Социальная ответственность работодателя охватывает при определенных условиях и пенсионное обеспечение бывших работников – Верховный Суд

В производстве Верховного Суда находилось административное дело по иску Главного управления Пенсионного фонда Украины к Закарпатскому областному коммунальному предприятию «Международный аэропорт «Ужгород» о взыскании задолженности и по встречному иску о признании противоправным начисления задолженности.

Истец считает, что «МА «Ужгород» как правопреемник обязан осуществить возмещение ГУ ПФУ расходов на выплату и доставку пенсий на льготных условиях физическому лицу.

«МА «Ужгород» указал на ошибочность выводов ГУ ПФУ о правопреемстве, а потому обратился в суд со встречным иском о признании противоправным начисления фактических расходов на выплату доставку пенсий.

Суд первой инстанции удовлетворил первоначальный иск и отказал в удовлетворении встречного иска.

В то же время, апелляционный суд отменил указанное судебное решение и принял новое об отказе в удовлетворении первоначального и об удовлетворении встречного иска. Суд руководствовался тем, что «МА «Ужгород» не является правопреемником предприятий по авиационной деятельности, на которых работало лицо, внесенное в льготный список, а потому у ответчика по первоначальному иску отсутствует обязанность по возмещению фактических расходов на выплату и доставку льготной пенсии и, соответственно, требования истца по встречному иском обоснованными.

Позиція Верховного Суду

Однак, Верховний Суд не погодився з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, скасував оскаржувані судові рішення, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновок полягав у тому, що суди попередніх інстанцій, всупереч принципу офіційного з’ясування обставин справи, не встановили всі важливі умови факту правонаступництва «МА «Ужгород» стосовно зобов`язань по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Натомість, суди застосували як преюдиційні обставини, встановлені у судових рішеннях, що набрали законної сили, в інших справах.

Разом з тим, Суд вказав, що у мотивувальних частинах вказаних судових рішень відсутні чіткі висновки щодо факту правонаступництва з посиланням на відповідні докази, на підставі яких це встановлено, а тому дійшов висновку про неможливість застосування вказаних судових рішень, як таких, що містять преюдиційні факти та обставини, які за своїм характером, повинні бути обов`язковими для суду, що розглядає цю справу.

Суд врахував, що за встановленими обставинами справи особа, якій ГУ ПФУ здійснює виплату пенсії на пільгових умовах, працювала в ДП «Ужгородський об`єднаний авіазагін» та Ужгородському авіапідприємстві, а звільнена - з Ужгородського авіапідприємства, яке входило до складу Українського об`єднання цивільної авіації та ДП «Украерорух».

На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку про те, що незаперечуючи право особи, зазначеної у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на отримання пільгової пенсії та щодо наявності законодавчо визначених підстав для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку таких пенсій, основним спірним питанням у цій справі є наявність підстав для виникнення обов`язку у «МА «Ужгород» відшкодовувати ГУ ПФУ витрати на виплату та доставку пільгової пенсії.

Суд встановив, що ДП «МА «Ужгород» (правонаступником якого в подальшому став «МА «Ужгород») утворено шляхом виділу зі складу ДАП «Універсал-Авіа», що є правонаступником державного підприємства «Ужгородський об`єднаний авіазагін», де працювала особа, якій призначено пільгову пенсію.

Відповідно до частин першої та другої статті 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

З огляду на це, Суд дійшов висновку, що виділ є способом створення нової юридичної особи, а не припинення юридичної особи, яка вже існує. Крім того, обсяг прав та обов`язків, що передаються новоствореній юридичній особі, визначаються положеннями розподільчого балансу.

Верховний Суд звернув увагу, що з метою вжиття заходів для з`ясування всіх обставин справи судам попередніх інстанцій необхідно дослідити і надати правову оцінку вищезазначеним обставинам та встановити факт існування ДАП «Універсал-Авіа» як юридичної особи, з якої було здійснено виділ; здійснити дослідження, які саме права і обов`язки передані ДП «Міжнародний аеропорт «Ужгород» (правонаступником якого в подальшому став «Міжнародний аеропорт «Ужгород») за розподільчим балансом внаслідок його виділу з ДАП «Універсал-Авіа» та ухвалити на підставі встановлених обставин законне і обґрунтоване рішення щодо наявності/відсутності у «МА «Ужгород» обов`язку відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсії відповідної особи.

Суд додатково вказав, що за сучасних умов соціальна відповідальність роботодавця (його правонаступника) охоплює собою не лише економічні обов’язки перед працівником, але й включає в себе соціальну та етичну складову. Це, серед іншого, забезпечує позитивний імідж такого роботодавця, а також є важливим внеском у підвищення довіри у суспільстві.

Постанова Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі №260/2398/20 (адміністративне провадження № К/990/33013/23).

Автор: Наталя Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.