Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу, встановив, що 29 травня 2019 року ВС у складі Касаційного цивільного суду розглядав справу № 202/5348/18, в якій дійшов висновку, що повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені саме оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді, або довіреністю.
Однак у цій справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне відступити від вказаного вище висновку з огляду на наступне.
За приписами статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
З огляду на те, що закон № 5076-VI не містить вказівки на класифікаційну ознаку документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема за стадіями їх створення, а саме: оригінал або копія, можна зробити висновок, що повноваження адвоката як представника сторони мають бути підтверджені як оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, так і їх копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема особою, яка має повноваження на засвідчення копії.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 20 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат має право, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.
Враховуючи наявність іншого висновку Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду про те, що повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені саме оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді, або довіреністю, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі даної справи № 320/5420/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
З ухвалою КАС ВС від 18.07.2019 № 320/5420/18 (К/9901/2860/19) можна ознайомитись за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що згідно з правовою позицією Великої Палати ВС, вимога щодо виключення інформації з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства.
Також ми публікували роз’яснення Касаційного адміністративного суду щодо обов'язку Товариства надати відповідь на неправильно оформлений запит ДФС.