Затримання і обшук поза межами кримінального провадження: правова позиція ВП ВС

Обставини справи

Позивач перетинав державний кордон України в пункті пропуску для автомобільного сполучення. Під час перевірки його машини спрацювала база даних Інтерполу, на підставі чого працівники Прикордонної служби затримали водія та провели обшук без внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та поза межами кримінального провадження, про що складено протокол з посиланням на ст. 40, 104, 131, 132, 207-211, 213, 582 КПК.

До суду позивач звернувся із вимогою визнати дії прикордонників протиправними та наполягав на відшкодуванні йому моральної шкоди.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Одеський окружний адміністративний суд закрив провадження у справі та роз'яснив позивачу право на звернення до загального суду за правилами кримінально-процесуального законодавства. Одеський апеляційний адміністративний суд залишив це рішення без змін.

У відповідних ухвалах йдеться про те, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржувані дії відповідачів вчинені на підставі інструкції «Про порядок дій посадових осіб органів (підрозділів) охорони державного кордону під час затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, без ухвали слідчого судді або суду та порядок подальшої взаємодії органів (підрозділів) охорони державного кордону з органами досудового розслідування», яка розроблена відповідно до ст.208-213 Кримінального процесуального кодексу (нині втратила чинність), тому оскарження таких дій має відбуватися в порядку, передбаченому КПК.

Однак у касаційній скарзі позивач наполягав на тому, що предметом спору є оцінка дій відповідачів як суб'єктів владних повноважень при вчиненні ними оскаржуваних дій, а тому справа має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду

«Аналіз глави 26 КПК дає підстави вважати, що в Кодексі передбачена можливість оскарження лише рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні (за виключенням п.1 ч.1 ст.303 КПК).

Тобто нормами КПК не передбачено порядку оскарження дій уповноважених службових осіб під час проведення ними затримання або обшуку на підставі ст.208-213 цього Кодексу за відсутності кримінального провадження.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що спори про визнання протиправними дій посадових осіб прикордонного загону щодо затримання та обшуку особи поза межами кримінального провадження під час здійснення прикордонного контролю та про стягнення коштів на відшкодування шкоди, завданої протиправними діями посадових осіб, підлягають розгляду відповідно до правил КАС», — йдеться у постанові ВП ВС від 5 грудня 2018 року.

Таким чином, Велика Палата констатувала, що суди попередніх інстанцій належним чином не визначили характеру спору, суб'єктного складу правовідносин, предмета й підстав заявлених вимог, унаслідок чого дійшли помилкового висновку щодо порядку оскарження дій відповідача, а тому справу має розглядати суд першої інстанції за правилами адміністративного судочинства.

Нагадаємо, раніше Велика Палата вказала, до якого суду слід оскаржувати рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення груп інвалідності. 

Крім того, двоє суддів ВП ВС — Світлана Бакуліна та Віталій Уркевич — висловили окрему думку щодо підстав розгляду господарської справи в порядку спрощеного провадження.

До того ж в Єдиному державному реєстрі судових рішень з’явився повний текст рішення ВП у зразковій справі щодо перерахунку пенсій колишніх співробітників міліції.