Штраф і пеня за несплату єдиного соціального внеску в період АТО: рішення ВП ВС у зразковій справі

Обставини зразкової справи

Позивач - Обласна комунальна установа «Луганський обласний центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень», що перебуває на обліку як платник єдиного внеску в Державній податковій інспекції у Сєвєродонецьку, звернувся до суду із позовом до ГУ Державної фіскальної служби у Луганській області у зв’язку із тим, що стосовно нього було ухвалене рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

На думку позивача, це рішення є неправомірним, не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки  на час його прийняття на території м. Луганськ та м. Сєвєродонецьк проводилась антитерористична операція.

Крім того, ГУ ДФС не взяло до уваги той факт, що саме перебування платників ЄСВ на обліку в органах доходів і зборів, розташованих в зоні проведення АТО, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону. При цьому, станом на дату прийняття спірного рішення податкового органу (13 грудня 2017 року), антитерористична операція не була припинена.

У відзиві на позов податковий орган вказав, що позивач не подав заяву про звільнення від виконання обов'язків, а також не підтвердив існування надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання його обов'язків як платника єдиного внеску.

Рішення КАС ВС

Львівській окружний адміністративний суд звернувся до Верховного Суду з поданням про розгляд цієї справи як зразкової. 

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Касаційного адміністративного суду (у складі головуючого - Ханової Р.Ф., суддів Бившевої Л.І., Гончарової   І.А., Олендера І.Я.,  Шипуліної Т.М.) дійшла висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21 серпня 2014 року до 25 грудня 2015 року є протиправним.

Разом з тим, КАС ВС підкреслив, що законодавство не скасовує обов'язків платника ЄСВ, а надає можливість не виконувати їх у встановлені строки та в повному обсязі виключно на період антитерористичної операції.

Безпідставними, на думку суду, виявились і посилання податкового органу на неподання позивачем заяви про звільнення від обов'язку зі сплати ЄСВ, оскільки необхідність подання такої заяви обумовлена низкою підстав, зокрема, визнання безнадійною недоїмки для списання безнадійного податкового боргу.

«Можливість подання такої заяви має місце виключно після закінчення антитерористичної операції. Натомість, звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі, в силу його прямої дії та не потребує додаткового звернення, оскільки норма встановлює «незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій» та вона адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій», - зазначається у рішенні КАС від 30 березня 2018 року.

Суд також визнав неприйнятними і доводи податкового органу щодо ненадання позивачем контролюючому органу сертифіката Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин, які призвели до несвоєчасної сплати ЄСВ, з огляду на відсутність такої умови для звільнення від відповідальності у нормі прямої дії п. 9-4 розділу VIII Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Потреба в цьому сертифікаті виникає лише при визнанні безнадійної недоїмки та її списанні.

Положення цієї норми не застосовуються до платників єдиного внеску за невиконання обов'язків, які виникли до 14 квітня 2014 року та/або після закінчення антитерористичної операції.

Виходячи із зазначеного вище, Касаційний адмінсуд задовольнив позовні вимоги «Луганського обласного центру підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень», визнавши рішення ГУ ДФС у Луганській області незаконним та скасувавши його.

Обставини, які, на думку КАС ВС, можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у даній зразковій справі:

• перебування платника ЄСВ, місцезнаходження якого зареєстроване на території проведення АТО, на обліку в органі доходів і зборів, яке розташоване за межами цієї території, виключає звільнення такого платника від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених законом;
• дочірні підприємства та структурні підрозділи юридичної особи, які є самостійними платниками ЄСВ, підпадають під дію ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»в частині звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за умови перебування саме їх на обліку в органах доходів і зборів, які розташовані на території проведення АТО.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Згадане вище рішення КАС було переглянуте Великою Палатою Верховного Суду за апеляційною скаргою ГУ ДФС в Луганській області.

У судовому засіданні ВП ВС, що відбулося 6 листопада, представник відповідача Ірина Петричук, зокрема, заявила, що існує ймовірність зловживання з боку платників ЄСВ можливістю не виконувати свої обов’язки у встановлені строки та в повному обсязі.

«Верховний Суд зазначає, що підставою для звільнення від такого обов’язку є виключно перебування на обліку в контролюючих органах на території проведення АТО. Разом з тим, є непоодинокі випадки, коли великі підприємства провадять свою діяльність на території, підконтрольній Україні, і в той же час стають на облік у населених пунктах, де відбувається АТО, і отримують передбачену законом пільгу щодо сплати ЄСВ. Тому, на нашу думку, тільки сертифікат Торгово-промислової палати може визначити, чи дійсно підприємство працює за форс-мажорних обставин», -  зазначила представниця ДФС.  

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, Велика Палата Верховного Суду постановила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду - без змін.

Повний текст рішення буде складено 16 листопада.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що 19 вересня Велика Палата ухвалила рішення у ще одній зразковій справі, що стосувалася відмови Державної міграційної служби у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.