ВРП оприлюднила публічне звернення щодо заяв генпрокурора Руслана Рябошапки

З метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя Вища рада правосуддя ухвалила публічне звернення щодо заяв генерального прокурора Руслана Рябошапки. Про це йдеться на сайті ВРП.

«Генеральний прокурор Руслан Рябошапка в ексклюзивному інтерв’ю кореспондентові проекту «Радіо Свобода» з участю «Голосу Америки» «Настоящее время» Ірині Ромалійській розповів, що судова система так і залишилася «закритою кастою, де кілька прізвищ фактично управляють цією судовою системою». За його словами, те, що було в Окружному адміністративному суді Києва, — це одна сота того, що відбувається. Керівники Верховного Суду, касаційних судів, інші впливові судді далі мають «серйозний вплив». І «вся країна знає їхні імена».

Спроби Президента Володимира Зеленського «перезавантажити» орган, що відповідає за відбір та звільнення суддів, зустріли «саботаж» з боку Вищої ради юстиції, Верховного Суду, сказав Руслан Рябошапка в інтерв’ю. На його думку, потрібні «радикальніші заходи», «спілкуватися з саботажниками в рамках Кримінального процесуального кодексу».

Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Стаття 131 Конституції України покладає на Вищу раду правосуддя обов’язок вживати заходи щодо забезпечення незалежності суддів, і Вища рада правосуддя буде невідступно дотримуватися цього обов’язку.

Незалежність суддів забезпечується насамперед особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади; забороною будь-якого впливу на суддів; захистом їхніх професійних інтересів; особливим порядком притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності; забезпеченням державою особистої безпеки суддів та їхніх сімей; гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту; забороною суддям належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, займатися за сумісництвом певними видами діяльності; притягненням до юридичної відповідальності винних осіб за неповагу до суддів і суду; суддівським самоврядуванням. Дотримання цих засадничих принципів у ході судової реформи має визначальне значення і є єдиним критерієм успіху такої реформи і її відповідності міжнародним стандартам.

Заяви керівника правоохоронного органу стосовно потенційних можливостей Генеральної прокуратури України здійснювати тиск на окремих суддів та членів Вищої ради правосуддя шляхом відкриття проти них кримінальних проваджень нагадують про небезпечні практики ручного керування системою прокуратури. Вища рада правосуддя вважає неприпустимими політичні коментарі Генерального прокурора щодо темпів впровадження судової реформи, які прозвучали в інтерв’ю «Радіо Свобода» від 15 листопада 2019 року.

Коли подібні заяви лунають в контексті впровадження змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», то вони нівелюють цілі судової реформи і нової реформи прокуратури, а не сприяють їх реалізації.

Жодна судова реформа не повинна перетворюватися на політичну кампанію з дискредитації судової системи або інструмент її інституційного руйнування.

Таким чином, висловлювання генерального прокурора у згаданому інтерв’ю стосовно діяльності суддів, у тому числі вищих інстанцій, і членів Вищої ради правосуддя суперечать принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, який гарантує кожній гілці влади незалежність, оскільки Конституцією України та законами України на прокуратуру не покладено повноважень з нагляду та контролю за реалізацією судової реформи.

З огляду на вказане Вища рада правосуддя вважає за необхідне наголосити, що захищеність суддів на рівні Конституції України є найважливішою гарантією незалежності судової влади, неупередженого, об’єктивного, безстороннього та незалежного виконання суддями своїх обов’язків щодо захисту прав і свобод людини і громадянина, забезпечення верховенства права та конституційного ладу в державі, а тому поширення генеральним прокурором інформації з метою дискредитації судової влади або впливу на Вищу раду правосуддя є неприпустимим», — йдеться у зверненні ВРП.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВРП надала висновок до законопроекту про зміни у процесуальних кодексах.