Строк виплати зарплати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства та інші новели трудового законодавства

З 24 лютого 2022 року Верховна Рада прийняла низку нових Законів стосовно регулювання трудових відносин. Деталі розкрили у Комітеті ВР з питань соціальної політики.

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» за реєстр. № 2136-ІХ

Новим Законом передбачено низку особливостей правового регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану, наприклад:

- у зв’язку з веденням бойових дій та загрозою для життя і здоров’я передбачається право працівника розірвати трудовий договір за власною ініціативою без попередження роботодавця у двотижневий строк;

- передбачено можливість переведення працівника на іншу роботу без його згоди, якщо така робота не протипоказана йому за станом здоров’я.

Також Закон захищає громадян, що перебувають у відпустці у зв’язку вагітністю та пологами та відпустці по догляду за дитиною від розірвання з ними трудового договору з ініціативи роботодавця на період дії воєнного стану.

Відповідно до положень Закону, заробітна плата в період воєнного стану має виплачуватися на умовах визначених трудовим договором. При цьому, роботодавець повинен вживати усіх можливих заходів щодо забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Неможливість вчасно виплатити заробітну плату через бойові дії не звільняє роботодавця від обов’язку виплатити заробітну плату. Водночас, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Також Закон визначає можливість призупинення трудового договору, що водночас не призводить до припинення його дії чи розірвання.

Варто зазначити, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Закон діє протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та втрачає чинність з моменту припинення та скасування воєнного стану, крім частини третьої статті 13 цього Закону, яка втрачає чинність з моменту завершення виплати державою, що здійснює військову агресію, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» за реєстр. № 2220-IX

Закон спростив умови отримання статусу безробітного для внутрішньо переміщеної особи, а також осіб, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії, у яких не розірвані трудові договори з роботодавцем. 

Також спрощена можливість отримати допомогу по безробіттю під час воєнного стану. Допомогу можна отримати без особистого відвідування центрів зайнятості.

Українців, які опинилися на тимчасово окупованих територіях, не позбавлятимуть статусу безробітного та виплат навіть якщо вони не можуть дистанційно поспілкуватися з працівниками центрів зайнятості.

Максимальний розмір допомоги з безробіття складе 1,5 мінімальної зарплати, а виплати забезпечать переселенцям навіть за відсутності у них документів.

Також програма допомоги пошириться й на тих, хто втратив частину зарплати через зупинку або скорочення виробництва.

Завдяки Закону Уряд матиме змогу запроваджувати додаткові види державної підтримки переселенців, безробітних та роботодавців. Зокрема, компенсувати витрати на оплату праці для тих роботодавців, хто працевлаштовує переселенців, а також надавати фінансову допомогу безробітним для початку підприємницької діяльності.

Законом також уточнено зміст поняття «часткове безробіття».

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій» (проект Закону за реєстр. № 4147).

Мета Закону - стимулювання розвитку національної системи кваліфікацій та формування відкритих інституцій, що діють в межах цієї системи. З цією метою у Кодексі законів про працю України закріплено поняття «професія» (вид занять), «професійний стандарт», «трудова функція», «професійна кваліфікація», «часткова професійна кваліфікація», «реєстр кваліфікацій (порядок його ведення)» тощо.

Законом врегульовано питання розроблення, затвердження та введення в дію професійних стандартів, що сприятиме формуванню сучасних вимог до професійних знань та умінь працівників, а також сприятиме усуненню застарілих вимог та бюрократичних процедур на ринку праці.

Законом встановлено, що професійні стандарти можуть розроблятися: роботодавцями, їх організаціями та об’єднаннями, органами державної влади, науковими установами, галузевими радами, громадськими об’єднаннями, іншими зацікавленими суб’єктами.

Крім того, передбачено, що професійні стандарти затверджуються їх розробниками.

Законом Кодекс законів про працю України доповнено реченням, яке передбачає, що у трудовому договорі можуть встановлюватись умови щодо виконання робіт, які вимагають повної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не вимагають будь-якої кваліфікації.

Законом закріплено положення щодо повноважень Національного агентства кваліфікацій, повноважень його голови та членів.

Також закріплено положення щодо діяльності галузевих рад з розроблення профстандартів. Зокрема щодо їх складу, завдань та повноважень.

Змінами до Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що зареєстровані безробітні повинні присвоювати/підтверджувати або визнавати свою професійну кваліфікацію виключно в акредитованих кваліфікаційних центрах за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

«За квітневими даними спостерігається поступове зростання кількості українців, які повертаються до роботи. Наразі серед тих, хто мав роботу до війни, продовжують працювати 59% (у березні таких було 46%). Зокрема, зросла кількість тих, хто працює у звичному режимі (з 23 до 32%). 24% працюють частково або віддалено, а 3% - почали працювати на новій роботі.

Найбільше тих, хто зараз працює, серед мешканців західних та центральних областей (біля 60%). Серед мешканців півдня працюють 52%, сходу – близько 40%. Поступове відновлення зайнятості спостерігається у центрі, на півдні та сході України. Натомість на заході з початку квітня ситуація стабілізувалася.

Варто зазначити, що дві третини респондентів, котрі втратили роботу внаслідок війни, готові змінити місце роботи. 58% респондентів не проти перекваліфікуватися на іншу професію, а 49% – готові працювати в іншому регіоні країни. Найбільше тих, хто готовий змінити свій фах та місце роботи серед мешканців східних регіонів», - відмітили у Комітеті.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.