В случае наличия заключения Общественного совета добропорядочности (ГРД) о несоответствии судьи критериям добропорядочности и профессиональной этики, а кандидата на должность судьи – критерию добропорядочности проводится совместное заседание Высшей квалифкомиссии судей (ВККС) и ГРД, в результате которого может быть принято решение о соответствии кандидата критериям добропорядочности и профессиональной этики только в случае его поддержки более чем половиной общего состава ВККС и ГРД, в том числе более половиной членов ГРД.
Соответствующая норма содержится в проекте Государственной антикоррупционной программы (ГАП) на 2023-2025 годы, которую на первом заседании в новом полномочном составе 19 января поддержал Высший совет правосудия. Поддержал с замечаниями – впрочем профильный закон не предусматривает их обязательный учет.
Як зазначає НАЗК у поясненнях до ДАП, оцінювання кандидатів на посаду судді, які призначаються вперше, не передбачає належного оцінювання відповідності критерію доброчесності. Крім того, не передбачена участь Громадської ради доброчесності у процедурах добору суддів вперше – ГРД лише сприяє ВККС у процедурах кваліфікаційного оцінювання. З цього приводу Європарламент висловлював жаль у резолюції від 11 лютого 2021 року щодо виконання Угоди про асоціацію з Україною в ЄС.
«ГРД потребує посилення у низці аспектів задля більш ефективного виконання своїх функцій. Насамперед, йдеться про потребу у посиленні впливу ГРД на прийняття рішень у ВККС. Раніше – із вимогою підтримки рішення більш як 2/3 складу ВККС для «подолання» негативного висновку ГРД – переважна більшість позицій ГРД була відкинута ВККС, причому без наведення переконливих аргументів і мотивів для цього.
Це зумовлює необхідність пошуку більш оптимальної моделі щодо ролі ГРД і вона може бути запозичена із більш успішної моделі ГРМЕ, за якої кандидат на посаду судді припиняв участь у конкурсі, якщо його подальшу участь не було підтримано на спільному засіданні ВККС та ГРМЕ більшістю від спільного складу, у т.ч. принаймні половиною членів ГРМЕ.
Члени ГРД здійснюють аналіз інформації у значному обсязі щодо значного кола осіб, однак, на відміну від ВККС або навіть ГРМЕ, для ГРД не передбачено функціонування секретаріату чи навіть помічників, які могли б виконувати допоміжну роботу для членів ГРД. Ці питання рекомендували розглянути надалі міжнародні експерти.
З метою уникнення ситуації з неможливістю ГРД ефективно виконувати свої повноваження у визначені ВККС часові межі, слід погоджувати графіки здійснення добору суддів та кваліфікаційного оцінювання з тим, щоб ГРД мало змогу на них впливати і мати достатньо часу для аналізу суддів (кандидатів на посади суддів).
Тому у проекті Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки запропоновано:
1) передбачити оцінку відповідності кандидатів на посаду судді критерію доброчесності у всіх процедурах добору суддів;
2) розширити участь ГРД у сприянні ВККС встановленню відповідності кандидатів на посаду судді критерію доброчесності на всі процедури добору суддів;
3) встановити, що у разі наявності висновку ГРД про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, а кандидата на посаду судді – критерію доброчесності проводиться спільне засідання ВККС та ГРД, внаслідок якого може бути прийняте рішення про відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики лише в разі його підтримки більш як половиною спільного складу ВККС та ГРД, у тому числі більш як половиною членів ГРД;
4) передбачити доступ членів ГРД та уповноважених працівників секретаріату ГРД до суддівських досьє (досьє кандидатів на посаду судді) у повному обсязі;
5) передбачити утворення секретаріату ГРД, який сприяє членам ГРД під час здійснення визначених законом повноважень;
6) передбачено участь ГРД у визначенні графіків, строків та черговості проведення оцінювання суддів і кандидатів на посаду судді.
У проекті цей пункт щодо Стратегічних результатів, який, до речі, передбачає підготовку відповідного закону Мінюстом до березня 2023 року, звучить так:
«2.1.2.2. Удосконалено перевірку відповідності критеріям (індикаторам) доброчесності кандидатів у межах процедур добору та призначення нових суддів із залученням Громадської ради доброчесності.
- передбачено оцінку відповідності кандидатів на посаду судді критерію доброчесності у всіх процедурах добору суддів (10%);
- розширено участь ГРД у сприянні ВККС встановленню відповідності кандидатів на посаду судді критерію доброчесності на всі процедури добору суддів (10%);
- встановлено, що у разі наявності висновку ГРД про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, а кандидата на посаду судді – критерію доброчесності проводиться спільне засідання ВККС та ГРД, за результатами якого може бути прийняте рішення про відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики лише в разі його підтримки більш як половиною спільного складу ВККС та ГРД, у тому числі більш як половиною членів ГРД (10%);
- передбачено доступ членів ГРД та уповноважених працівників секретаріату ГРД до суддівських досьє (досьє кандидатів на посаду судді) у повному обсязі (10%);
- передбачено утворення секретаріату ГРД, який сприяє членам ГРД під час здійснення визначених законом повноважень, з визначеннями джерела фінансування його діяльності (10%);
- передбачено участь ГРД у визначенні графіків, строків та черговості проведення оцінювання суддів і кандидатів на посаду судді (10%).
- у всіх процедурах добору суддів відбувається оцінка відповідності суддів чи кандидатів на посаду судді відповідно критеріям доброчесності та професійної етики (10%);
- участь ГРД у встановленні відповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики передбачена у всіх необхідних процедурах добору суддів (10%);
- ГРД має достатні ресурси та повноваження для виконання покладених на неї завдань (10%)».
Чи можуть вплинути зауваження ВРП
За словами заступника голови НАЗК Андрія Вишневського, проект ДАП ще може бути від кореговано з урахуванням зауважень відповідальних за виконання програми органів.
Втім, слід зауважити, що у законі, який регулює порядок прийняття Державної антикорупційної програми не йдеться про те, що зауваження та пропозиції від різних органів мають бути обов’язково враховані.
Так, Закон «Про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки» 2322-IX, ухвалений 20 червня 2022 року передбачає наступне.
Антикорупційна стратегія реалізується шляхом виконання державної антикорупційної програми з виконання Антикорупційної стратегії, яка розробляється Національним агентством з урахуванням особливостей, встановлених відповідною стратегією і цим Законом, та затверджується Кабінетом Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності законом, яким затверджено Антикорупційну стратегію.
Проект державної антикорупційної програми з виконання Антикорупційної стратегії вноситься на розгляд Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за місяць до закінчення строку для її затвердження.
Національне агентство має право ініціювати перегляд державної антикорупційної програми з виконання Антикорупційної стратегії за результатами моніторингу та оцінки ефективності реалізації Антикорупційної стратегії.
Внесення змін до державної антикорупційної програми з виконання Антикорупційної стратегії без проведення їх громадського обговорення та погодження з Національним агентством не допускається.
Координація реалізації Антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми з виконання Антикорупційної стратегії здійснюється Національним агентством у визначеному ним порядку.
При Національному агентстві створюється Координаційна робоча група з питань антикорупційної політики (далі - Координаційна робоча група) як консультативно-дорадчий орган, співголовами якої за посадами є Голова Національного агентства та Міністр Кабінету Міністрів України.
Персональний склад Координаційної робочої групи затверджується Кабінетом Міністрів України.
До складу Координаційної робочої групи входять виконавці заходів державної антикорупційної програми з виконання Антикорупційної стратегії та народні депутати України (за згодою).
Основними завданнями цього консультативно-дорадчого органу є сприяння координації дій органів державної влади щодо реалізації Антикорупційної стратегії і виконання заходів державної антикорупційної програми з її виконання, підготовка пропозицій щодо формування та реалізації державної антикорупційної політики (у тому числі щодо удосконалення нормативно-правової бази).
Керівник (особа, яка виконує його обов’язки) державного органу, органу місцевого самоврядування або іншого суб’єкта, визначеного виконавцем заходів державної антикорупційної програми з виконання Антикорупційної стратегії, несе персональну відповідальність за забезпечення виконання заходів державної антикорупційної програми.
Виконавці державної антикорупційної програми з виконання Антикорупційної стратегії щороку до 15 лютого та 15 липня подають Національному агентству інформацію про стан виконання передбачених нею заходів.
Про результати виконання заходів державної антикорупційної програми з виконання Антикорупційної стратегії Національне агентство публічно інформує Кабінет Міністрів України щорічно до 1 квітня, а також оприлюднює ці результати на своєму офіційному веб-сайті.
Національне агентство визначає порядок надання відповідних статистичних даних, а також може визначити інші обов’язкові до надання виконавцями заходів державної антикорупційної програми з виконання Антикорупційної стратегії статистичні дані або інформацію, пов’язану з реалізацією державної антикорупційної політики.
Заходи, визначені в державній антикорупційній програмі, є обов’язковими для виконання в установлені нею строки.
ОНОВЛЕНО
Після публікації даного матеріалу ВРП оприлюднила свої зауваження до проекту ДАП. У них вона не підтримала норму стосовно вищеописаного розширення повноважень ГРД.
Разом з тим, як вже було сказано, закон не зобовʼязує Уряд та НАЗК врахувати зауваження.
Автор: Наталья Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.