Верховный Суд уточнил основания для замены стороны исполнительного производства в случае реорганизации субъекта властных полномочий

В Верховный Суд поступила кассационная жалоба ГУ ГНС на процессуальные решения судов первой и апелляционной инстанций, удовлетворивших заявление физического лица – истца по делу, о замене стороны исполнительного производства с ГУ ГФС на ГУ ГНС.

Удовлетворяя заявление истца о смене стороны исполнительного производства, суд первой инстанции, с которым согласился суд апелляционной инстанции, руководствовался тем, что ГУ ГНС является правопреемником имущества, прав и обязанностей ГУ ГФС в соответствии с постановлением Кабинета Министров Украины от 30 сентября 2020 №893 «Некоторые вопросы территориальных органов Государственной налоговой службы» и приказ ГНС Украины от 8 октября 2020 года №556 «О ликвидации территориальных органов ГНС».

Вместе с тем, Верховный Суд не согласился с такими выводами судов первой и апелляционной инстанций, отменил судебные решения и принял новое решение об отказе в удовлетворении заявления истца о замене стороны исполнительного производства с ГУ ГФС на ГУ ГНС.

Що вирішив Верховний Суд

Переглядаючи цю справу у касаційному порядку, Суд зробив висновок, що спірним питанням у цій справі є встановлення наявності факту публічного правонаступництва, тобто припинення первісного суб`єкта - ДФС України чи переходу його функцій (адміністративної компетенції) до ДПС України.

На підставі аналізу положень статей 52 та 379 КАС України, норм постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», а також з урахуванням сталої судової практики у справах, пов’язаних із процесуальним правонаступництвом, Суд зазначив, що функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава шляхом прийняття відповідного закону відмовляється від виконання таких функцій.

Тобто, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єкту владних повноважень.

Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони – суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, Верховний Суд вказав, що для перевірки наявності підстав для публічного правонаступництва необхідно встановити факт або припинення первісного суб`єкта – ДФС України, або переходу його адміністративної компетенції (функцій), з приводу якої виник спір, до ДПС України.

Суд врахував, що 18 грудня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», відповідно до якої утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши ДФС України шляхом поділу.

Розпорядженням від 21 серпня 2019 року №682-р «Питання Державної податкової служби» Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення ДПС України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень ДФС України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У подальшому 30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», якою вирішив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи ДПС України за переліком згідно з додатком, зокрема, ГУ ДПС.

ДПС України наказом від 30 вересня 2020 року №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» вирішила утворити як відокремлені підрозділи ДПС України територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено ГУ ДПС.

З аналізу вищезазначених актів у сукупності, Суд дійшов висновку про наявність факту виключно компетенційного адміністративного (публічного) правонаступництва ДПС України в частині переходу до ДПС України функцій ДФС України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.

Разом з тим, спір у цій справі стосувався нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, а відтак, за висновком Верховного Суду, не стосувався безпосередньо виконання публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані ДПС України відповідно до вищевказаних актів.

З огляду на вказане, Суд зазначив, що заміна ГУ ДФС як боржника (відповідача) може, за загальним правилом, мати місце виключно у випадку фактичного його вибуття унаслідок припинення. Водночас, запис про припинення ГУ ДФС у Реєстрі на момент вирішення судами попередніх інстанцій питання про заміну відповідача його правонаступником був відсутній.

У цій справі Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що відсутні правові підстави для заміни боржника - субʼєкта владних повноважень у справі його правонаступником у разі, якщо (1) предмет спору у справі не стосується публічно-владних функцій, переданих новому субʼєкту владних повноважень, (2) на момент вирішення судами питання про заміну сторони виконавчого провадження до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесений запис про припинення такого боржника як юридичної особи та (3) заявник не довів фактичної неможливості виконання цим субʼєктом владних повноважень судового рішення.

Постанова Верховного Суду від 5 грудня 2023 року у справі №240/21521/22 (адміністративне провадження № К/990/24964/23).

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.