Депутат розкрив деталі можливої декриміналізації відповідальності за придбання спеціальних засобів негласного отримання інформації

Наприкінці січня в парламенті був зареєстрований законопроект № 6567 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за незаконне поводження із спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації».

Проектом акта пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, як фактично декриміналізують придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

За коментарем щодо цього законопроекту «Судово-юридична газета» під час інтерактивної панельної дискусії «Парламент ДІЄ: цифрове майбутнє та інновації в роботі Верховної Ради України» звернулася до автора законопроекту, народного депутата України Олександра Федієнко, який розповів таке.

«Механізми негласного зняття інформації, які регулюються відповідною методичкою, розробленою Службою безпеки України, є достатньо застарілими. Це 1991 рік. І, нажаль, достатньо часто трапляються такі ситуації, коли люди закуповують собі на маркет-плейсах, наприклад, флешку з диктофоном, флешку з камерами, а їм «вішають» кримінальну статтю, що начебто вони закупили пристрій для негласного зняття інформації. Хоча будь-який мобільний телефон, в нього вбудована камера, вбудований диктофон і це пристрій для негласного зняття інформації.

Я вважаю, що це треба трохи відредагувати, для того щоб цією статтею спецслужба користувалася суто для того, для чого вона була запроваджена спочатку, а не для того, щоб тих, хто для власних потреб офіційно привозить відповідні прилади (флешка, відеокамера, ручка якась там)… щоб вони їх не прирівнювали до цього. Тим більше, що все це можна офіційно придбати на території України.

Є дискримінаційний підхід: одні можуть придбати в Україні цю флешку, а інші, якщо привозять із-за кордону, потрапляють під кримінальну статтю. Її треба декриміналізувати».

Основними положеннями законопроекту є:

- вилучення із Кодексу України про адміністративні правопорушення положень щодо відповідальності за незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та про доставлення порушника до СБУ (статті 15, 195-5, 259);

- СБУ позбавляється права адміністративного затримання  осіб, які зберігали спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації (стаття 262 КУпАП), а поліцейські - складати відповідні протоколи про адміністративні правопорушення (стаття 255 КУпАП);

- зміна редакції статті 359 Кримінального кодексу України (незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів) із одночасною конкретизацією кваліфікуючої ознаки злочину, відповідальність за який передбачена статтею 163 (Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер) Кримінального кодексу України;

- коригування відповідних процесуальних норм Кримінального процесуального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення у частині визначення підсудності таких проваджень.

Стаття 359 Кримінального кодексу буде змінена таким чином :

«1. Незаконне використання спеціальних технічних засобів отримання інформації під час здійснення незаконної оперативно-розшукової діяльності –

караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років».

Змін зазнає і стаття 163 КК, а точніше її частина друга:

«Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер

…….

2. Ті самі дії, вчинені повторно або щодо державних чи громадських діячів, журналіста, або вчинені службовою особою, або під час здійснення незаконної оперативно-розшукової діяльності з використанням програмно-апаратних комплексів, спеціально призначених для
негласного (без дозволу власника) отримання змісту листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп’ютер, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років».

З КУпАП  статтю 195-5 виключать з переліку справ, підсудних місцевим судам, а з КПК  - статтю 359 КК із справ, підслідних СБУ. Щоправда, хто тоді буде розслідувати кримінальні правопорушення, передбачені оновленою редакцією статті 359  КК, відтепер стає незрозумілим.

Раніше розповідалося: щодо бізнес-омбудсмена пропонують встановити особливий порядок кримінального провадження.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.