На лиц, местожительство которых зарегистрировано на временно оккупированной территории Украины, не распространяется требование о наличии исключительно одного зарегистрированного места жительства. Для соответствующей категории лиц предусмотрена возможность осуществления регистрации своего местожительства без снятия с регистрации места своего предыдущего жительства.
При осуществлении регистрации нового места жительства у истцов отсутствует обязанность по снятию с зарегистрированного места жительства в Луганской области, что, в свою очередь, свидетельствует о противоправности действий Шевченковской районной администрации Львовского городского совета, которые заключаются в отказе в регистрации места жительства.
Об этом заявил в своем решении от 22 июля 2024 года Львовский окружной административный суд по делу №380/9250/24.
Вместе с тем суд указал, что законодательством установлена императивная обязанность уполномоченного лица органа регистрации по проверке наличия отметки ТЦК о взятии на военный учет призывников.
При этом обязанность по постановке на соответствующий учет в связи с вынужденным изменением места возлагается именно на истца.
Обставини справи
Члени родини, яка складається з внутрішньо переміщених осіб, звернулися до суду з позовом до Шевченківської райадміністрації Львівської міської ради із вимогами визнати протиправною відмову у реєстрації місця проживання позивача та членів його родини і зобов`язати райадміністрацію зареєструвати місце проживання.
Так, позивачі, отримавши ордер на службове житлове приміщення, звернулись до Шевченківської райадміністрації Львівської міської ради із заявами про реєстрацію місця проживання за адресою, зазначеною у такому ордері.
Разом з тим, уповноваженою особою міськради відмовлено у реєстрації місця проживання позивачів на підставі статті 58 Житлового кодексу та п. 72 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР №470.
При цьому для чоловіка додатковою підставою для відмови був також додаток 16 пункту 54 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів №1487.
Водночас, як відмічають позивачі, чоловік з 11.09.2023 навчається в Німеччині, а відтак у зв`язку з його виїздом на навчання до виповнення 18 років, він не підлягав взяттю на військовий облік в межах районних ТЦК Львова.
Відповідач вказав, що при розгляді звернення працівники райадміністрації керувалися пунктом 72 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР №470, у якому визначено необхідність подання паспортів усіх членів сім`ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.
Представник відповідача зазначила, що відповідно до ч. 2 статті 38 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» органи реєстрації місця проживання чи перебування осіб (крім випадків, передбачених КМУ) зобов`язані здійснювати реєстрацію за місцем проживання або перебування чи зняття з реєстрації призовників, військовозобов`язаних та резервістів лише в разі наявності в їхніх військово-облікових документах позначок ТЦК відповідно про зняття з військового обліку або про перебування на військовому обліку за місцем проживання.
З огляду на викладене, представник відповідача вказала, що у реєстрації місця проживання було відмовлено усім членам сім’ї, оскільки в чоловіка була відсутня відмітка відповідного ТЦК.
Повторно 20.04.2024 також було відмовлено усім членам сім’ї, оскільки в чоловіка була відсутня відмітка відповідного ТЦК.
Від позивачів до суду надійшла відповідь на відзив, у якій вони додатково зазначили, що чоловік згідно змін в законодавстві та про мобілізацію та мобілізаційну підготовку оновив свої дані через мобільний застосунок «Резерв+», де вказав адресу, зазначену в ордері. Тому на думку позивачів вимога органу реєстрації про наявність позначок Шевченківського РТЦК є необґрунтованою та протиправною, оскільки підтвердженням знаходження на обліку та оновлення військово-облікових даних є присвоєний унікальний номер з Реєстру «Оберіг».
Що встановив суд
Позивачі мають статус внутрішньо переміщених осіб.
У березні 2024 року виконавчим комітетом Львівської міської ради видано ордер на службове житлове приміщення позивачу з сім`єю з чотирьох осіб на право зайняття житлового приміщення 32,9 кв.м, яке складається з двох кімнат.
У квітні 2024 позивачами було подано заяви д про реєстрацію їхнього місця проживання (перебування). Уповноваженою особою райадміністрації відмовлено у реєстрації позивачів.
Вирішуючи спір, суд керується таким.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів ВПО встановлює Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VII.
Статтею 2 цього Закону визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Згідно з положеннями статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік ВПО, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Абзацом 7 ч. 1 статті 9 Закону №1706-VII встановлено, що ВПО має право на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.
Як встановив суд, позивачі мають статус ВПО, що підтверджується довідками про взяття на облік, а відтак на них поширюються всі пільги та гарантії, передбачені Законом №1706-VII.
Щодо підстав відмови позивачам у реєстрації їхнього місця проживання, визначених відповідачем, суд відзначає таке.
Механізм здійснення декларування чи реєстрації місця проживання визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою КМУ від 7.02.2022 №265.
Абзацом 2 пункту 46 Порядку №265 передбачено, що посадова особа органу реєстрації в день звернення особи або її законного представника (представника) чи в день отримання документів від ЦНАП або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або даних від органу соціального захисту населення приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації.
У відповідності до пункту 87 Порядку №265 орган реєстрації відмовляє в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі, коли:
1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування), що стосуються заборони декларування/реєстрації місця проживання (перебування) у такому житлі, або перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань (у разі відсутності письмової згоди відповідного іпотекодержателя або довірчого власника на декларування/реєстрацію місця проживання);
2) відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям, зазначеним у поданих особою документах або даних;
3) особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості;
4) у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними (крім випадку, передбаченого пунктом 53 цього Порядку), або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;
5) звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;
6) житлу, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку;
7) за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об`єкт нерухомого майна, який не належить до житла;
8) відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій стосовно дитини;
9) дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій дитиною.
Судом встановлено, що уповноваженою особою Шевченківської районної адміністрації визначено наступні підстави для відмови позивачам:
1) стаття 58 Житлового кодексу України:
«На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.
Форма ордера встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадиться в порядку, передбаченому законодавством України».
2) пункт 72 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 №470, із змінами, внесеними ПКМУ №955 від 25.12.2013 (далі Правила):
«При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім`ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання».
3) виключно для чоловіка – додаток 16 пункту 54 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів №1487 від 30.12.2022:
«2. Проведення перевірки наявності відміток відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки про взяття (зняття) призовника, військовозобов`язаного або резервіста на військовий облік за новим місцем проживання. У разі відсутності такої відмітки призовник, військовозобов`язаний або резервіст направляється до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки для взяття його на військовий облік або зняття з військового обліку».
Так, досліджуючи першу та другу підстави відмови позивачам у здійсненні реєстрації їхнього місяця проживання, суд зазначає, що такі містять лише загальні посилання на норми, які визначають поняття ордеру на жиле приміщення та регулюють питання вселення в таке жиле приміщення на підставі ордеру.
Водночас суд встановив, що оскаржувані рішення відповідача не містять жодної визначеної Порядком №265 підстави для відмови позивачам у здійсненні реєстрації місця їхнього проживання. Відповідачем визначено лише загальні підстави прийняття таких рішень без зазначення конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.
Суд враховує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Беручи до уваги те, що оскаржувані рішення відповідача є фактично правовими актами індивідуальної дії, суд констатує невідповідність таких рішень критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує їх неоднозначне трактування, яке, у свою чергу, перешкоджає позивачам скористатися своїми правами на вільний вибір місця проживання.
Щодо вказаної у пункті 72 Правил норми, яка визначає необхідність подання паспортів усіх членів сім`ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання, суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 статті 4 Закону «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 5.11.2021 №1871-IX, особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
Проте Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, а також внесення відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання на тимчасово окупованій російською федерацією території України та на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії» від 11.04.2023 № 3054-IX було внесено зміни, зокрема, до пункту 10 розділі VI «Прикінцеві та перехідні положення» шляхом викладення його в наступній редакції:
«10. На період тимчасової окупації російською федерацією території України, а також на період віднесення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, територіальних громад до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, положення частини першої статті 4 цього Закону не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване або задеклароване у житлі, що знаходиться на тимчасово окупованій російською федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії. Така особа може задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
До реєстру територіальної громади вносяться відомості про зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованій російською федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
З системного аналізу вищенаведених норм права суд висновує, що на осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованій російською федерацією території України, не поширюється вимога частини першої статті 4 Закону №1871-IX щодо наявності виключно одного зареєстрованого місця проживання. Для відповідної категорії осіб передбачена можливість здійснення реєстрації свого місця проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Як вже зазначено судом вище, позивачі відносяться до категорії внутрішньо переміщених осіб.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 Сєвєродонецька міська територіальна громада відноситься до тимчасово окупованих рф територій України.
Таким чином, при здійсненні реєстрації нового місця проживання у позивачів відсутній обов`язок щодо зняття із зареєстрованого місця проживання в Луганській області, що, у свою чергу, свідчить про протиправність дій Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, які полягають у відмові в здійсненні реєстрації місця проживання.
Разом з тим, щодо третьої підстави для відмови чоловіку у здійсненні реєстрації його місця проживання, суд зазначає таке.
Згідно абзаців 1-2, 5 пункту 21 Порядку №1487, взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років.
Взяття громадян, які прибули з тимчасово окупованих територій України, на персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється після взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб та на військовий облік у районних (міських) ТЦК.
У відповідності до пункту 23 Порядку №1487 Призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою КМУ від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через ЦНАП та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) ТЦК, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Підпунктом 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2) встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, закордонної дипломатичної установи України), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.
Згідно пункту 54 Порядку №1487, органи реєстрації, зокрема, здійснюють реєстрацію/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів з урахуванням вимог щодо реєстрації (зняття з реєстрації) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 16).
Так, відповідно до вимог щодо реєстрації (зняття з реєстрації) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток №16), затверджених вищевказаним Порядком, органи реєстрації під час реєстрації місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюють:
Отже, під час реєстрації місця проживання призовника, військовозобов`язаного чи резервіста, уповноважена особа органу реєстрації перевіряє наявність у військово-облікових документах таких осіб відмітки відповідного районного ТЦК про взяття його на військовий облік. В разі відсутності такої відмітки орган реєстрації направляє особу до відповідного районного ТЦК для взяття на облік і тільки після цього проводить реєстраційну дію.
Суд встановив, що чоловік має статус призовника, що підтверджується посвідченням про приписку до призовної дільниці. Згідно цього ж посвідчення, він взятий на облік призовників 28.01.2022.
Також суд встановив (що не заперечується і сторонами у справі) відсутність у посвідченні відмітки будь-якого районного ТЦК міста Львова про взяття чоловіка на військовий облік призовників.
Суд відзначає, що вищезгаданими нормами права встановлено імперативний обов`язок уповноваженої особи органу реєстрації щодо перевірки наявності відмітки ТЦК про взяття на військовий облік призовників.
При цьому обов`язок щодо постановки на відповідний облік у зв`язку з вимушеною зміною місця про покладається саме на позивача.
Відтак, оскільки чоловік у період з моменту постановки на облік як внутрішньо переміщена особа (28.04.2022) й до моменту виїзду за межі території України на навчання до Німеччини (серпень 2023 року) не виконав належним чином обов`язку щодо постановки на військовий облік як призовник, суд доходить висновку, що уповноваженою особою Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради було правомірно відмовлено йому в здійсненні реєстрації місця проживання.
Відповідно до частини 13 статті 18 Закону №1871-ІХ, підпункту 3 пункту 87 Порядку орган реєстрації приймає рішення про відмову в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), зокрема, якщо, особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині визнання протиправності дій Шевченківської районної адміністрації щодо відмови в здійсненні реєстрації місця проживання чоловіка задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, суд вирішив, що з метою ефективного захисту та належного поновлення порушених прав позивачів, слід зобов`язати Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради зареєструвати місце проживання всіх членів родини, крім чоловіка, у якого немає відмітки ТЦК, з дати подання документів до Центру надання адміністративних послуг, тобто з 6.04.2024.
Таким чином, суд адміністративний позов задовольнив частково.
Автор: Наталя Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.