Как гражданам получить эффективный доступ к компенсации за разрушенное жилье – ОО «Верни свое» совместно с проектом Совета Европы выработали предложения по усовершенствованию админпроцедуры и судебного механизма

Тисячі громадян України зіштовхнулися із необхідністю отримати компенсації за зруйноване чи пошкоджене житло. Разом з тим, через об’єктивні причини для частини з них ця процедура ускладнена або навіть унеможливлена з огляду на втрату правовстановлюючих документів та відсутності підтвердження права власності в електронних державних реєстрах, втрачені паперові архіви БТІ. Про те, який вихід з цієї ситуації, говорили 25 квітня під час круглого столу «Доступ до компенсації за зруйноване житло: проблемні питання підтвердження права власності та шляхи їх врегулювання».

Організатором заходу виступили проекти Ради Європи «Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні» та «Сприяння розробці житлових рішень для осіб, постраждалих від війни в Україні» спільно з ГО «Поверни своє», засновницею якої є нотаріус, колишня перша заступниця голови ВККН Ольга Оніщук, яка у 2019-2021 роках займала посаду заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації, опікувалася антирейдерським напрямом і питаннями державної реєстрації та нотаріату.

З вітальними промовами виступили голова Управління програм співпраці Департаменту імплементації прав людини, правосуддя та стандартів юридичної співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Лілія Гретарсдоттір та голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак.

Участь у круглому столі взяли заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталія Козловська, народна депутатка України, голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк, заступник міністра юстиції Євгеній Горовець, президент Нотаріальної палати України Володимир Марченко, народні депутати України Ігор Фріс, Роман Бабій та інші. 

Модератором першої панелі, яка була присвячена верифікації власників нерухомості в межах адміністративної процедури, виступила Ольга Оніщук. Зокрема піднімалися питання втрати доступу до архівів БТІ, джерел підтвердження права власності, збереження і захисту інформації про право власності, реалізації пілотного проекту онлайн-реєстрації права власності тощо.

Як вказала Наталія Козловська, у середньому тільки 26% інформаційних повідомлень, які надходить від людей, що заявляють про зруйноване чи пошкоджене житло, знаходиться в ДРРП, тобто, це чверть від необхідної інформації. Це важливо, бо будь-яка допомога від держави базується на даних реєстрів. «Тому, ми бачимо, що досить велика кількість людей, які подають документи про знищене чи пошкоджене майно, не мають доступу до ресурсу. Важливо надати можливість людям дистанційно підтверджувати те, що те чи інше помешкання є пошкодженим», зазначила вона.  

В свою чергу, як пояснила Олена Шуляк, коли ми чуємо повідомлення від людей, у будинок яких влучила ракета, що вони не можуть отримати виплати від держави чи «єВідновлення не працює», то з ймовірністю 99%, за виключенням ТОТ, йдеться про те, що житло такої людини не було внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а паперові документи втрачено.

Відповідно при спробі подати заявку на виплату компенсацій, «Дія» не відображає інформацію про житло. Єдиним варіантом в такому випадку отримати допомогу від держави складний процес доведення права власності. Вона закликала всіх перевірити, чи їхнє житло внесене до ДРРП, та не зволікати з внесенням, оскільки окупанти щодня завдають ударів по цивільних об'єктах. Верховна Рада, зі свого боку, продовжить напрацьовувати механізми, які дозволять гарантувати права громадян. В свою чергу, Ігор Фріс анонсував внесення законодавчої ініціативи до парламенту, яка забезпечить непорушність прав і відновлення втраченого.

Слід зазначити, що експерти ГО «Поверни своє», яку очолює Ольга Оніщук, за підтримки проекту Ради Європи «Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні» підготували рекомендації щодо удосконалення адміністративної процедури підтвердження права власності на зруйноване під час війни житло для цілей отримання компенсації. Ці зміни вона презентувала під час круглого столу.

Стосовно внесених змін у процедурі державної реєстрації нерухомості під час війни, як зазначила Ольга Оніщук, вони наступні. Ці дві групи кейсів на рівні держави вже вирішені шляхом внесення змін до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, актуалізація технічного стану житла не потрібна. На період воєнного стану та одного року після його припинення чи скасування для внесення відомостей у ДРРП про право власності на житло, яке було зареєстровано до 2013 року, не потрібно подавати новий технічний паспорт за наявності старого.

Зміни також передбачають, що у разі втрати паперового правовстановлюючого документа власник житла може звернутися до державного реєстратора, який повинен внести відомості до ДРРП на підставі відомостей Державного земельного кадастру чи Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою ДРРП, або на підставі отриманої інформації з БТІ. «Тобто, якщо є доступ до такої первинної інформації, то державну реєстрацію проводять, але із цим механізмом працювати непросто», зауважила Ольга Оніщук, додавши, що з реалізацією п. 53 вказаного Порядку є певні проблеми.

Крім того, існують правила «мирного» часу, які ускладнюють адмінпроцедуру верифікації власників.

Так, відсутність відомостей про зареєстроване право власності на нерухоме майно, що містяться на паперових носіях інформації підприємств БТІ, є обов’язковою підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності.

На сьогодні у нерівних умовах, порівняно з іншими, залишаються саме власники нерухомого майна, державну реєстрацію права власності яких проведено з використанням паперових носіїв інформації БТІ, адже через відсутність доступу до архівів БТІ на окремих територіях, господарі житла, чиє право власності виникло до 2013 року та підтверджується виключно паперовими документами, не можуть на їх підставі внести відомості до ДРРП.

Для вказаної категорії власників єдиним способом верифікувати право власності та отримати доступ до компенсації залишається звернення до суду в порядку статті 392 ЦК.

Тому тут необхідно напрацьовувати відповідний механізм, адже людина навіть за наявності «старого» правовстановлюючого документа не може реалізувати свої права.

Серед пропозицій, які озвучила Ольга Оніщук, це запровадження спеціальної адміністративної процедури державної реєстрації без підтвердження інформації від БТІ, умовами якої є:

• Наявність оригіналу документа, передбаченого статтею 27 Закону 1952-IV, що містить реєстраційний напис або невід’ємною частиною якого є реєстраційне посвідчення, що підтверджує реєстрацію права власності підприємством БТІ шляхом внесення запису до реєстрової книги. Тобто, йде мова про оригінальний документ, який знаходиться на руках у людини.
• Включення до адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням об’єкта нерухомого майна до Переліку територій, на яких відсутній доступ до реєстрових книг підприємств БТІ або такі книги знищено, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері відновлення регіонів, територій та інфраструктури, що постраждали внаслідок збройної агресії рф проти України. Тобто, цей механізм варто розповсюдити на певні території, які визначить відповідальний орган держави.

Разом з тим, одразу виникають питання стосовно можливих зловживань, коли нотаріус чи держреєстратор не може самостійно звірити документи. Серед запобіжників від можливих зловживань, які вже передбачені, це автоматичне підтвердження особи отримувача компенсації в Дії, 5-річна заборона відчуження нерухомості, придбаної за житловий сертифікат, цільове призначення та проміжна верифікація «компенсаційних» коштів на відновлення або відбудову зруйнованої оселі, а також підтвердження факту руйнування об’єкта нерухомості у РПЗМ.

Серед запропонованих запобіжників – адміністративна процедура обтяження права власності на період дії воєнного стану та протягом року з його припинення чи скасування та заборона вчинення будь-яких правочинів щодо об’єкта нерухомого майна (крім державної реєстрації припинення права власності у зв’язку зі знищенням майн) та звернення стягнення на такий об’єкт нерухомого майна з будь-яких підстав, у тому числі у примусовому порядку.

Очікуваним ефектом від реалізації запропонованих змін стане спрощення доступу до компенсації для власників зруйнованого житла, у яких є правовстановлюючі документи, але немає можливості підтвердити право власності в межах адміністративної процедури через відсутність доступу до БТІ, а також зменшення навантаження на судову систему в умовах війни.

Ольга Оніщук також наголосила на важливості наповнення і розширення національної бази даних про збитки та постраждалих внаслідок війни, яка наразі є інформаційним фундаментом для Міжнародного реєстру збитків для України. На цьому також наголошують міжнародні партнери України.

Також експертами ГО «Поверни своє» за підтримки проекту Ради Європи підготовлено рекомендації стосовно спрощення судового механізму визнання права власності на нерухомість у разі втрати правовстановлюючих документів для цілей отримання компенсації.

Щодо напрямів вдосконалення судового механізму визнання права власності це, по-перше, вартість судового процесу, по-друге, тривалість розгляду справ.

Так, сплата судового збору, попри те, що судами часто застосовується мінімальний розмір, встановлений для таких справ, залишається актуальним питанням для власників зруйнованого житла. Рекомендується внести зміни до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону «Про судовий збір», поширивши дію відповідної пільги на справи за позовами про визнання права власності у зв’язку із втратою правовстановлюючого документа.

Стосовно тривалості, то пропонується усунути існуючі суперечності у застосуванні судами спрощеного позовного провадження у вказаній категорії справ – зокрема шляхом забезпечення методичної підтримки місцевих судів з боку Верховного Суду з відповідних питань правозастосування, а також внесення змін до ч. 4 ст. 19 ЦПК, розширивши перелік справ, які можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того, експерти пропонують доповнити розділ IV ЦПК новою главою, яка буде регулювати порядок розгляду судом справ про визнання права власності на пошкоджене або знищене внаслідок військової агресії рф нерухоме майно у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.