БП ВС высказалась об установлении факта совместного проживания одной семьей без регистрации брака в споре о разделе совместного имущества супругов

21:02, 17 февраля 2024
Большая Палата Верховного Суда считает, что решения судов первой и апелляционной инстанций подлежат отмене в части, поскольку установление факта проживания одной семьей без регистрации брака не является надлежащим способом защиты супругов в споре между ними относительно раздела совместного имущества.
БП ВС высказалась об установлении факта совместного проживания одной семьей без регистрации брака в споре о разделе совместного имущества супругов
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Большая Палата Верховного Суда 23 января 2024 года рассмотрела дело №523/14489/15-ц, в котором возникли вопросы, эффективны ли способы защиты прав истца по установлению факта совместного проживания одной семьей без регистрации брака в споре о разделе их совместного совместного имущества, о признании имущества общей совместной собственностью и о прекращении общей совместной собственности; при каких условиях сделка по распоряжению имуществом (приобретенным во время брака), совершенная одним из супругов без согласия другого супруга, может быть признана недействительной.

Спір стосувався встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу позивача з колишньою дружиною, поділу набутих у цей час двох квартир та доходу колишньої дружини від здійснення підприємницької діяльності, а також визнання недійсним правочину щодо відчуження однієї з квартир кінцевій набувачці.

Суди першої й апеляційної інстанцій виснували на підставі зібраних у справі доказів, що позивач разом з колишньою дружиною спільно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вели у цей час спільне господарство. Обидві квартири, які є предметом поділу між подружжям, набуті ними за спільні кошти. Правочин про відчуження однієї з цих квартир на користь кінцевої набувачки визнали недійсним, оскільки його сторони діяли недобросовісно. Відмовили в частині поділу між подружжям доходу колишньої дружини від здійснення підприємницької діяльності, оскільки позивач не довів залучення власних коштів до цієї діяльності.

Позивач у касаційній скарзі наполягав на тому, що на колишню дружину покладено обов`язок доведення належності їй на праві особистої власності доходу від здійснення підприємницької діяльності. Оскільки колишня дружина цієї обставини не довела, то дохід від здійснення підприємницької діяльності, отриманий нею під час перебування у фактичних шлюбних відносинах, слід поділити між подружжям.

Колишня дружина у касаційній скарзі стверджувала, що квартира, яку вона відчужила кінцевій набувачці, придбана за її власні кошти. Остання є добросовісним набувачем, оскільки вона знала, що позивач є її другом, проте він майнової участі у придбанні цієї квартири не брав. Дохід від здійснення підприємницької діяльності не може бути предметом поділу між ними, оскільки він використаний в інтересах сім`ї та на її потреби.

Позиція ВП ВС щодо встановлення судами факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу

Суди попередніх інстанцій установили факт спільного проживання позивача з колишньою дружиною у період з вересня 2008 року до 1 квітня 2014 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу та ведення ними спільного господарства і спільного бюджету.

У касаційній скарзі колишня дружина просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у частині встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з вересня 2008 року до 1 квітня 2014 року, хоч і не наводить відповідних аргументів. Велика Палата Верховного Суду вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню в цій частині, оскільки встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не є належним способом захисту прав подружжя у спорі між ними щодо поділу спільного сумісного майна.

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити такі факти: спільне проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року № 554/8023/15-ц).

Суди попередніх інстанцій суди вважали, що з вересня 2008 року до 1 квітня 2014 року позивач та колишня дружина проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу як чоловік та дружина, оскільки впродовж указаного періоду вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки, тобто між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Позивач безпідставно оскаржує ухвалу апеляційного суду в частині відмови у встановленні факту ведення разом з колишньою дружиною спільного господарства, оскільки вказану обставину суд апеляційної інстанції встановив у мотивувальній частині, а відповідної позовної вимоги він не заявляв.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з тим, що особа, яка вважає себе власником майна (або його частини), може здійснити захист свого цивільного права, обґрунтувавши в позові підставу позовних вимог про поділ майна тим, що воно набуте за час спільного проживання жінки та чоловіка однією сім`єю. Позовні вимоги про поділ майна, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності є ефективним способом захисту прав, здатним справедливо та без занадто обтяжливих для сторін судових процедур  вирішити цивільну справу. Заявлення у таких справах позовного провадження окремої вимоги про встановлення факту спільного проживання жінки та чоловіка однією сім`єю без реєстрації шлюбу не здатне забезпечити захист прав власника.

У справах позовного провадження факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов`язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов`язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК).

Велика Палата Верховного Суду також зазначає, що вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовної вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у справі позовного провадження про поділ майна подружжя є помилковими, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити. Обґрунтування позиції суду щодо підтвердження чи спростування факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у справах позовного провадження має бути наведено у мотивувальній частині рішення. У ній, зокрема, мають бути зазначені фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

В резолютивній частині рішення у справах позовного провадження суд має зробити висновок про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог. Вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав у справах про поділ майна подружжя, а лише підставою для вирішення такої справи.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Інна Богатих
    Інна Богатих
    заступник Міністра юстиції України
  • Ганна Самойлюк
    Ганна Самойлюк
    суддя Одеського окружного адміністративного суду
  • Ольга Шевчук
    Ольга Шевчук
    суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду