В Україні можуть створити комісію з питань захисту персональних даних

Законопроект №6177 передбачає створення Національної комісії з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації. Проект акта був направлений на розгляд Комітету 9-го листопада.

Згідно з проектом закону, до складу Комісії входитиме сім членів. Вони мають бути громадянами України, не молодші тридцяти років. Також мати ступінь вищої освіти не нижче магістра у галузі знань права або публічного управління та має не менше п’яти років досвіду роботи в сфері захисту персональних даних та/або доступу до публічної інформації.

Члени комісії також мають володіти державною мовою та іноземною мовою, яка є однією із офіційних мов Ради Європи.

Народні депутати чи ті, хто мають інші представницький мандат, не можуть бути у Комісії.

Також не можна входити до виборчих комісій чи комісій з референдумів, займатися підприємницькою діяльністю, виконувати роботу на умовах сумісництва. Проте останнє не стосується наукової, викладацької та творчої діяльності, інструкторської та суддівської (пов'язаної зі спортом), медичної практики.

Відбір кандидатів до Комісії буде відбуватися за допомогою конкурсу. Передбачається, що він проводиться Конкурсною комісією з обрання членів Національної комісії.

Члени Національної комісії призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років

Згідно до проекту закону, серед повноважень цього органу є:

- розробка проектів нормативно-правових актів з питань захисту персональних даних, доступу до публічної інформації;

- надання Верховній Раді України обов’язкових до розгляду консультативних висновків щодо законопроектів, які стосуються обробки персональних даних, доступу до публічної інформації;

- погодження проектів законів та підзаконних нормативно-правових актів, які стосуються обробки персональних даних, доступу до публічної інформації;

- розгляд звернень про порушення положень Закону України «Про захист персональних даних», Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

- прийняття обов’язкових для виконання рішень про запобігання та/або усунення порушень законодавства про захист персональних даних, доступу до публічної інформації;

- притягнення до відповідальності суб’єкта контролю (посадових осіб суб’єкта контролю) за порушення Закону України «Про захист персональних даних» та/або Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

- звернення до суду із позовами (заявами) щодо визнання незаконними нормативно-правових актів, індивідуальних рішень, виданих (прийнятих) з порушенням вимог, встановлених Законом України «Про захист персональних даних», Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Щодо необхідності прийняття законопроекту, то у пояснювальній записці йдеться:

«Наразі контрольні функції за додержанням вказаних прав виконує Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Однак, реалізація ефективного контролю в цій сфері у відповідності до всіх міжнародних стандартів неможлива в рамках мандату Омбудсмана. Поєднання функцій контролю за вказаними правами з мандатом Омбудсмана ставить під загрозу ефективність реалізації як першого, так і другого».

Відповідно, існує необхідність створення окремого незалежного контролюючого органу влади з контролю за дотриманням права на захист персональних даних та права на доступ до публічної інформації.

«Прийняття законопроекту дозволить привести національне законодавство у відповідність до міжнародних стандартів у сфері доступу до інформації та виконати умови за Контрактом з державного будівництва, наданого Україні ЄС», - йдеться у пояснювальній записці.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, як будуть отримувати згоду на доступ до даних про особу згідно нового проєкту закону про захист персональних даних.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.