття потреби на суддівську винагороду діючих суддів в обсязі 7 673,4 млн. грн., на оплату праці працівників апаратів судів залишилося лише 598 млн. грн.

Таким чином, дефіцит видатків на оплату праці працівників апарату судів становить 4 769,2 млн. грн., дефіцит нарахувань на оплату праці – 1 456,8 млн. гривень. На інші поточні видатки судів (поштові відправлення, папір, утримання приміщень, оргтехніки, інформаційних систем, винагорода присяжним тощо) дефіцит у 2020 році сягає 831 572,9 тис. грн.

Про наявну проблему органи судової влади інформували як Кабінет Міністрів України, так і парламент напередодні ухвалення Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік».

Незважаючи на це, проект бюджету був ухвалений без забезпечення належних видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими та апеляційними судами. Тобто, в цій частині бюджет був ухвалений із заздалегідь відомим дефіцитом по фонду оплати праці судів першої та апеляційної інстанції в розмірі близько 6,1 млрд. грн.

Як наслідок, загальний дефіцит фонду оплати праці по судах першої та апеляційної інстанції становить близько 74%.

«Співставляючи зазначені цифри із запропонованими Урядом змінами, можна дійти до однозначних висновків про те, що реальні видатки на судову гілку влади зменшуються не на 192,2 млн. грн., яке це слідує зі згаданої порівняльної таблиці, а на 6,3 млрд. грн., що є одним із найбільших показників у порівнянні з іншими гілками державної влади в України», – зазначив Богдан Моніч.

Голова Ради суддів України також навів дані ДСА України, відповідно до яких на сьогодні в Україні працює 5001 суддя, вакантними залишаються 2063 посади (що становить 29,3% від штатної чисельності судді), при цьому у місцевих загальних судах кількість вакантних посад становить 1576 одиниць, що складає 36% від загальної штатної чисельності.

З цього зрозуміло, що останні роки судді працюють в умовах кадрового голоду та понаднормового навантаження. При цьому, реальне збільшення розміру суддівської винагороди, яке держава гарантувала суддівському корпусу декілька років тому, фактично відбулося лише з січня 2020 року.

Зазначеним же законопроектом передбачено, зокрема, обмеження суддівської винагороди для всіх суддів всіх інстанцій до 10 мінімальних заробітних плат, що складає 47230 грн.

«Прості арифметичні підрахунки вказують на те, що навіть за умови зменшення суддівської винагороди до запропонованих значень на період з квітня 2020 року по грудень 2020 року, а не на період карантину, вдасться зекономити кошти в розмірі близько 3 млрд. грн., що все ж не дасть можливості покрити наявний дефіцит фонду оплати праці працівників апаратів судів навіть наполовину, адже зараз у судовій системі загальна кількість працівників апаратів судів складає 25285 осіб, з яких: 15631 – державний службовець, 6055 – помічників суддів, 3569 – інші категорії робітників», – підкреслив Богдан Моніч.

Він констатував, що, на жаль, наведене вище наводить на роздуми, що за згаданими змінами, насправді, прихований лише намір суттєво зменшити суддівську винагороду, що у своєю чергою не дає підстави говорити про легітимну мету таких дій.

Рада суддів України також вкотре звернула увагу суб’єктів законодавчої ініціативи на необхідність залучення до формування державної політики в сфері судочинства органів суддівського самоврядування та врядування.

Своїм рішенням РСУ вирішила звернутись до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та Президента України з вимогою у межах своєї компетенції утриматись від будь-яких рішень, що передбачають обмеження суддівської винагороди, оскільки такі обмеження мають ознаки порушення конституційних гарантій незалежності суддів, а також внести в найкоротший строк зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» в частині збільшення Державній судовій адміністрації України видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими та апеляційними судами у повному обсязі, в тому числі на видатки з придбання засобів захисту та дезінфекції для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 (коронавірусу SARC-CoV-2).

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що 2 квітня Рада суддів України ухвалила рішення стосовно ініціативи Уряду обмежити суддівську винагороду 10 мінімальними заробітними платами шляхом внесення змін до закону про Держбюджет на 2020 рік.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.