Гражданин сослался на нарушение процедуры при внесении изменений в генеральный план населенного пункта: что решил Верховный Суд

Верховный Суд пересмотрел в кассационном порядке дело по иску физического лица к сельскому совету, с участием третьих лиц, не заявляющих самостоятельных требований на предмет спора, на стороне истца, о признании противоправным и недействительным решения сельсовета по внесению изменений в генеральный план.

Ниже приводим обстоятельства дела на языке оригинала.

У цій справі спірні правовідносини стосувалися незгоди позивача з ухваленими сільською радою змінами до генерального плану населеного пункту з огляду на те, що такі зміни розроблені та прийняті з порушенням встановленої процедури. Зокрема, позивач вважав, що зазначення у назві рішення сільради про оновлення генерального плану не відповідає дійсній меті розробки містобудівної документації та вводить в оману громадськість, оскільки за своєю процедурою оновлення генерального плану та внесення до нього змін суттєво відрізняються. Крім того, позивач зазначав, що мета внесення змін до генерального плану, вказана в оголошенні про початок проведення громадських слухань, не давала можливості зрозуміти дійсних намірів розроблення спірної містобудівної документації. До того ж, позивач вказав на недотримання відповідачем вимог, встановлених Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, оскільки дійшли висновку про те, що доводи позивача про невідповідність намірів сільради, зазначених в оголошенні про початок розробки проєкту змін до генерального плану, затвердженій містобудівній документації не підтвердились, оскільки такі ґрунтуються виключно на звуженому й буквальному тлумаченні змісту окремих термінів у рішенні відповідача про внесення змін до генерального плану населеного пункту, без урахування фактичних обставин та умов, у яких воно ухвалювалося. Також суди дійшли висновку про відсутність у відповідача обовʼязку проводити стратегічну екологічну оцінку містобудівної документації, оскільки Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» набрав чинності уже після розробки проєкту містобудівної документації.

Верховний Суд погодився з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, касаційну скаргу позивача залишив без задоволення, а судові рішення – без змін.

Ухвалюючи таке рішення, Суд виходив з аналізу положень статей 17, 21, 24 та 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», на підставі якого дійшов висновку про те, що розроблення проєкту генерального плану та змін до нього включає такі етапи: 1) ухвалення відповідною сільською, селищною, міською радою рішення про розроблення генерального плану або внесення змін до нього та оприлюднення цього рішення; 2) розроблення генерального плану або внесення змін до нього відповідно до вимог державних будівельних норм та оприлюднення проєкту відповідного рішення; 3) розгляд та врахування пропозицій громадськості, проведення громадських слухань; 4) розгляд і затвердження відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях генерального плану або змін до нього та оприлюднення цього рішення у встановленому порядку.

Крім того, зі змісту статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Суд встановив, що оновлення генерального плану та внесення змін до нього є різними способами планування території на місцевому рівні, реалізація яких відрізняється за підставами та процедурою. Оновлення генерального плану здійснюється з метою актуалізації картографо-геодезичної основи, перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму або приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства.

На підставі вищезазначених норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, Верховний Суд зазначив, що хоча у назві рішення сільради йшлося про оновлення генерального плану населеного пункту, зі змісту цього рішення можна було однозначно встановити, що заплановано внесення саме змін до генерального плану.

Крім того, Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій про те, що спосіб викладення відповідачем у повідомленні про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проєкті змін до генерального плану населеного пункту відповідав критеріям, визначеним Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555, оскільки містив належні та достатні відомості про мету, склад та зміст містобудівної документації, а також інформацію про те, за якою адресою можна ознайомитися із повним пакетом документів.

Стосовно поширення на сільраду під час розроблення спірних змін до генерального плану вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», Верховний Суд, з урахуванням положень статті 58 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року№ 1-рп/99, особливостей спірних правовідносин, що виразились у тому, що процес розробки та прийняття змін до генерального плану тривав з 2015 року до 2019 року, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що за таких обставин справи у відповідача не виникло обов’язку забезпечити здійснення стратегічної екологічної оцінки проєкту змін до генерального плану.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що окремі формальні неточності у процедурі підготовки та оприлюднення проєкту змін до генерального плану не призвели до порушення прав позивача на участь у публічному розгляді та обговоренні спірного рішення, а зміни до генерального плану внесені з урахуванням результатів публічних слухань та спрямовані на розвиток територій та актуалізацію деяких положень містобудівної документації на місцевому рівні, Суд дійшов висновку, що спірне рішення сільради про затвердження проєкту внесення змін до генерального плану населеного пункту прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи цю справу, Суд звернув увагу на протиправність невідступного слідування та надмірно формального і суворого (бюрократичного) застосування вимог процесуальних (процедурних) норм без врахування: їх доцільності (розумності, добросовісності), обставин конкретної справи, а також необхідності забезпечення ефективної реалізації або захисту прав особи та суспільних (публічних) інтересів.

Верховний Суд також сформулював правовий висновок, відповідно до якого формальні неточності у процедурі підготовки та оприлюднення проєкту генерального плану населеного пункту слід оцінювати з урахуванням всіх обставин справи, у сукупності із суспільною важливістю оскаржуваного рішення та метою, на досягнення якої воно спрямовано, а також необхідністю досягнення балансу між інтересами позивача та інтересами територіальної громади, на захист яких прийнято оскаржуване рішення.

Постанова Верховного Суду від 27 вересня 2022 року у справі №320/1510/20 (адміністративне провадження № К/9901/47532/21).

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш telegram-канал t.me/sudua и на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.