У серпні 2017 року Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області звернулося до суду із позовом про застосування до фізичної особи-підприємця адміністративно-господарських санкцій.
Про це йдеться у справі Верховного Суду № 803/1122/17 від 14 серпня 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що було проведено позапланову перевірку в кафе.
Комісія зробила обстеження кафе з метою санітарно-епідеміологічного розслідування випадків інфекційних захворювань. У матеріалах справи йдеться, що всі хворі, які звернулися 14-15 серпня 2017 року, святкували весілля у цьому ж закладі.
За результатами перевірки складено акт, яким встановлено, що відповідач допустила порушення норм законодавства щодо безпечності та якості харчових продуктів.
Пізніше районним управлінням ГУ Держпродспоживслужби було проведено повторну перевірку, за результатами якої складено акт перевірки дотримання санітарного законодавства. Там зазначено, що виконано запропоновані приписом заходи задля усунення виявлених порушень.
Стаття 64 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» є підставою для застосування до неї санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6400 грн та стягнення з ФОП адміністративно-господарських санкцій у цьому розмірі.
Постановою суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено.
Суд виходив з того, що оскільки за результатами проведення повторної перевірки встановлено, що відповідачем усунуто вимоги законодавства про якість та безпечність харчових продуктів, визначених у приписі, то відсутні підстави для застосування до ФОП адміністративно-господарських санкцій.
Апеляційний суд скаргу ГУ Держпродспоживслужби, постанову суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким задовольнив адміністративний позов.
При винесенні такого рішення Львівський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що відповідальність за недотримання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів настає у разі встановлення самого факту порушення вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який не пов'язує настання такої відповідальності із наслідками, які сталися у результаті допущених порушень.
А Верховний Суд зазначив, що мета застосування державою юридичної відповідальності до правопорушника обумовлена цілями, заради яких вона запроваджується.
До таких основних цілей суд відніс такі:
Суд пояснив, що у результаті притягнення позивача до відповідальності були досягнуті охоронна, правозабезпечувальна, процедурно-процесуальна тощо складові мети юридичної відповідальності з боку держави.
ВС зазначив, що суд першої інстанції у цій справі з урахуванням усіх обставин дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій як каральної складової мети юридичної відповідальності.
Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу від ФОП. Постанову апеляційного суду скасував.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, яку справу розглядав ВС щодо порушення авторських прав телеканалом.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших події.