Проректор та аморальна поведінка щодо жінок: яку справу розглядав Верховний Суд

Трудове законодавство не визначає поняття аморального проступку. Таке визначення є оціночною категорією.

Це зазначив Верховний Суд у справі № 522/24585/17 від 3-го лютого 2021 року.

«Аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб», - йдеться у матеріалах справи.

Все почалося з того, що у грудні 2017 року професор звернувся до суду першої інстанції з позовом до Одеського державного аграрного університету, у якому просив скасувати наказ ректора ОДАУ про звільнення, поновити його на посаді професора кафедри та стягнути з університету 30 тис. грн.  

Цим наказом професора звільнено з займаної посади у зв`язку з вчиненням аморального проступку по відношенню до жінок – працівниць університету.

Чоловік вважав звільнення незаконним, оскільки жоден із аргументів щодо його аморальної та неетичної поведінки в колективі не був підкріплений належними доказами.

Суд першої інстанції не задовольнив позов професора.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства. Посада професора належить до категорії науково-педагогічних працівників, до посадових обов`язків яких входить здійснення виховної функції.

На підставі скарг осіб та показів свідків, які підтвердили факти непристойної поведінки, суд вважав наявним у діях чоловіка аморального проступку. Тому вчена рада ОДАУ правомірно розглянула та надала оцінку фактам неетичної та аморальної поведінки.

Проте апеляційний суд частково задовольнив скаргу звільненого професора.

Було скасовано рішення суду першої інстанції та наказ ректора, поновлено на посаді професора кафедри та стягнуто з університету на користь чоловіка середній заробіток за час вимушеного прогулу понад 160 тис. грн та на відшкодування моральної шкоди 5 тис. грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що звільнення відбулося незаконно, оскільки факт скоєння позивачем аморального проступку не доведений, його зміст та час скоєння не встановлений.

Всі скарги на аморальну поведінку позивача датовані періодом, коли чоловік ще був на посаді проректора, а професором став пізніше.  Суд зазначив, що відповідно до посадової інструкції, на проректора не покладався обов`язок здійснювати педагогічно-виховну роботу.

«Перебуваючи на посаді професора кафедри епізоотології та паразитології, позивач відповідно до посадових обов`язків виконував педагогічно-виховну роботу, проте протягом періоду роботи на вказаній посаді аморального проступку не скоїв», – йдеться у матеріалах справи.  

Тоді ж університет подав касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд зазначив, що посада проректора з наукової роботи та міжнародних зав’язків відноситься до науково-педагогічних працівників. Тому висновок апеляційного суду про те, що він не підлягав звільненню за вказаний період роботи з підстав вчинення аморального проступку, є помилковим.

ВС наголосив: «Підвищена відповідальність педагогічних працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливих відносинах та виконують специфічні функції, які не обмежуються лише формальним виконанням трудових обов`язків вчителя (педагога, вихователя), а й здійснюють виховну функцію, не властиву іншим категоріям працівників».

Також вказано, що суд апеляційної інстанції надав належну оцінку протоколу засідання вченої ради, де було надано загальну оцінку аморальної та неетичної поведінки звільненого професора, що не була підтверджена конкретними фактами. Тобто перегляд звернень щодо аморальної поведінки на засіданні вченої ради відбувся формально.

Крім того, що жодна із шести існуючих постійних комісій університеті, в тому числі комісія з виховної роботи та комісія з професійної етики, інформованості, гласності та конкурсного відбору кадрів скарги, звернення, доповідні з приводу аморальної поведінки не розглядали.

«Посилання заявника на те, що належне оформлення скарг працівниць ОДАУ не було дотримане у зв`язку з характером аморального проступку та небажанням жінок розголошувати зазначені обставини не є переконливим аргументом, оскільки звільнення працівника не може бути визнано законним, якщо воно не підтверджено конкретними фактами», - йдеться у матеріалах справи.

Верховний Суд установив факт незаконного звільнення чоловіка.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, яку позицію мав Верховний Суд у справі стосовно звільненої виховательки через поширене у мережі фото у купальнику.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.