Привлечение за психологическое и экономическое домашнее насилие в отношении жены и дочери по КУоАП и УК – Верховный Суд высказал позицию

Верховный Суд выразил позицию по особенностям привлечения лица к ответственности за домашнее насилие (ст. 126-1 УК). А именно – можно ли привлечь лицо к ответственности за психологическое и экономическое насилие по КУпаП, а впоследствии – по Уголовному кодексу.

Так, в своем постановлении от 28 мая 2024 г. по делу №522/2378/22 коллегия судей Первой судебной палаты Кассационного уголовного суда в составе Верховного Суда указала, что поскольку вред физическому или психологическому здоровью лица, как следствие административного правонарушения, предусмотренного ст. 173-2 КУоАП, не охватывается понятием «физические или психологические страдания, потеря трудоспособности, эмоциональная зависимость, ухудшение качества жизни потерпевшего», что является следствием уголовно наказуемых деяний, определенных ст. 126-1 УК, то предварительное привлечение лица к административной ответственности за совершение домашнего насилия при условии дальнейшей повторяемости совершения противоправных действий в отношении определенного потерпевшего лица и наступление конкретных последствий, определенных законодателем как более тяжкие, не может свидетельствовать о двойном привлечении к юридической ответственности одного вида за одно и то же правонарушение.

Обставини справи

Обвинувачений, впродовж 5-ти місяців систематично (декілька разів на тиждень, а то і на день) завдавав своїм дружині та доньці економічні та моральні страждання, а саме застосовував до них психологічне та економічне насильство.

Зокрема економічне насильство полягало у відбиранні грошей у дружини та доньки, створенні умов фінансової залежності для членів сім`ї, привласненні грошових коштів дружини та доньки, несправедливому розподілі фінансової відповідальності, витрачанні наданих йому коштів для придбання продуктів на придбання алкогольних напоїв для власного споживання.

Як наслідок вчинення систематичного протягом тривалого часу домашнього насильства у сім’ї, особу було тричі притягнуто до адміністративної відповідальності.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд визнав винуватим та засудив чоловіка за ст. 126-1 КК. Апеляційний суд скасував цей вирок та закрив провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

У касаційній скарзі прокурор стверджував, що наслідки сформульованого обвинувачення за ст. 126-1 КК суттєвим чином відрізняються від наслідків за фактами вчинення адміністративних правопорушень за ст. 173-2 КУпАП і свідчать про різні фактичні обставини вчинення зазначених правопорушень.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. В обґрунтування позиції ККС вказує, що попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності вчинення протиправних дій стосовно певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, які визначені законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в законодавстві України про адміністративні правопорушення, не свідчить про подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, як про це вказано в ухвалі суду апеляційної інстанції, а підтверджує систематичність дій винуватої особи.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що обвинувачений не може бути притягнутий двічі до юридичної відповідальності (адміністративної та кримінальної), оскільки за правопорушення, які були вчинені останнім, він вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за частинами 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.

Однак суд апеляційної інстанції не врахував те, що органом досудового розслідування особу обвинувачено у вчиненні стосовно потерпілих як домашнього психологічного, так і економічного насильства, а наявні в матеріалах кримінального провадження протоколи про вчинення адміністративних правопорушень та постанови суду за результатами їх розгляду стосуються притягнення особи до адміністративної відповідальності лише за фактом сімейного насильства, яке полягало в агресивній поведінці та нецензурній лайці в бік потерпілих. Тобто суд апеляційної інстанції не зважив на вчинення обвинуваченим у період протягом 5-ти місяців стосовно потерпілих домашнього насильства економічного характеру.

Також суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду залишив поза увагою те, що особі інкримінувалось вчинення систематичного сімейного насильства, яке відбувалось, однак з різних причин не було зафіксовано відповідними протоколами про адміністративні правопорушення.

ККС звертає увагу на те, що факт документування домашнього насильства має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази, тому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факти актів насильства. Відповідно систематичність домашнього насильства, яке наполегливо продовжує вчиняти винувата особа, у тому числі, але не виключно, може бути підтверджена попереднім притягненням її до адміністративної відповідальності не менше двох разів за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 1732 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції під час апеляційного провадження не врахував належним чином фактичних обставин правопорушення в адміністративному та кримінальному провадженнях, а саме вчинення обвинуваченим протягом 5- ти місяців стосовно своєї дружини та доньки систематичного як психологічного, так і економічного насильства, відсутність протоколів про притягнення його до адміністративної відповідальності та постанов суду за фактом вчинення насильства економічного характеру, та не зважив на показання потерпілої та свідка щодо факту систематичного насильства зі сторони обвинуваченого.

Автор: Наталя Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.