Юрисдикция админсуда по искам архитектурно-строительного контроля горсовета о прекращении выполнения строительных работ: позиция Верховного Суда

Верховний Суд переглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради (далі – УДАБК, позивач) до фізичної особи (далі – відповідач 1), Департаменту архітектури та містобудування міської ради (далі – Департамент, відповідач 2), Державного реєстратора (далі – відповідач 3).

Позивач у цій справі просив суд припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок будівельних робіт, скасувати містобудівні умови та обмеження (далі – МУО) та скасувати рішення Державного реєстратора про реєстрацію права власності.

Суд першої інстанції задовольнив позов частково: припинив право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; у задоволені іншої частини позовних вимог відмовив.

Суд апеляційної інстанції подану УДАБК апеляційну скаргу задовольнив частково та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову: скасував МУО для проектування об`єкта будівництва, видані відповідачу 1, та закрив провадження у справі у частині позовних вимого про скасування рішень Державного реєстратора з роз`ясненням, що вирішення вказаної частини спору підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частково задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що встановлені обставини справи свідчать про те, що реконструкція спірної нежитлової будівлі здійснюється зі зміною геометричних розмірів фундаментів у плані, а тому обґрунтованими є доводи позивача про захоплення відповідачем 1 земельної ділянки, яка належить територіальній громаді міста.

Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції, залишив без задоволення касаційну скаргу відповідача 1, а судові рішення – без змін.

Ухвалюючи таке рішення, Суд виходив з того, що за змістом статей 2, 4, 5, 20 та 46 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, визначених Конституцією та законами України; визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору; публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Вирішуючи питання про наявність у цій справі у суб’єкта владних повноважень – УДАБК права звертатися із цим позовом до суду, Верховний Суд звернув увагу на положення статей 7, 140 та 145 Конституції України, Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої відповідно до Закону України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР, а також положення статей 2, 4, 10, 11 та 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до яких органи місцевого самоврядування та їх посадові особи наділені правом захищати у суді інтереси територіальної громади.

Крім того, Суд врахував, що зі змісту частини восьмої статті 29 та частини сьомої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вбачається, що скасування оскаржуваних у цій справі рішень виконавчого органу міськради, а саме – про реєстрацію права на виконання будівельних робіт та про затвердження МУО, можливе у судовому порядку.

З огляду на те, що у цій справі було встановлено таку структурну організацію виконавчих органів місцевої ради, за якої повноваження у сфері регулювання містобудівної діяльності розподілені таким чином, що Департамент є органом, уповноваженим визначати наміри забудови та видавати МУО, а УДАБК є органом, що здійснює контроль за дотриманням встановленого порядку надання МУО, дозвільних документів у сфері містобудівної діяльності, їх дотриманням, та, крім того, оскільки ці органи не підпорядковані між собою та не є підзвітними один одному, Суд дійшов висновку, що УДАБК за даних обставин наділене повноваженнями на звернення до адміністративного суду із позовом до Департаменту, зокрема з метою реалізації своїх контрольних повноважень та захисту інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах у сфері містобудівної діяльності.

У цій справі Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого з огляду на покладення на відповідний виконавчий орган місцевої ради контрольних повноваження у сфері регулювання містобудівної діяльності, дотримання містобудівної документації на місцевому рівні, враховуючи особливості правового регулювання правовідносин у сфері містобудівної діяльності, а саме – можливість скасовувати деякі рішення суб’єктів владних повноважень, прийняті у цій сфері, виключно у судовому порядку, звернення виконавчого органу місцевої ради з позовом до суду про скасування реєстрації права на виконання будівельних робіт та скасування містобудівних умов та обмежень є спором, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Постанова Верховного Суду від 1 травня 2023 року у справі № 420/1471/21 (адміністративне провадження № К/990/36399/22).

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.