Верховный Суд высказался по поводу распространения гарантий независимости прокурора на военнослужащего, который откомандирован в органы прокуратуры

Законодательно установленный порядок прохождения военной службы не влияет на гарантии независимости прокурора. Об этом заявил Верховный Суд в составе коллегии судей Кассационного административного суда в постановлении от 28 сентября 2023 года по делу №640/21215/19.

Обставини справи

Позивача прийнято на військову службу за контрактом та наказом Міністра оборони України від 26.01.2015 він був відряджений до Генеральної прокуратури.

Станом на час виникнення спірних правовідносин полковник юстиції-позивач проходив військову службу на посаді начальника відділу роботи з кадрами Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.

Міністр оборони склав лист Генеральному прокурору, в якому зазначив, що у зв’язку із службовою необхідністю та відповідно до пункту 154 Положення № 1153/2008, відкликаються до Міністерства оборони, зокрема, полковник юстиції-позивач, якого відряджено до Генеральної прокуратури України із залишенням на військовій службі. Також висловлено прохання направити встановленим порядком позивача у розпорядження Міністерства оборони для подальшого проходження військової служби.

Наказом Генерального прокурора від 27.09.2019 полковника юстиції звільнено із займаної посади, виключено зі списків особового складу Генеральної прокуратури України та направлено у розпорядження Міністерства оборони України для вирішення питання щодо подальшого проходження військової служби з 30.09.2019.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким у задоволенні позову відмовив. Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції – без змін.

Позиція Верховного Суду

Військовослужбовці військової прокуратури у своїй діяльності керуються Законом України «Про прокуратуру» і проходять військову службу відповідно до Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України. Таким чином, на військовослужбовців на посадах прокурорів військових прокуратур поширювалися положення Закону № 1697-VІІ (до змін внесених Законом № 113-ІХ).

Водночас призначення, звільнення та вирішення інших питань, пов’язаних з проходженнями ними військової служби, у тому числі стосовно соціальних гарантій, пенсійного, медичного забезпечення здійснювалося відповідно до вимог Закону № 2232-ХІІ та інших законодавчих актів України, які передбачають такі гарантії й види забезпечення для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Порядок проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України та питання, пов’язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов’язку в запасі визначаються Положенням № 1153/2008. Аналіз положень наведеного пункту 154 Положення № 1153/2008 свідчить про регулювання ним двох можливих випадків припинення відрядження військовослужбовця до державного органу, підприємства, установи, організації, державного та комунального навчального закладу, а саме:

1) з ініціативи керівника державного органу, підприємства установи, організації, державного та комунального навчального закладу - шляхом звільнення за погодженням із Міністерством оборони України;

2) з ініціативи Міністра оборони України - шляхом відкликання з подальшим звільненням військовослужбовця.

Таким чином, з відкликанням МО України відрядженого до Генеральної прокуратури військовослужбовця, проходження військової служби на відповідній посаді припиняється, що має наслідком звільнення із займаної посади та направлення в розпорядження МО України.

При цьому, право відкликання з державного органу військовослужбовця є дискреційними повноваженнями Міністра оборони України.

Крім того, Положенням № 1153/2008 не передбачено збереження за відкликаними з державних органів відрядженими військовослужбовцями збереження посад на час їх перебування у розпорядженні МО України та вирішення питання щодо подальшого проходження військової служби.

Так, відкликані військовослужбовці можуть бути призначені на інші посади в державних органах, підприємствах, установах, організаціях, державному та комунальному навчальних закладах за відповідних умов, визначених абз. 7 пункту 154 Положення № 1153/2008.

Особливістю правового становища позивача є те, що у військовій прокуратурі позивач проходив саме військову службу (за контрактом) і це було визначальною (необхідною) умовою для його призначення на цю посаду.

На підставі листа Міністерства оборони України від 24.09.2019 №220/4791 Генеральний прокурор, керуючись пунктом 154 Положення №1153/2008, видав оскаржуваний наказ про звільнення позивача із займаної посади, виключення його зі списків особового складу Генеральної прокуратури та направлення в розпорядження МО України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що у цьому випадку до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме пункт 154 Положення №1153/2008.

Варто зазначити, що законодавчо встановлений порядок проходження військової служби не впливає на гарантії незалежності прокурора, що спростовує доводи скаржника про те, що право Міністра оборони України щодо відкликання його з посади начальника відділу роботи з кадрами Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України не узгоджується з вимогами Закону «Про прокуратуру» №1697-VII в частині дотримання гарантій незалежності прокурора.

Також Верховний Суд погодився із висновком суду апеляційної інстанції, що вирішення питання проходження військової служби, у тому числі щодо військовослужбовців, відряджених до державних органів належить саме до повноважень Міністра оборони України, натомість особами, які в установленому Законом № 1697-VІІ порядку приймають рішення про звільнення прокурора з посади, є, зокрема Генеральний прокурор - щодо прокурорів Генеральної прокуратури України (частина друга статті 51 Закону №1697-VII, в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 113-IX).

Оскаржуваним наказом позивача звільнено із займаної посади в Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України.

Ураховуючи, що до початку створення Офісу Генерального прокурора його повноваження здійснювала Генеральна прокуратура України, оскаржуваний наказ відповідає вимогам законодавства та є таким, що прийнятий Генеральним прокурором в межах своїх повноважень.

Своєю чергою виключення позивача зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, фактично означає його звільнення з посади начальника відділу роботи з кадрами Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.