Когда в Украине создавался Высший антикоррупционный суд, кандидаты в судьи проходили тщательные проверки на добропорядочность и профессиональную компетентность во время конкурса с международными экспертами, ведь они должны были стать примером беспристрастного и объективного рассмотрения дел и олицетворять собой стремление Украины присоединиться к европейским стандартам правосудия. Специализация и статус суда должны стать гарантом юридической чистоты процесса, чтобы решения ВАКС могли устоять на уровне международных институций. Впрочем, в какой-то момент, очевидно, что-то пошло не так. В последнее время в Высшем совете правосудия участились случаи открытия дисциплинарных дел на судей ВАКС, допускающих иногда достаточно откровенные нарушения.
Ранее в НАБУ намекнули, что считают Антикорсуд «частью обвинительной машины», куда входят НАБУ и САП, по продуцированию обвинительных приговоров, впрочем, в ВАКС на этот тезис пытались возражать – суд это, все же, независимый от стороны обвинения орган. Вместе с тем некоторые судьи ВАКС, судя по жалобам в ВСП, своими решениями эти намеки никак не опровергают.
Так, Первая Дисциплинарная палата Высшего совета правосудия 16 декабря решила открыть по жалобе адвоката Елены Ножовник дисциплинарное дело в отношении судьи Высшего антикоррупционного суда Виктора Маслова из-за того, что тот, фактически запретив подозреваемому общение «с кем-либо», сделал невозможным реализацию подозреваемым права на защиту (определение №3646/1дп/15-24).
Как отмечено в определении ДП ВСП, судья ВАКС Виктор Маслов, «запрещая подозреваемому общаться «с какими-либо другими лицами по поводу обстоятельств, изложенных в письменном уведомлении о подозрении, кроме своих защитников, следователей, детективов, прокуроров, следственного судьи, суда», сделал невозможным надлежащую реализацию подозреваемому своего права на защиту».
В дисциплинарной палате напомнили, что по закону применение к подозреваемому меры пресечения, в частности, с возложением на него определенных обязанностей, является исключительной прерогативой суда. Это в полной мере относится и к обязательству подозреваемого воздерживаться от общения с определенными лицами. Следственный судья вправе ограничить общение подозреваемого, но при этом он обязан конкретно определить такое лицо.
«Таким образом, действия судьи Виктора Маслова по запрету общения подозреваемого с неограниченным и конкретно неопределенным кругом лиц являются противоправными, поскольку в Украине признается и действует принцип верховенства права, то есть Конституция Украины имеет высшую юридическую силу, ее нормы являются нормами прямого действия, обращение к суду для защиты конституционных прав и свобод человека и гражданина непосредственно на основании Конституции Украины гарантируется (статья 8 Конституции Украины)» - напомнила ДП Высшего совета правосудия.
Следовательно, по мнению ДП ВСП, действия судьи Виктора Маслова в данном случае могут свидетельствовать о наличии признаков дисциплинарного проступка, а именно речь идет о таком составе нарушения, предусмотренного законом, как незаконный отказ в доступе к правосудию или другое существенное нарушение норм процессуального права во время осуществление правосудия, что сделало невозможным реализацию участниками судебного процесса предоставленных им процессуальных прав и исполнение процессуальных обязанностей или приведшее к нарушению правил юрисдикции или состава суда.
Предметом цієї скарги на суддю до ВРП було істотне порушення ним закону при розгляді клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Єлени Дроботової про продовження строку дії обов’язків, покладених на інвестора Сергія Копистиру, та при постановленні Масловим ухвали, яка унеможливила реалізацію підозрюваним наданих йому процесуальних прав та створило штучні підстави для застосування до нього процесуального примусу, з покладенням обов’язку, не передбаченого законом, і без зазначення мотивів прийняття такого рішення.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК слідчий суддя, покладаючи на підозрюваного обов’язок «утримуватися від спілкування», зобов’язаний конкретно визначити особу, з якою заборонено спілкуватися. Закон не передбачає можливості слідчому судді заборонити підозрюваному спілкуватися не з конкретно визначеною ним особою, а з будь-якою особою взагалі.
Практика ВАКС в інших справах демонструє, що в Антикорсуді цю норму добре розуміють. До прикладу, слідчий суддя ВАКС ухвалою в іншій справі №991/4451/22 відмовив у клопотанні детективу НАБУ, який бажав заборонити підозрюваному спілкуватися з неконкретизованими особами, нагадавши детективу, що п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК передбачає визначення особи, з якою заборонено спілкуватися, а детективом не було конкретизовано таких осіб.
Натомість слідчий суддя Віктор Маслов пішов іншим шляхом, заборонивши підозрюваному спілкуватися буквально з усіма іншими людьми на світі («окрім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду»). Фактично це означає, що підозрюваний не може сам звертатися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, вітчизняних та міжнародних правозахисних організацій, одержувати консультації та роз’яснення від компетентних осіб та органів, інформувати громадськість про порушення його прав та свобод у процесі розслідування його кримінальної справи тощо.
Як зазначає захист, це є повним юридичним абсурдом, адже підозрюваний не відноситься до осіб, на яких може бути покладений обв’язок не розголошувати відомості досудового розслідування. Статус підозрюваного не є підставою для обмеження чи позбавлення його конституційного права на свободу думки і слова, а також права на звернення до органів державної влади та їх посадових осіб. Зрештою – підозрюваний у такий спосіб не може бути позбавлений права на захист чи обмежений у його реалізації.
Встановивши таку заборону, Віктор Маслов, на думку захисту, створив передумови для свавільного застосування заходів процесуального примусу і штучні підстави для настання для підозрюваного негативних правових наслідків «за порушення» такого протиправного обов’язку.
Надалі, як вказує захист, цей «задум» і був реалізований прокурором САП Єленою Дроботовою, коли вона з використанням цієї встановленої судом заборони подала до суду клопотання про зміну Сергію Копистирі запобіжного заходу.
До того ж, як зазначає сторона захисту, суддя Маслов перед цим своєю ухвалою від 18 січня 2024 року у справі № 991/315/24 поклав обов’язок на підозрюваного з власної ініціативи, без клопотання прокурора та доведеної прокурором необхідності покладення такого обов’язку. В той же час, закон передбачає, що за клопотанням прокурора слідчий суддя може лише продовжити дію раніше покладених на підозрюваного обов’язків, але не вправі визначати нові обов’язки чи збільшувати обсяг раніше покладених обов’язків.
Крім того, встановивши вказану заборону, суддя Маслов унеможливив реалізацію підозрюваним права на захист у частині збирання та подання доказів, позбавив його можливості особисто звертатися до органів влади з приводу отримання копій документів, відомостей, актів перевірок тощо, спілкуватися з експертами.
Якщо дотримуватися встановленої суддею Масловим заборони – за недотримання якої передбачені відповідні «санкції», то підозрюваний не зможе за потреби вибрати собі нового захисника і пояснити новому адвокату суть повідомленої йому підозри.
Більш того, ця заборона означає, що підозрюваний сам не може звертатися до Вищої ради правосуддя на неправомірні дії та рішення суддів, у т. ч. і самого судді Маслова, та брати участь у розгляді дисциплінарної справи.
Прикметно, що, як йдеться у скарзі до ВРП, суддя ВАКС Віктор Маслов не спробував навіть навести мотиви свого рішення в ухвалі, лише констатувавши, що він «погоджується з доводами прокурора».
При цьому суддя фактично звів право на захист підозрюваного до права розмовляти зі своїми захисниками (як зазначив Віктор Маслов в ухвалі, вона «дозволяє підозрюваному спілкуватися щодо обставин кримінального провадження з особами, які здійснюють його захист, тобто отримувати належну правову допомогу»).
В той же час, право на захист включає в себе цілий комплекс різних складових, зокрема, і право підозрюваного збирати та подавати докази – яке фактично обмежено ухвалою слідчого судді ВАКС.
Таке «побутове» розуміння суддею засад кримінального процесу і права на захист, на думку скаржників до ВРП, ставить під сумнів належний рівень кваліфікації судді Віктора Маслова та його здатність здійснювати правосуддя у Вищому антикорупційному суді. Також захист нагадав, що одним із дисциплінарних стягнень, які може застосувати ВРП, є направлення судді до Національної школи суддів для проходження курсу підвищення кваліфікації.
Отже, надалі ДП ВРП буде розглядати дисциплінарну справу стосовно дій Віктора Маслова як слідчого судді ВАКС. Втім, така скарга – не одинична.
Захист інвестора Сергія Копистири подав кілька скарг до Вищої ради правосуддя на дії слідчого судді ВАКС Віктора Маслова через те, що, на думку захисту, суд не приділяє належної уваги тому, аби розібратися у тому, що пишуть в своїх документах детективи НАБУ Роман Догойда та Наталія Дерій, а також прокурори САП Єлена Дроботова та Валентина Гребенюк.
З публічних трансляцій обрання запобіжних заходів підозрюваним наразі вбачається, що клопотання детективів НАБУ та прокурорів САП задовольняються без зайвих запитань до якості їх підготовки, а з інших скарг на суддю випливає, що іноді задовольняються навіть такі «прохальні умови» клопотання, з якими ані НАБУ, ані САП, не зверталися.
До прикладу, прокурор САП Єлена Дроботова у своєму клопотанні просила слідчого суддю ВАКС продовжити на 2 місяці дію тих обов’язків, які були покладені на ухвалою від 24 листопада 2023 року. Натомість слідчий суддя Маслов поклав на підозрюваного новий обов’язок, який при обранні запобіжного заходу не покладався.
При цьому прокурор Дроботова у своєму клопотанні взагалі не просила покладати на підозрюваного новий обов’язок «утримуватися від спілкування «з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, окрім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду»
В іншій скарзі описується випадок, коли старший детектив НАБУ Роман Догойда виніс постанову, якою поклав на підозрюваного обов’язок утриматися від спілкування із свідком, яка є адвокатом підозрюваного. При цьому вказаний детектив скористався рішенням того ж судді ВАКС Маслова, який перед цим своїм рішенням наділив детективів НАБУ та прокурорів САП правом самим визначати осіб, з якими підозрюваному заборонено спілкуватися. Хоча статтею 194 КПК чітко та однозначно встановлено, що лише суд (слідчий суддя) вправі покласти на підозрюваного обов'язок «утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом». А Конституція встановлює, що делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Захист стверджує, що, надавши детективам та прокурорам право визначати осіб, з якими підозрюваний має утримуватися від спілкування, суддя Маслов усупереч Основному Закону делегував їм здійснення виключної функції суду.
Як випливає зі скарги до ВРП, при розгляді заяви адвоката про відвід Догойди суддя ВАКС Маслов не зазначив в ухвалі правових мотивів відхилення відводу, вказавши, що «навіть, якщо рішення детектива Догойди стосовно заборони спілкуватися підозрюваному з адвокатом є помилковим», це «не може бути підставою для відводу детектива, а тому подана заява про відвід не підлягає задоволенню».
При цьому в ухвалі суддя зауважив, що «попри формальну заборону, яка визначена в ухвалі слідчого судді від 24.11.2023» «підозрюваний Копистира С. М. може вільно реалізовувати своє право на захист та спілкуватися зі своїм захисником Г.» і таке спілкування «не можна вважати порушенням відповідного процесуального обов’язку».
Водночас, в іншій ухвалі вказано, що у разі невиконання покладених на нього обов’язків після внесення застави, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення та звернуто заставу в дохід держави.
Таким чином, судячи з логіки судді ВАКС, наразі підозрюваний водночас і може, і не може спілкуватися зі своїм адвокатом.
Нагадаємо, викривачем по цій справі виступає колишній міністр інфраструктури Олександр Кубраков. Історії передували господарські процеси щодо оренди землі. Раніше ЗМІ детально описували, як Міністерство інфраструктури, після очолення його Олександром Кубраковим, вирішило посприяти у поверненні державної землі в оренду забудовнику-орендарю – приватній фірмі «Квіти України». При тому, що до цього внаслідок отримання приватною фірмою «Квіти України» землі державної агрофірми «Квіти України» унікальний майновий комплекс було зруйновано, побудовані десяток 25-поверхових комерційних житлових об’єктів, але від реалізації цього проекту держава не отримала жодного квадратного метра нерухомості.
Вже за наявності остаточного рішення Верховного Суду на користь держави, факту повернення державі землі, справа пішла на чергове коло, де Мінінфраструктури часів Кубракова спромоглося програти приватній фірмі господарський спір у першій інстанції, ініційований для поновлення договору оренди. Далі міністерство ухилялось від подання апеляції на невигідне для держави рішення, а у судових засіданнях його представник не могла визначитись із позицією щодо статусу державного майна. Коли ж справа мала йти на наступний рівень, відбулося гучне «викриття» нового інвестора.
Отже, це непроста справа, в якій ВАКС доведеться аналізувати багато аспектів і факторів.
У своїх висновках стосовно відкриття дисциплінарної справи стосовно Віктора Маслова перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя нагадала про те, що статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є зокрема забезпечення неупередженого розслідування і судового розгляду, а також те, що жодна особа не має бути піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і до кожного учасника кримінального провадження повинна бути застосована належна правова процедура.
Також ДП ВРП зазначила, що забезпечення обвинуваченому права на захист згідно зі статтею 129 Конституції України є однією з основних засад судочинства, а незабезпечення особі права на захист є істотним порушенням таких засад судового провадження, як законність, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів, безпосередність дослідження показань та інших доказів.
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.