Когда различия в изложении фактических обстоятельств преступления в уведомлении о подозрении и обвинительном акте не являются основанием для отмены приговора

Разногласия в изложении фактических обстоятельств уголовного правонарушения в уведомлении о подозрении и обвинительном акте, при условии, что такое их изложение в обвинительном акте дает полное понимание каждого из элементов состава уголовного правонарушения для юридически-правовой оценки деяния по соответствующей уголовно-правовой норме, не является существенным нарушением требований уголовного процессуального закона. Это подчеркнула Объединенная палата Кассационного уголовного суда в составе Верховного Суда в постановлении от 15 января 2024 г. по делу №683/694/20.

Обставини справи

Відповідно до повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри особа підозрювалася в умисному знищенні шляхом підпалу майна однієї потерпілої на суму 422 017 грн, а також у знищенні майна іншої потерпілої на суму 235 329,95 грн, а, отже, загальна сума заподіяної підозрюваною особою майнової шкоди становила 657 346,95 грн, що є особливо великим розміром.

В обвинувальному ж акті зазначено, що одній потерпілій було заподіяно матеріальну шкоду на суму 432 542,75 грн, знищено будинок та господарське приміщення загальною вартістю 113 449 грн, а також грошові кошти в сумі 12 500 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14.01.2020 становило 299 093,75 грн; а іншій потерпілій заподіяно шкоду на загальну суму 237 029,50 грн. Отже, загальна сума заподіяної шкоди в обвинувальному акті становила 669 572,25 грн.

Апеляційний суд констатував очевидну невідповідність суми заподіяної шкоди, зазначеної у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри та в обвинувальному акті, що і вважає це суттєвим порушенням норм кримінального процесуального закону. Як наслідок, апеляційний суд усунув ці розбіжності шляхом виключення такої кваліфікуючої ознаки, як заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах.

Підставою розгляду кримінального провадження ОП ККС ВС стала необхідність формування єдиного правозастосовного підходу у випадку, коли обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, не збігається з викладом фактичних даних у повідомленні про підозру.

Позиція Об’єднаної палати ККС

Скасовано ухвалу суду апеляційної інстанції і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. В обґрунтування позиції ОП ККС ВС вказує, що загальна сума заподіяної засудженим майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, зазначена у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри та в обвинувальному акті, на час вчинення злочину, становила особливо великий розмір.

При цьому розбіжність у розмірі загальної суми заподіяної майнової шкоди між повідомленням про підозру і обвинувальному акті, яка становить 12 225,3 грн, не впливає ні на кваліфікацію дій засудженого за ч. 2 ст. 194 КК за кваліфікуючою ознакою «заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах», ні на виклад фактичних обставин в обвинувальному акті щодо особи, які у сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Слід зауважити, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що після оголошення в судовому засіданні прокурором обвинувального акта щодо обвинуваченого, останній підтвердив зрозумілість пред'явленого обвинувачення, зокрема стосовно умисного знищення чужого майна шляхом підпалу, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах.

До того ж активна процесуальна поведінка сторони захисту свідчить про те, що захист здійснювався саме від висунутого засудженому обвинувачення, зміст якого останній усвідомлював правильно.

При цьому з урахуванням тривалості розгляду цього кримінального провадження, сторона захисту в такому праві будь-яким чином не була обмежена. Зважаючи на наведене, немає підстав стверджувати, що наявна розбіжність у даних про знищене майно та в сумі заподіяної шкоди, про які зазначено у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри та в обвинувальному акті, могла призвести до істотного впливу на забезпечення права останнього на справедливий суд, а тому засудженим було реалізовано його право на захист від висунутого обвинувачення.

У зв'язку з цим належить визнати передчасним висновок суду апеляційної інстанції про необхідність зміни вироку та виключення з нього кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК, ̶ заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах.

Висновок щодо застосування норми права

Розбіжності у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення у повідомленні про підозру та в обвинувальному акті, за умови, що такий їх виклад в обвинувальному акті дає повне розуміння кожного з елементів складу кримінального правопорушення для юридично-правової оцінки діяння за відповідною кримінально-правовою нормою, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Автор: Наталя Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.