Судді Верховного Суду взяли участь в обговоренні перспектив розвитку кримінальної юстиції

В яких напрямах має рухатися реформа кримінального законодавства? Що потрібно Україні — нова редакція Кримінального кодексу України чи глобальна кодифікація? Чи існують ризики переведення традиційної кримінальної процесуальної форми в «електронний процес»?

Відповіді на ці та інші питання шукали учасники V Львівського форуму кримінальної юстиції «Кримінальна юстиція: quo vadis?», серед яких були суддя Великої Палати Верховного Суду Наталя Антонюк, суддя Касаційного кримінального суду у складі ВС Микола Мазур та заступник керівника департаменту аналітичної та правової роботи ВС — начальник правового управління (ІІІ) Генадій Зеленов.

Наталія Антонюк виступила експертом в диспуті, під час якого обговорювалися проблеми, що можуть постати перед теорією і практикою кримінального права та процесу після набрання чинності Законом України від 22 листопада 2018 року №2617-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (щодо кримінальних проступків).

На думку судді ВП ВС, прийняття нової редакції Кримінального процесуального кодексу України у 2012 році, в якому використано новий термін «кримінальні проступки», зумовило необхідність розробки змін до КК України стосовно поділу кримінальних правопорушень на злочини та проступки.

«Процесуальне законодавство оживлює матеріальне, тому спочатку потрібно вносити зміни до КК України, а тоді вже до КПК України. Чи можна створити досконалий закон про проступки, якщо порядок внесення змін порушений? Навряд чи», — вважає Наталія Антонюк.

У свою чергу Микола Мазур узяв участь у словесному герці щодо того, як Вищому антикорупційному суду вдасться подолати матеріально-правові та процесуальні перешкоди у протидії корупції. За його словами, варто мати на увазі, що ВАКС розглядатиме кримінальні провадження як суд першої та апеляційної інстанцій, але судове провадження не завершується на цих стадіях, оскільки існує також стадія касаційного оскарження. Тому говорити про завершення всіх судових процедур у справі можна лише тоді, коли крапку в ній поставить Верховний Суд. Отже, забезпечення якісного й оперативного перегляду кримінальних проваджень на рівні касаційної інстанції так само є однією з важливих умов ефективної протидії корупції.

Микола Мазур зазначив, що на сьогодні існує гостра нестача суддів у судах першої та апеляційної інстанцій, у зв’язку з чим у цих установах виникають значні затримки розгляду кримінальних проваджень. Він наголосив, що відповідно до заповнення вакансій в указаних судах слід очікувати значного збільшення кількості розглянутих ними проваджень, а відтак і кількості касаційних скарг, які будуть надходити на розгляд Касаційного кримінального суду. У зв’язку з цим зменшення граничної чисельності суддів ВС вдвічі, як це пропонується проектом Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (реєстраційний №1008 від 29 серпня 2019 року), на цьому етапі може призвести до чергового колапсу на рівні касаційної інстанції.

Форум був організований Координатором проектів ОБСЄ в Україні, громадською організацією «Львівський форум кримінальної юстиції», Львівським державним університетом внутрішніх справ та Службою безпеки України.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи треба в новій редакції Кримінального кодексу визначати поняття злочину. Робоча група Комісії з питань правової реформи при Президенті готує нову редакцію Кримінального кодексу України.

Крім того, народний депутат Владлен Неклюдов (фракція «Слуга народу») подав на розгляд до Верховної Ради проект закону №2164  «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв’язку із здійсненням спеціального досудового розслідування».