Судді обговорили проблеми захисту прав людини в умовах децентралізації публічної влади

25-26 липня в Одесі Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України за підтримки проекту Європейського Союзу «Право — Justice», П’ятого апеляційного адміністративного суду, Національної школи суддів України, Адвокатського об`єднання «WinnerLex» було проведено Науково-практичну конференцію «Захист прав людини та громадянина в умовах децентралізації публічної влади». Це вже 14-й захід, проведений Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України. Про це повідомляє прес-служба Асоціації.

Під час конференції судді, адвокати, науковці, міжнародні експерти мали можливість обговорити актуальні теми, знайти шляхи для подолання існуючих проблем та визначити подальші кроки для впровадження найкращих практик.

На конференції піднімались важливі питання, пов`язані з проблемами сучасного конституціоналізму, проблемами визначення меж судового контролю за реалізацією суб’єктами владних повноважень дискреційних повноважень, сучасними викликами правосуддя, новими векторами юридичного захисту, забезпеченням належного врядування та роллю адміністративно-процедурного законодавства для належної реалізації та захисту прав громадян.

Зі вступним словом виступили Володимир Кравчук, суддя Верховного Суду та Президент Асоціації розвитку суддівського самоврядування України; Джабурія Олександр Валентинович, голова П’ятого апеляційного адміністративного суду, Цуркан Михайло Іванович, заступник директора Національної школи суддів України, суддя у відставці, Довідас Віткаускас, керівник Проекту ЄС «Право — Justice».

У ході дискусії, присвяченої проблемам сучасного конституціоналізму, суддя Верховного суду Єзеров Альберт Анатолійович,зазначив, що рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, у зв’язку з чим положення процесуальних законів, які передбачають можливість перегляду справи за виключними обставинами, у випадку виконання рішення не призведуть до поновлення порушених прав, тож позивачам слід звертатись з позовом про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними на підставі частини 3 статті 152 КУ.

В ході дискусії, присвяченій проблемам сучасного конституціоналізму, Кравець Олександр Олександрович, к.ю.н., суддя Одеського апеляційного адміністративного суду розповів про «Практичні питання застосування норм Конституції, як норм прямої дії, при розгляді справ адміністративної юрисдикції». Було проаналізовано, що положення багатьох статей ЄКПЛ кореспондуються із положеннями Конституції України.

Доповідачем було зазначено ,що порушення положень статей Конституції України, що кореспондуються із положеннями статей ЄКПЛ дорівнює порушенню міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України та принципу верховенства права, після змін у процесуальне законодавство , законодавцем надано процесуальну можливість судам адміністративної юрисдикції без довгого очікування вирішення справ Конституційним Судом України та відповідного порушення ст.6 ЄКПЛ, вирішувати справи, застосовуючи норми Конституції України, як норми прямої дії, використовуючи тлумачення ЄСПЛ, із послідуючим зверненням щодо конституційності нормативно-правового акту, а у разі сумніву щодо питання конституційності – використовувати норми міжнародних договорів та практику ЄСПЛ, як джерело права, реалізуючи принцип верховенства права.

У якості прикладу було зазначено постанову Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) від 19 вересня 2018 року щодо оскарження дій органу Державної міграційної служби України щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України старого зразка у вигляді книжечки (на паперових носіях) та зобов’язання його оформлення та видачі без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, а саме: без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (УНЗР) та будь якого іншого цифрового ідентифікатора, без від цифрованого образу обличчя особи, без від цифрованих відбитків пальців рук.

Терлецькій Дмитро Сергійович, адвокат, голова комітету конституційного правосуддя та прав людини Ради адвокатів Одеської області, звернув увагу на те, що за період з 15.12.2017 по 31.05.2019 Пленум Верховного Суду шість разів визнав відсутність обґрунтованих підстав для звернення до Конституційного Суду України з конституційними поданнями щодо конституційності правових актів, що, на його думку, є неприпустимим! Це має стати не правом, а обов’язком Пленуму Верховного Суду.

Михайленко Віра Володимирівна, суддя Вищого антикорупційного суду України, зазначила, що в контексті вичерпання ефективних засобів національного правового захисту актуальним стає питання віднесення до них інституту конституційної скарги. З огляду на те, що механізм конституційної скарги є ще досить молодим і практично не перевіреним, на сьогоднішній день відсутня практика ЄСПЛ з приводу його ефективності й обов’язковості в контексті вичерпання національних засобів правового захисту. Разом з тим,певні прогнози можна робити, порівнюючи українську правову систему з системами інших європейських держав та з огляду на відповідні прецеденти ЄСПЛ. Наприклад, часткова відповідність прав, гарантованих Конвенцією, та тих, що закріплені на рівні Конституції Іспанії, зазвичай зумовлює заявників вичерпувати національні засоби шляхом звернення до Конституційного Суду за процедурою amparo (в порядку провадження про захист конституційних прав і охоронюваних законом інтересів).

У процесі дискусії, присвяченої дискреційним повноваженням суб’єктів владних повноважень, учасники дискусії Едіт Зеллер, президент Асоціації європейських адміністративних суддів, Бартош Войцеховські, суддя Вищого адміністративного суду Польщі, Баймуратов Михайло Олександрович, доктор юридичних наук, та Коваленко Наталія Володимирівна, суддя Верховного Суду, намагались знайти відповіді на наступні питання: які межі дискреційних повноважень суб’єктів владних повноважень та які межі судового контролю за реалізацією суб’єктами владних повноважень своїх дискреційних повноважень, з огляду на завдання адміністративного судочинства, яке полягає в ефективному захисті прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, з одного боку, та неможливістю втручання в дискреційні повноваження, з іншого.

Коваленко Наталією Володимирівною, суддею Верховного суду, було підкреслено важливість застосування суддями інструментів для забезпечення ефективного судового контролю, таких як окремі ухвали та встановлення судового контролю за статтею 382 КАСУ.

Кравчук Володимир Миколайович, суддя Верховного суду, та Бойко Андрій Михайлович, екс-член Вищої ради правосуддя, провели секцію, присвячену сучасним викликам правосуддя, в ході якої поділилися своїми думками з приводу подальших кроків з реформування судової системи для забезпечення її незалежності та шляхів відновлення довіри до судової влади.

Кравчуком Володимиром Миколайовичем було запропоновано докласти зусиль задля підвищення обізнаності суспільства про процеси, які відбуваються у суді, здійснювати просвітницьку функцію з метою суспільного визнання цінності суду і його спроможності забезпечувати справедливе правосуддя, посилити інтернет-присутність судової інформації у загальних ЗМІ, інформувати широкий зал про розгляд важливих для країни рішень, комунікувати з представниками інших гілок влади задля усунення недоліків законодавства, що призводять до системних порушень.

Бойко Андрієм Михайловичем було зазначено про необхідність внесення змін до законодавства шляхом надання Вищій раді правосуддя, як конституційному органу, права відмовити ВККС в задоволенні подання про звільнення судді за результатами кваліфікацного оцінювання.

Під час дискусії, присвяченої європейським векторам юридичного захисту, Третьяков Дмитро Михайлович, старший юрист ЄСПЛ, виступив з доповіддю про останні актуальні рішення ЄСПЛ, в якій зазначив, на які рішення слід звернути увагу, а саме: на рішення, яке стосується захисту свободи слова в інтернеті у справі «Редакція газети «Правое дело» та Штекель проти України», рішення у справі «Ніколає Віргілію Тянасе проти Румунії», де йшлося про довге розслідування дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), в результаті якої заявник став інвалідом, рішення у справ «Метьюз проти Сполученого Королівства», де Суд взяв до уваги еволюцію Європарламенту з моменту прийняття Маастрихтського договору і дійшов висновку, що Європейський парламент «досить активно бере участь у конкретних законодавчих процесах, що ведуть до прийняття законодавства» і «в загальному демократичному нагляді за діяльністю Європейського співтовариства», щоб вважатися частиною «законодавчої влади» для цілей Статті 3 Протоколу № 1.

Бойко Оксана Ярославівна зосередила свій виступ на праві на вільні вибори у контексті статті 3 Протоколу 1 Європейської конвенції та додержання в Україні права на вільні вибори.

Желтобрюх Ірина Леонтіївна, суддя Верховного суду, присвятила свою доповідь окремим питанням розмежування конституційної та адміністративної юрисдикції, в якій зазначила, що об’єктом розгляду обох юрисдикцій можуть бути будь-які правові акти та навіть поведінка Президента та Верховної Ради України. Ключовою відмінністю є суспільний чи приватний інтерес та наявність чи відсутність у ініціатора запиту щодо відповідності саме Конституції юридичного змісту цих актів.

Лебедєва Ганна Володимирівна, суддя Миколаївського окружного адміністративного суду, виступила з доповіддю «Чи можливо в Україні звернутись до суду з абстрактним позовом», у якій зазначила, що в Україні на сьогодні звернутись з абстрактним позовом, відомим з римського права як «actio popularis», що передбачає можливість кожного звернутись до суду з позовом про оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, навіть якщо цим рішенням не порушені особисті права заявника, неможливо, оскільки ані норми Конституції з урахуванням офіційного тлумачення цих норм Конституційним Судом, ані положення КАСУ не передбачають такої можливості. Такої можливості не передбачено і в Конвенціі про захист прав людини та основоположних свобод, яка надає право звернутись до ЄСПЛ зі скаргою лише особі, яка постраждала від порушення. Однак Орхуська конвенція, ратифікована Україною, надає право будь-якій особі, групі осіб, представникам громадськості звернутись до суду за захистом навколишнього середовища, незважаючи на порушення особистих прав та інтересів заявників. Серед європейських країн, які законодавчо затвердили право звертатись з позовом actio popularis — Іспанія, Естонія, Словенія, Нідерланди, Литва та Італія. Закони цих країн надають право на дії в інтересах суспільства або будь-якому представнику громадськості, або певній групі осіб або неурядовим організаціям, які діють від імені громадськості в цілому.

На думку доповідачки, в Україні на законодавчому рівні слід закріпити можливість неурядовим організаціям звертатись з позовом Actio popularis в сферах землекористування, містобудування, захисту прибережних вод, охорони історичної спадщини, захисту від дискримінації задля припинення свавілля суб’єктів владних повноважень та забезпеченння правопорядку.

Зуєва Лариса Євгенівна, суддя Одеського апеляційного адміністративного суду, та Школик Андрій Михайлович, доцент кафедри адміністративного та фінансового права Львівського національного університету ім. Франка, зауважили необхідність прийняття Адміністративно-процедурного кодексу, який буде сприяти належному врядуванню та ефективній реалізації прав громадян.

​В Україні подібний законопроект під назвою «Адміністративно-процедурний кодекс» було розроблено понад п’ятнадцять років тому. На даному етапі він називається проектом закону «Про адміністративну процедуру» і знаходиться на розгляді Верховної Ради України. Законопроектом чималою мірою заповнюються існуючі прогалини правового регулювання порядку реалізації прав, свобод та законних інтересів громадян і юридичних осіб у їх відносинах із суб’єктами публічного адміністрування, закріплюються єдині правові стандарти для усіх органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інших уповноважених на виконання адміністративних функцій суб’єктів.

Слухачі залишилися задоволеними організацією заходу та високо оцінили професіоналізм спікерів.

Організатори заходу закликали суддів, адвокатів, науковців, міжнародних експертів, представників громадськості долучатись до заходів АРССУ задля налагодження діалогу та знаходження шляхів вирішення нагальних проблем, які стоять перед правосуддям.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що судді КАС обговорили проблеми I півріччя і подальші плани.