Особенность природы процессуальных сроков в админсудопроизводстве: позиция Верховного Суда

В Верховный Суд поступила кассационная жалоба АО Коммерческий банк на определение суда первой инстанции и постановление апелляционного административного суда, которым исковое заявление возвращено истцу.

Возвращая исковое заявление суд первой инстанции, с выводами которого согласился суд апелляционной инстанции, исходил из того, что истцом не были выполнены требования суда, а именно: не подано уточненное исковое заявление, а также другие доказательства уважительности причин пропуска срока.

Суды предыдущих инстанций пришли к выводу, что в предоставленном истцом суда первой инстанции заявлении об устранении недостатков, фактически были приведены те же причины пропуска срока, что и в иске.

Позиція ВС

Переглядаючи судові рішення у касаційному порядку, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволені касаційної скарги Банку та залишення судових рішень судів попередніх інстанцій без змін.

Суд звернув увагу на положення статей 5, 118 та 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змісту яких вбачається, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Перевіряючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, встановлено, що про наявність оскаржуваного у цій справі розпорядження голови обласної державної адміністрації Банк був обізнаний на підставі листа Управління культури, туризму, національностей і релігій і ця обставина була встановлена рішенням суду, що набрало законної сили. З огляду на це, суди дійшли висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду у цій справі.

Суд також врахував надану судом першої інстанції позивачу можливість навести інші підстави для підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, зазначені вимоги ухвали суду першої інстанції позивачем не були виконані, зокрема: уточнена позовна заява не була подана, інші докази поважності причин пропуску строку також не були наведені. Водночас, у поданій до суду першої інстанції заяві про усунення недоліків, позивачем фактично були наведені ті ж самі причини пропуску ним строку оскарження розпорядження, які суд вже визнав неповажними.

З огляду на таке, Верховний Суд визначив, що строки в адміністративному судочинстві носять імперативний характер, але деякі з них не є абсолютними (строк звернення до адміністративного суду, строк на апеляційне чи касаційне оскарження тощо), оскільки у встановлених випадках можуть поновлюватися або продовжуватися судом за заявою учасника справи або за власною ініціативою; пропуск встановленого строку в адміністративному судочинстві, якщо від його спливу залежить реалізація закріпленого за особою суб`єктивного процесуального права, є підставою для настання відповідних процесуальних наслідків, зокрема у вигляді фактичної втрати можливості здійснення такого процесуального права (за винятком регламентованих процесуальним законодавством випадків, коли такий строк може бути поновлений чи продовжений адміністративним судом, якщо він пропущений з поважних причин).

Юридична природа строків в адміністративному судочинстві полягає у тому, що вони є фундаментальною правовою категорією, оскільки визначають певні моменти, періоди, з настанням та закінченням яких пов`язані конкретні юридичні наслідки; мають вагоме практичне значення, що полягає у забезпеченні реалізації принципів правової визначеності та рівності учасників, їх дисциплінованості; виступають гарантією своєчасного судового захисту прав та інтересів осіб у публічно-правових спорах.

Постанова Верховного Суду від 14 березня 2023 року у справі № 160/26351/21 (адміністративне провадження № К/990/17215/22).

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.