Верховный Суд рассмотрел кассационную жалобу Главного управления Пенсионного фонда Украины на определение апелляционного административного суда о возвращении апелляционной жалобы на решение суда первой инстанции апеллянта в связи с неустранением ее недостатков.
Зокрема, повертаючи скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою цього суду апеляційну скаргу спочатку залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 КАС України. Скаржнику було надано строк для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору чи доказів наявності пільг по його сплаті. Однак, скаржником недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк не було усунуто, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Однак, Верховний Суд не погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції та задовольнив касаційну скаргу ГУ ПФУ, повернувши справу для продовження розгляду.
Як установлено судом апеляційної інстанції, копію ухвали апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримав 18 жовтня 2022 року через електронний кабінет користувача підсистеми «Електронний суд», що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На цій підставі Суд дійшов висновку, що останнім днем виконання ухвали апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху було 28 жовтня 2022 року.
З матеріалів справи Суд встановив, що 25 жовтня 2022 року відповідачем через поштове відділення направлено на адресу апеляційного адміністративного суду лист від 25 жовтня 2022 року на виконання ухвали цього суду про залишення апеляційної скарги без руху, до якого додано платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Із вказаного платіжного доручення встановлено, що платіж щодо сплати судового збору був проведений на казначейський рахунок 25 жовтня 2022 року.
Відповідно до пункту 10 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, оператори поштового зв`язку зобов`язані, зокрема, забезпечувати: надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв`язку, умов договору; пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, у нормативні строки, встановлені Мінінфраструктури; пересилання поштових відправлень, що не належать до універсальних послуг поштового зв`язку, поштових переказів у нормативні строки, встановлені ними самостійно згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 73 Правил № 270 під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання.
У цій справі Верховний Суд врахував, що наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958 затверджено «Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень».
Відповідно до пунктів 1, 2 Нормативів №958 їх розроблено відповідно до Закону України «Про поштовий зв`язок», актів Всесвітнього поштового союзу, Правила № 270 та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері надання послуг поштового зв`язку.
Згідно з пунктами 1, 2 Розділу ІІ Нормативів № 270 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) становлять: 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Отже, суд апеляційної інстанції не врахував, зокрема, час, необхідний для поштового пересилання відправлення, визначений Нормативами № 270.
З огляду на вищезазначене Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання про дотримання учасниками процесу встановлених судами строків на усунення недоліків поданих заяв (клопотань, скарг тощо) повинні враховувати розумний строк між останнім днем строку, встановленого судом для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги, часом поштового пересилання та часом здійснення канцелярією суду реєстрації такої заяви заявника/скаржника про усунення недоліків поданого до суду процесуального документа.
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Постанова Верховного Суду від 20 липня 2023 року у справі №300/2856/22 (адміністративне провадження № К/990/32669/22).
Автор: Наталья Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.