Верховная Рада внесла изменения в Гражданский кодекс по авторскому и смежным правам, перечень изменений

На подпись Президенту Владимиру Зеленскому направлен новый Закон «Об авторском праве и смежных правах».

Напомним, 14 декабря Верховная Рада отклонила проект постановления об отмене ее решения от 1 декабря о принятии во втором чтении и целом законопроекта «Об авторском праве и смежных правах» 5552-1, соответственно, препятствий подписанию уже нет. Законопроект подали спикер парламент Руслан Стефанчук вместе с коллегами Николаем Стефанчуком, Роксоланой Пидласой, Никитой Потураевым и другими депутатами.

Новый Закон вступает в силу дня, следующего за днем его опубликования. Соответственно признается утратившим силу предыдущий Закон Украины «Об авторском праве и смежных правах».

Внесені наступні зміни до Цивільного кодексу України

Частину другу статті 437 викласти в такій редакції:

«2. Суб’єкти авторського права для повідомлення про свої майнові права можуть використовувати спеціальний знак, встановлений законом»

текст статті 438 викласти в такій редакції:

«1. Автору твору належать особисті немайнові права, встановлені статтею 423 цього Кодексу та іншими законами»

частину першу статті 439 викласти в такій редакції:

«1. Автор має право вимагати збереження цілісності твору, протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, включаючи супроводження твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо без згоди автора»

частини третю та четверту статті 440 викласти в такій редакції:

«3. Майнові права інтелектуальної власності на твір, створений у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту), переходять до юридичної або фізичної особи, де або у якої працює автор, з моменту створення службового твору у повному складі, якщо інше не передбачено договором чи законом.

4. Майнові права інтелектуальної власності на твір, створений за замовленням, переходять до замовника з моменту створення твору у повному складі, якщо інше не передбачено договором чи законом»

статтю 441 викласти в такій редакції:

«Стаття 441. Здійснення майнових прав інтелектуальної власності на твір

1. Суб’єкти авторського права можуть здійснювати свої майнові права особисто, через представника чи іншу уповноважену особу або через організацію колективного управління відповідно до закону";

У статті 442:

назву, частини першу та другу викласти в такій редакції:

«Стаття 442. Оприлюднення твору

Оприлюдненням твору вважається будь-яка дія, що вперше робить твір доступним для необмеженого кола осіб.

Твір не може бути оприлюднений, якщо це порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку, фізичному і моральному здоров’ю населення»

частини третю та четверту виключити

статті 443–445 та 448 викласти в такій редакції:

«Стаття 443. Використання твору з дозволу суб’єкта авторського права

1. Використання твору здійснюється виключно з дозволу суб’єкта авторського права або іншої уповноваженої на надання такого дозволу особи, крім випадків правомірного використання твору без такого дозволу, встановлених законом.

Стаття 444. Публічна ліцензія на використання твору

Суб’єкт авторського права може надати дозвіл на використання твору будь-якою особою на визначених ним умовах (публічна ліцензія).

Особа, яка використовує твір на основі публічної ліцензії, зобов’язана дотримуватися визначених суб’єктом авторського права умов, на яких її було видано.

Стаття 445. Право на справедливу винагороду за використання твору

1. Автор має невідчужуване право на справедливу винагороду за використання його твору у випадках, в розмірах і на умовах, передбачених законом. Право на справедливу винагороду належить автору твору, а після його смерті переходить до спадкоємців автора

Стаття 448. Право слідування

Автор має невідчужуване право на одержання справедливої винагороди як частки відрахувань від кожного продажу оригіналу художнього твору, оригіналу рукопису літературного або музичного твору, наступного за продажом оригіналу, здійсненим автором (право слідування).

Для цілей цієї статті до оригіналів творів, зазначених у частині першій цієї статті, прирівнюються їх примірники, виготовлені в обмеженій кількості самим автором або під його керівництвом, які пронумеровані, підписані автором або містять інші позначення, що засвідчують його авторство.

Право слідування належить автору, а після його смерті переходить до спадкоємців автора та спадкоємців цих спадкоємців і діє до спливу строків чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір.

Умови здійснення права слідування визначаються законом».

текст статті 450 викласти в такій редакції:

«1. Первинними суб’єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. За відсутності доказів іншого, виконавцем, виробником фонограми, виробником відеограми вважаються особи, імена (найменування) яких зазначені у фонограмі, відеограмі та їх копіях або на упаковці, що містить примірники фонограми, відеограми»

у статті 451:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Суміжні права виникають внаслідок факту:

здійснення виконання;

вироблення фонограми;

вироблення відеограми;

першої трансляції програми організації мовлення";

частини другу – четверту виключити;

пункт 3 частини першої статті 452 викласти в такій редакції:

"3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання";

статті 453–456 викласти в такій редакції:

Стаття 453. Здійснення майнових прав інтелектуальної власності на виконання, фонограму, відеограму, програму організації мовлення

1. Суб’єкти суміжних прав можуть здійснювати свої майнові права особисто, через представника чи іншу уповноважену особу або через організацію колективного управління відповідно до закону.

Стаття 454. Використання виконання, фонограми, відеограми, програми організації мовлення з дозволу суб’єкта суміжних прав

1. Використання виконання, фонограми, відеограми, програми організації мовлення здійснюється виключно з дозволу відповідного суб’єкта суміжних прав або іншої уповноваженої на надання такого дозволу особи, крім випадків правомірного використання, встановлених законом.

Стаття 455. Публічна ліцензія на використання об’єкта суміжних прав

Суб’єкт суміжних прав може надати дозвіл на використання відповідного об’єкта будь-якою особою на визначених ним умовах (публічна ліцензія).

Особа, яка використовує об’єкт суміжних прав на основі публічної ліцензії, зобов’язана дотримуватися визначених суб’єктом суміжних прав умов, на яких її було видано.

Стаття 456. Строки чинності суміжних майнових прав

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на виконання спливає через 50 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком здійснення виконання. Якщо запис виконання протягом цього строку правомірно оприлюднено, строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на виконання спливає через 50 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком такого оприлюднення.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на фонограму, відеограму спливає через 50 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком вироблення фонограми, відеограми. Якщо фонограму, відеограму протягом цього строку правомірно оприлюднено, строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на фонограму, відеограму спливає через 50 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком такого оприлюднення.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на програму організації мовлення спливає через 50 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком першої трансляції програми організації мовлення незалежно від використаних технічних засобів.

частину першу статті 1030 після слів "майнові права" доповнити словами "крім майнових прав інтелектуальної власності";

у статті 1107:

у назві слово "договорів" замінити словом "правочинів";  

у частині першій:

в абзаці першому слово "договорів" замінити словом "правочинів"; у пункті 5 слово "договір" замінити словом "правочин";

абзаци перший та другий частини другої викласти в такій редакції:

«2. Правочин щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій (електронній) формі, за винятком випадків, визначених законом.

У разі недодержання письмової (електронної) форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним»

частину першу статті 1108 викласти в такій редакції:

«1. Особа, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) дозвіл на використання цього об’єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності).

Ліцензіат не має права використовувати об’єкт права інтелектуальної власності в іншій сфері, ніж визначено ліцензією на використання об’єкта права інтелектуальної власності»

у статті 1109 :

частину першу викласти в такій редакції:

«1. За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, а ліцензіат зобов’язується вносити плату за використання об’єкта, якщо інше не встановлено договором";

у частині восьмій слова "ліцензійному договорі про видання" замінити словами "ліцензійному видавничому договорі»

статтю 1113 викласти в такій редакції:

«Стаття 1113. Договір про передання майнових прав інтелектуальної власності

За договором про передання майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що є суб’єктом майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Предметом договору про передання майнових прав не можуть бути об’єкти і майнові права, яких не існувало на момент укладання договору.

Умови договору про передання майнових прав інтелектуальної власності на інший строк, ніж визначено законом, або що погіршують становище творця відповідного об’єкта або його спадкоємців порівняно із становищем, передбаченим цим Кодексом та іншим законом, чи обмежують право творця на створення інших об’єктів, є нікчемними.

Укладення договору про передання майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які було укладено раніше.

Майнові права інтелектуальної власності переходять до набувача за договором про передання майнових прав інтелектуальної власності з моменту його укладення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Майнові права інтелектуальної власності, набуття яких відповідно до положень цього Кодексу чи іншого закону пов’язується із їх державною реєстрацією, переходять до набувача за договором про передання майнових прав інтелектуальної власності з моменту такої державної реєстрації».

Зміни до законів

Статтю 20 Закону України «Про видавничу справу» після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Видавцям енциклопедій, енциклопедичних словників, періодичних збірок, газет, журналів та інших періодичних видань належать права на використання таких видань у цілому. Видавець має право за будь-якого використання таких видань зазначати в них своє ім’я (найменування) або вимагати такого зазначення".

У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

Статтю 6 Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» доповнити частиною шостою такого змісту:

"Творчим працівникам, які є авторами та/або виконавцями, гарантується справедлива винагорода за використання об’єктів авторського права або суміжних прав в порядку і на умовах, визначених законом";

У Законі України "Про кінематографію"

статті 4 і 16 викласти в такій редакції:

Стаття 4. Регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва та використання фільму як об’єкта авторського права і суміжних прав

Відносини, що виникають у процесі виробництва та використання фільму як об’єкта авторського права і суміжних прав, у тому числі продукту спільного виробництва, регулюються цим Законом, Законом України "Про авторське право і суміжні права" та іншими нормативно-правовими актами України.

Договір про спільне виробництво фільму, який укладається продюсером та/або виробником фільму, у тому числі з іноземними суб’єктами кінематографії (копродукція), не є договором про спільну діяльність.

Стаття 16. Майнові права інтелектуальної власності на фільм

Майнові авторські права і майнові суміжні права на фільм можуть належати державі, юридичним та фізичним особам відповідно до закону або договору.

У статті 17:

назву викласти в такій редакції:

«Стаття 17. Право власності на вихідні матеріали фільму та фільмокопії і їх зберігання»

доповнити новою частиною першою такого змісту:

"Вихідні матеріали фільму та фільмокопії фільму належать виробнику фільму, іншим особам відповідно до закону. Суб’єктами права власності на вихідні матеріали фільму, фільмокопії можуть бути держава, юридичні та фізичні особи".

У зв’язку з цим частини першу – восьму вважати відповідно частинами другою – дев’ятою;

у частині четвертій слова "загальнодержавною власністю України" виключити;

У Законі України «Про Національний архівний фонд та архівні установи»

статтю 8 доповнити частинами дев’ятою – одинадцятою і приміткою такого змісту:

"Право інтелектуальної власності на об’єкти інтелектуальної власності, які містяться в архівних документах, не залежить від права власності на архівний документ як матеріальний (у тому числі електронний (цифровий) об’єкт, в якому вони містяться або зафіксовані. Здійснення права власності на документи Національного архівного фонду не може порушувати або обмежувати право інтелектуальної власності на об’єкти інтелектуальної власності, які містяться або зафіксовані в таких документах, крім визначених цим Законом випадків. Зберігання та доступ до документів Національного архівного фонду та користування такими документами відповідно до цього Закону не є порушенням відповідного права інтелектуальної власності.

Грошова оцінка документів Національного архівного фонду не є оцінкою прав інтелектуальної власності на об’єкти інтелектуальної власності, які містяться або зафіксовані в таких документах.

Об’єкти інтелектуальної власності, які містяться або зафіксовані в архівній інформації репресивних органів або в архівній інформації структур та діячів українського визвольного руху, можуть використовуватися шляхом відтворення, включення до інших об’єктів авторського права і суміжних прав, опублікування без згоди (дозволу) власників відповідних майнових прав інтелектуальної власності.

Примітка. Термін "архівна інформація репресивних органів" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму.

Структури та діячі українського визвольного руху означають органи влади, організації, структури та формування, зазначені у частині першій статті 1 Закону України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті", а також осіб, які брали участь у всіх формах політичної, збройної та іншої колективної чи індивідуальної боротьби за незалежність України у ХХ столітті у складі таких органів влади, організацій, структур та формувань";

у пункті 5 частини першої статті 20 слова "та не порушує авторські та суміжні права" виключити;

Статтю 2 Закону України "Про гастрольні заходи в Україні" доповнити частиною п’ятою такого змісту:

"Здійснення гастрольного заходу на території України із запланованим використанням об’єктів авторського права та/або суміжних прав допускається на підставі укладеного організатором гастрольного заходу договору, яким визначено умови сплати винагороди за публічне виконання відповідних об’єктів під час гастрольного заходу";

У статті 12 Закону України "Про театри і театральну справу"

частину другу після слів "що надаються театром" доповнити словами "ставки сплачуваної театрами справедливої винагороди авторам, виконавцям, іншим належним суб’єктам авторського та/або суміжних прав";

абзац шостий частини третьої викласти в такій редакції:

"укладати договори щодо розпоряджання майновими правами на об’єкти права інтелектуальної власності із авторами, виконавцями, іншими належними суб’єктами авторського та/або суміжних прав або договори з організаціями колективного управління відповідно до закону";

Розділ Х "Прикінцеві положення" Закону України «Про телебачення і радіомовлення» доповнити пунктом 35 такого змісту:

«35. Установити, що тимчасово, під час воєнного стану, а також протягом

12 місяців після його припинення чи скасування, порушення строків, встановлених частиною третьою статті 59 цього Закону щодо подачі звітів за попередній (звітний) рік діяльності, не є порушенням цього Закону. При цьому такі звіти мають бути подані телерадіоорганізаціями у строк, що не перевищує 90 днів з дати завершення відповідного періоду»

У Законі України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»

у статті 20:

абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

"1. Організації колективного управління повинні будувати відносини з користувачами на засадах неупередженості, справедливості, економічної обґрунтованості тарифів, вільного доступу до інформації. Умови надання дозволів на використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав повинні базуватися на об’єктивних і недискримінаційних критеріях";

абзаци перший та другий частини другої викласти в такій редакції:

"2. Тарифи мають бути економічно обґрунтованими щодо виду господарської діяльності користувача, характеру та обсягів використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав відносно такої господарської діяльності, фінансових показників доходів та витрат користувачів.

Проекти попередніх тарифів розглядаються на загальних зборах організації колективного управління та визначаються у фіксованій сумі або за відсотковою ставкою (у тому числі за формулою розрахунку) щодо використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав. Попередні тарифи мають відповідати вимогам до тарифів, встановленим абзацом першим цієї частини";

розділ VI Прикінцеві та перехідні положення доповнити пунктом 34 такого змісту:

      34. Враховуючи введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану:

• з моменту набрання чинності цим пунктом припиняються зобов’язання, які виникли в період з 24 лютого 2022 року до дати набрання чинності цим пунктом, щодо сплати неустойки, процентів, інфляційних втрат, а також застосування інших видів цивільно-правової відповідальності, пов’язаних з невиконанням або неналежним виконанням користувачами зобов’язань зі сплати доходу від прав перед акредитованими організаціями колективного управління, строк акредитації яких, визначений частиною дванадцятою статті 16 цього Закону, закінчився до дати набрання чинності цим пунктом;
• з моменту набрання чинності цим пунктом на період до припинення чи скасування воєнного стану припиняється нарахування неустойки, процентів, інфляційних втрат, а також застосування інших видів цивільно- правової відповідальності, пов’язаних з невиконанням або неналежним виконанням користувачами зобов’язань зі сплати доходу від прав перед акредитованими організаціями колективного управління, строк акредитації яких, визначений частиною дванадцятою статті 16 цього Закону, закінчився до дати набрання чинності цим пунктом;
• з моменту набрання чинності цим пунктом припиняються переговори про встановлення тарифів, інформація про початок процесу щодо яких була розміщена на офіційному веб-сайті Установи до 24 лютого 2022 року;
• з моменту набрання чинності цим пунктом та протягом 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, організація колективного управління, яка відповідно до пункту 32 цього розділу здійснює добровільне колективне управління майновими правами на використання відповідного музичного твору (з текстом або без тексту), уповноважується на збір справедливої винагороди, передбаченої підпунктами 3 та 4 абзацу третього частини п’ятої статті 12 цього Закону за використання користувачами таким самим способом (публічне виконання або публічне сповіщення) зафіксованих виконань, фонограм і (або) відеограм, при створенні яких використано такий музичний твір. При цьому тариф для сплати користувачем справедливої винагороди відповідно до цього підпункту 3 становить
• 50 відсотків від розміру винагороди, яку користувач сплачує організації колективного управління за той самий спосіб використання такого музичного твору за той самий період використання. Організація колективного управління, яка зібрала справедливу винагороду відповідно до цього підпункту 3, здійснює її розподіл та виплату правовласникам або організаціям колективного управління, які представляють відповідних правовласників, з урахуванням положень статті 21 цього Закону. Користувач, який сплатив винагороду за використання музичного твору відповідним способом та справедливу винагороду за такий самий спосіб використання виконання, фонограми і (або) відеограми, передбачену підпунктами 3 та 4 абзацу третього частини п’ятої статті 12 цього Закону, відповідній організації колективного управління в порядку визначеному цим підпунктом 3, не матиме зобов’язань перед будь-якими правовласниками про сплату винагороди за таке використання твору, виконання, фонограми і (або) відеограми за відповідний період використання;
• з моменту набрання чинності цим пунктом конкурси на визначення акредитованої організації колективного управління не оголошуються і не проводяться протягом воєнного стану в Україні. Установа оголошує конкурси на визначення акредитованої організації колективного управління у сферах, в яких відсутні акредитовані організації на дату припинення чи скасування воєнного стану в Україні, протягом 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Нижче наводимо повний текст закону.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.