Суддівська винагорода — це не привілей, а гарантія суддівської незалежності, — Андрій Овсієнко

Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко взяв участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, що відбулося 5 лютого 2020 року, передає офіційний сайт ВРП.

Під час засідання у рамках попереднього розгляду Комітет розглянув проект Закону України «Про внесення зміни до пункту 24 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (реєстраційний №2670 від 23 грудня 2019 року), внесений на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України.

Як зазначив голова ВРП Андрій Овсієнко, Вища рада правосуддя не підтримує законопроект №2670, вважає його прийняття неможливим з огляду на положення законопроекту, які суперечать нормам Конституції України, що призведе до звуження змісту та обсягу прав і свобод суддів і негативно вплине на забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

«Насправді ми є свідками історичної події, тому що за історію незалежної України це перший випадок, коли закони, які стосувалися судоустрою в частині фінансування видатків на суддівську винагороду, які містили положення щодо поетапного підвищення такої винагороди, були логічно виконані, завершені, і з 1 січня така норма діє повною мірою», — сказав А. Овсієнко.

Голова Вищої ради правосуддя наголосив, що законопроект №2670 не відповідає ані міжнародним стандартам, ані Конституції України. Зазначив, що Конституційний Суд України послідовно і неодноразово зауважував, що звуження існуючих соціальних гарантій, зменшення суддівської винагороди як складової незалежності судді є прямим порушенням і не відповідає нормам Конституції України.

«Суддівська винагорода не є привілеєм — заслуженим чи незаслуженим — для судді, це складова гарантії незалежності судді як носія судової влади і суду як інституції», — вважає Андрій Овсієнко.

Він подякував народним депутатам України, що це розуміння знайшло відображення у проекті закону про бюджет на 2020 рік, який вперше не містив положень, що відтерміновують дію профільного закону про судоустрій і статус суддів в частині підвищення заробітної платні.

Водночас Голова Вищої ради правосуддя наголосив, що навіть попри таку високу суддівську винагороду, яка є на сьогодні, ситуація із дефіцитом суддівських кадрів залишається надзвичайно складною.

«І якщо сьогодні пролунала гучна теза про «кнут і пряник» і суддівську винагороду пов’язали із цим терміном, то я хочу зазначити, що судді продовжують залишати свої посади і йдуть у відставку. Ідуть вони у відставку виключно з огляду на те, що правова визначеність з точки зору соціального захисту, гарантій незалежності залишає бажати кращого», — сказав він.

А. Овсієнко підкреслив, що суддівська винагорода — це гарантія незалежності судді як носія судової влади і суду як інституції.

Нагадаємо, що законопроектом №2670 запропоновано внести зміну до підпункту 4 пункту 24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої пропонується відтермінувати на один рік норму щодо визначення з 1 січня 2020 року розмірів посадових окладів для судді місцевого суду — 30 прожиткових мінімумів, для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду — 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відповідно у 2020 році розмір посадових окладів для судді місцевого суду становитиме 25 прожиткових мінімумів, для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду — 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Проти ухвалення цього законопроекту висловилися суддівські колективи, Рада суддів України та Вища рада правосуддя.

Як зазначено у консультативному висновку ВРП щодо проекту Закону України «Про внесення зміни до пункту 24 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (реєстраційний №2670 від 23 грудня 2019 року), відтермінування на один рік підвищення розміру посадових окладів суддів місцевих, апеляційних та вищих спеціалізованих судів є фактично зміною гарантій, передбачених Основним Законом України для суддів.

Захищеність суддів на рівні Конституції України є найважливішою гарантією неупередженого, об’єктивного і незалежного виконання суддями своїх обов’язків щодо захисту прав і свобод людини, а також гарантією забезпечення верховенства права в державі.

Як вказано у консультативному висновку ВРП, прийняття законопроекту №2670 призведе до порушення принципу верховенства права, зокрема принципу правової визначеності та «якості закону».

Голова ВРП Андрій Овсієнко не раз наголошував, що зменшення розміру винагороди судді створює реальну загрозу незалежності судді і судової влади загалом та умови для впливу на суддю з огляду на розмір його забезпечення, а європейські стандарти, визначені у рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи, Венеційської комісії, Європейської хартії про статус суддів тощо, вказують на визнання державами — членами Ради Європи ролі належної винагороди, гідної суддівської професії, для захисту від тиску та впливу на суддівську діяльність.

Раніше «Судово-юридична газета» вела трансляцію засідання комітету, який розглядав питання про заморожування зарплат суддів та про скасування адвокатської монополії.

Крім того, голова Ради суддів України Богдан Моніч заявляв, що «подання законопроекту 2670 не варто розглядати як невиконання обіцянки, це ігнорування законодавчо закріпленого доручення парламенту щодо збільшення видатків на забезпечення здійснення правосуддя у необхідному обсязі».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.