Міністерство економіки підготувало законопроект щодо реформування законодавства у сфері соціальних відпусток.
Нормами проекту забезпечується індивідуальне право кожного з батьків дитини на безперешкодне (не обмежене зовнішніми обставинами) отримання соціальних відпусток. Необхідність використання такого права, період реалізації (одночасне використання відпустки чи іншим чином) визначається за узгодженням між батьками дитини, на їх розсуд.
У проекті акта наведено визначення терміна «одинока мати»/«одинокий батько», якими слід користуватися при застосуванні норм законодавства про працю та відповідно вичерпний перелік категорій осіб, які слід до них віднести.
Проектом пропонується передбачити право на відпустку для догляду за дитиною «законних представників дитини, разом з якими вона проживає», замість неоднозначного терміна «інші родичі дитини». На практиці непоодинокими є випадки, коли через відсутність визначення терміна «інші родичі» та переліку документів на підтвердження фактичного догляду за дитиною працівникам відмовляють у праві на таку відпустку. Перелік законних представників дитини відображений у Цивільному кодексі України.
Законопроектом визначається право бабусі, дідуся чи законного представника дитини на відпустку для догляду за дитиною, яка є сиротою, позбавлена батьківського піклування та/або мати чи батько якої є одинокими.
Також законопроектом чітко регламентовано порядок і умови надання (компенсації при звільненні) батьківської відпустки, конкретизовано та розмежовано підстави її надання, наведено визначення спірних термінів.
З метою імплементації норм підпункту 2 пункту 3 розділу II Директиви проектом акта транспоновано положення про завчасне повідомлення роботодавця батьками дитини про свій намір взяти таку відпустку.
Як зазначає перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки Юлія Свириденко, проект акта розроблено з метою адаптації положень національного законодавства про працю до законодавства і стандартів Європейського Союзу у соціально-трудовій сфері, зокрема, Директиви Ради 2010/18/ЄС від 08.03.2010 про впровадження переглянутої Рамкової угоди щодо батьківської відпустки, укладеної UNICE, CEEP і ETUC (далі – Директива), вдосконалення механізму реалізації батьками дитини права на соціальні відпустки без дискримінації, підтримки сім’ї, формування відповідального материнства та батьківства.
Обґрунтування необхідності прийняття акта
Як зазначає міністр, підпунктом 1 пункту 2 розділу II Директиви передбачено, що ця угода надає працюючим чоловікам і жінкам індивідуальне право на відпустку по догляду за дитиною на підставі народження або усиновлення дитини з метою догляду цієї дитини до встановленого віку.
Разом з тим, наразі національним законодавством визначено, що відпустка для догляду за дитиною надається лише одному з батьків дитини. Тому право кожного з них на відпустку обмежене правом іншого і для його реалізації є необхідним пред’явлення довідок з місця роботи матері/батька про те, що він/вона не перебувають у такій відпустці.
На сьогодні така відпустка використовується здебільшого все ж одноосібно матір’ю дитини, але в окремих випадках вона не може нею скористатися. Так, складно отримати відпустку одинокій матері, оскільки законодавство про працю не містить визначення терміна «одинока мати» та/або категорії осіб, які доцільно до неї відносити. При цьому достатність та достовірність документів на підтвердження права на зазначену відпустку визначаються роботодавцями самостійно, що часто призводить до зловживань з їхнього боку. Так само реалізація права на зазначену відпустку ускладнюється у випадку, коли батько дитини є самозайнятою особою, фізичною особою підприємцем чи працює на умовах неоформленої зайнятості.
Аналогічні обмеження стосуються і додаткової соціальної відпустки, передбаченої статтею 182-1 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та статтею 19 Закону України «Про відпустки» (далі – батьківська відпустка).
Крім того, якщо одинока мати, наприклад, має двох дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю - їй належить 17 календарних днів додаткової відпустки за двома підставами. Разом з тим, реалізація цього права унеможливлюється на сьогодні навіть за однією підставою, оскільки крім статусу «одинокої матері» слід також підтвердити невикористання такої відпустки батьком дитини.
На заміну Директиви 01.08.2022 року заплановано ухвалення нової Директиви 2019/1158 Європейського Парламенту і Ради від 20 червня 2019 року про збалансованість службових та сімейних обов’язків для батьків і опікунів та скасування Директиви Ради 2010/18/ЄС, яка так само встановлює мінімальні вимоги, спрямовані на досягнення рівності між чоловіками і жінками з точки зору можливостей на ринку праці та ставлення на роботі, шляхом сприяння узгодженню службових і сімейних обов’язків для працівників, які є батьками або опікунами.
Аналогічні завдання визначені також пунктами 1331 та 1332 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 1106.
Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1578 затверджено план заходів з реалізації зобов’язань Уряду України, взятих в рамках міжнародної ініціативи «Партнерство Біарріц» з утвердження гендерної рівності (далі – План). Пунктом 5 Плану передбачено зобов’язання реформувати законодавство у сфері соціальних відпусток, пов’язаних із народженням дитини та доглядом за нею. Очікуваним результатом втілення цього заходу Плану визначено, зокрема, збільшення частки чоловіків, які користуються відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Тому національне законодавство потребує реформування у сфері забезпечення врівноважених можливостей та створення сприятливих умов для поєднання батьками дитини професійних і сімейних обов’язків.
Поряд з цим назрілою є необхідність реформування порядку та умов надання батьківської відпустки. Спірними є питання щодо правомірності в окремих випадках надання такої відпустки за кількома підставами, наприклад, у випадку, коли одинокі мати/батько є водночас опікунами своєї дитини або усиновителями. Чимало непорозумінь викликає і наявність права на таку відпустку у разі звільнення працівника та укладення ним іншого трудового договору в межах одного бюджетного року, оскільки така соціальна відпустка на відміну від щорічної надається за календарний рік, а не робочий.
Нижче наводимо порівняльну таблицю.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.