Поновлення виплати пенсії особі, яка виїхала на ПМЖ до Ізраїлю: позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду переглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом фізичної особи (далі також – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України (далі також – ГУ ПФУ, відповідач) про визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії та зобов`язання вчинити дії.

Суть цієї справи полягає у тому, що позивач є пенсіонером за віком та до 1995 року проживала в Україні, однак згодом переїхала на постійне місце проживання до держави Ізраїль, де була прийнята на консульський облік у Посольстві України в Ізраїлі. На своє звернення через представника до ПФУ із заявою про поновлення виплати пенсії позивач отримала відмову у такому поновленні на тій підставі, що нею не була дотримана вимога щодо особистого звернення за поновленням пенсії, а представники позивача, які діють на підставі нотаріально посвідченої та апостильованої довіреності, не мають законних повноважень передавати до ГУ ПФУ її особисту заяву про поновлення пенсії; у позивача відсутня реєстрація на території України за місцем знаходження відповідача; документ, що посвідчує особу, не відповідає Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі – Порядок № 22-1). Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з позовом.

Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у задоволенні адміністративного позову відмовлено, оскільки, на думку судів, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, строк дії якого закінчився, не може бути використаний як документ, що посвідчує громадянство України, особу заявника, її вік, місце проживання (реєстрації), а за відсутності всіх необхідних додатків до заяви позивача про поновлення виплати пенсії, відповідач не мав можливості розглянути її по суті та прийняти законне та обґрунтоване рішення. Питання щодо призначення пенсії позивачу не може бути розглянуто без надання передбаченого законом документа, що посвідчує особу заявниці.

Проте Верховний Суд не повністю погодився з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, касаційну скаргу позивача задовольнив частково, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду виходила із системного аналізу статей 41, 92 Конституції України, статті 3 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, статей 8, 49, 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009, на підставі чого зробила висновок, що кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання зі збереженням усіх конституційних прав.

Імперативність заборони обмежувати чи позбавляти можливості реалізації громадянами України їх конституційного права на соціальне забезпечення у взаємозв`язку з дійсним місцем проживання особи також кореспондується з правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною в пункті 52 рішення у справі №10441/06 «Пічкур проти України» від 7 лютого 2014 року.

Крім того, на підставі аналізу пунктів 2.8 та 2.9 Порядку № 22-1, Суд дійшов висновку про те, що особа яка звертається до пенсійного органу із заявою про поновлення пенсії повинна пред`явити чинні паспорт або інший документ, що засвідчує цю особу, документ про місце її проживання (реєстрації) та вік. Документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації; водночас документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку.

Водночас відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України можуть бути, крім паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, також є посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну або тимчасове посвідчення громадянина України.

Також колегія суддів зазначила, що наказом Міністерства закордонних справ України від 4 червня 2002 року № 113 затверджено Інструкцію про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном (далі - Інструкція). Відповідно до пункту 1.1 Інструкції цей нормативно-правовий акт встановлює порядок учинення консульської легалізації офіційних документів, складених за участю органів державної влади та органів місцевого самоврядування, або таких, що від них виходять як на території України, так і за кордоном.

З огляду на те, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що представником позивача до заяви про поновлення виплати пенсії подавалася копія посвідчення особи на ім`я позивача, видана органом влади Держави Ізраїль, суд касаційної інстанції повернув справу на новий розгляд до суду першої інстанції для надання правової оцінки цьому посвідченню на предмет його відповідності вимогам Порядку № 22-1.

Верховний Суд зробив висновок, що особа має право на отримання заробленої та призначеної пенсії незалежно від місця її проживання в іншій державі. Така особа вправі користуватися всіма конституційними правами, в тому числі і на пенсійне забезпечення, а тому за відсутності законодавчих перешкод вона має право на поновлення виплати пенсії, яку їй було припинено органами ПФУ у зв’язку з переїздом на постійне проживання до іншої держави. Така особа разом із заявою про поновлення пенсії повинна пред`явити чинні паспорт або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік.

Постанова Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 540/4060/20 (адміністративне провадження № К/9901/24608/21).

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.