Верховна Рада схвалила за основу законопроєкт №7420 про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу ІV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони(законопроєкт про митний безвіз). За відповідне рішення проголосували 269 народних депутатів, повідомив перший заступник голови комітету з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк
Законопроєкт передбачає удосконалення процедури розгляду скарг платників податків в адміністративному порядку, зокрема визначення підвідомчості розгляду скарг, запровадження можливості подання скарги в електронній формі, регламентує права особи, яка подала скаргу, та процедури розгляду і прийняття рішень за результатами розгляду скарг Передбачається, що скарга на рішення митниці може бути подана протягом року, однак не пізніше ніж 30 днів з дня отримання особою такого рішення.
Встановлюється, що рішення Держмитслужби ухвалене за результатами розгляду скарги, є остаточним і не підлягає подальшому оскарженню до органів вищого рівня, але може бути оскаржене до суду.
Також пропонується запровадити механізм, аналогічний тому, що функціонує в ЄС, видання рішень митними органами, регламентувавши права та обов’язки посадових осіб митних органів і посадових осіб підприємств під час розгляду заяви підприємства, оцінки відповідності та моніторингу відповідності, а також правила внесення змін, перегляду, скасування, анулювання рішень та застосування «права бути почутим» (можливість подати письмові заперечення та відповідні обґрунтування у разі наміру митного органу прийняти несприятливе для підприємства рішення)
Також законопроєктом пропонується запровадити процедуру кінцевого використання, перевагами якої, за словами авторів є: іноземні товари можуть бути випущені у вільний обіг на митній території України за зниженими ставками ввізного мита, встановленими Митним тарифом України;
можливість надання гарантій на різницю між сумою ввізного мита, визначеного за повними ставками Митного тарифу України, та сумою ввізного мита, визначеного за зниженими ставками Митного тарифу України, що забезпечує покриття ризиків, пов’язаних з недотриманням умов кінцевого використання;
чітка система контролю з боку митного органу за ввезенням товарів, призначених для відповідного цільового використання, як перед наданням авторизації щодо застосування кінцевого використання, так і після.
Крім цього пропонується дозволити користуватися спрощеннями під час здійснення митних формальностей усім надійним підприємствам, а не тільки авторизованим економічним операторам, визначивши перелік умов надання авторизації (дозволу) для застосування окремого спрощення, а також зменшення необхідної фінансової гарантії імпортерів, що потенційно дозволить збільшити перелік осіб, які отримають можливість розмитнювати товари.
Також ухвалення ініціативи необхідне для приєднання України до до Конвенції про процедуру спільного транзиту від 20 травня 1987 року й участі України у Новій комп’ютеризованій транзитній системі (NCTS) країн ЄС та дозволить, як зазначив перший заступник голови комітету з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк, забезпечити отримання обміну інформації між митницями країн ЄС.
Як повідомляла «Судово-юридична газета», Конституційний суд визнав неконституційною статтю митного кодексу за якою виписували «драконівські» штрафи «євробляхерам».
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.