Чи є автомобіль, придбаний за кошти, отримані за договором позики, спільним майном подружжя

Спірне рухоме майно, набуте подружжям за час шлюбу і за кошти, які отримані за договором позики, укладеним одним з подружжя, які ним використано в інтересах сім’ї, підлягає поділу між ними у рівних частинах.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 712/11174/19-ц.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Вказувала, що 4 липня 2018 року, тобто за час шлюбу, ними було набуто автомобіль «Kia Sportage», який зареєстровано за відповідачем. Позивач вважала, що вказаний автомобіль був придбаний за спільні кошти подружжя, оскільки кошти на його придбання були накопичені за час шлюбу, а саме: частину коштів було подаровано на їхнє весілля, 2 800 доларів США надали її батьки, 3 тис. доларів США взято із коштів, які виплачувалися державою при народженні дитини, а також подарованих дитині їхніми родинами, 7 800 доларів США отримано за продаж по дорученню автомобіля «Opel Astra», 2012 року випуску, який 24 жовтня 2018 року було зареєстровано на покупця, 6 тис. доларів США надала мати відповідача.

Відповідач заперечував зазначені обставини набуття спірного автомобіля за спільні кошти подружжя, і згоди щодо добровільного поділу майна вони дійти не можуть.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Визнано спільною сумісною власністю транспортний засіб «Kia Sportage». Визнано за позивачем та відповідачем право власності по ½ частини вказаного автомобіля. У решті позову відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що у силу статей 60, 69, 70 СК України спірне майно сторонами набуто за час шлюбу за спільні кошти, а тому є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу у рівних частках. Презумпцію спільності майна подружжя відповідачем не спростовано. Посилання відповідача на те, що автомобіль було придбано за його особисті кошти, отримані ним у позику від іншої особи, є безпідставними, оскільки преюдиційним судовим рішенням у справі № 711/593/20 про стягнення боргу встановлено, що ці кошти були використано в інтересах сім`ї (частина четверта статті 65 СК України).

Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Висновок Верховного Суду

Розглядаючи справу, ВС нагадав, шо у постанові Верховного Суду від 9 січня 2020 року у справі № 367/7110/14 (провадження № 61-12957св19) зазначено, що спірне майно придбано за кредитні кошти, отримані подружжям за час шлюбу, відтак, право на це майно у рівних частках набули позивач і відповідач, при цьому боргові зобов`язання є спільними для обох із подружжя, незалежно від того, із ким із подружжя укладений кредитний договір. У зв`язку із зазначеним вище відсутні підстави для відступлення від засад рівності часток у спільному майні подружжя .

Наявність боргів подружжя та виникнення зобов`язання в інтересах сім`ї у вигляді повернення кредитних коштів не змінює статусу спільності набутого за час шлюбу майна за позичені кошти, які були використані в інтересах сім`ї, а саме на придбання цього майна. Доводи щодо внесення одним із подружжя коштів у рахунок погашення кредитних зобов’язань не мають правового значення, оскільки у розумінні вимог статті 57 СК України спірне майно не є особистою приватною власністю відповідача, а останній не позбавлений можливості, за наявності правових підстав, ставити питання щодо повернення за рахунок позивача половини сплачених ним після розірвання шлюбу коштів у рахунок погашення кредиту, як солідарного боржника (постанова Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі № 320/3072/18 (провадження № 61-5819св19).

ВС підкреслив: з огляду на викладене, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про те, що спірне рухоме майно, набуте подружжям за час шлюбу і за кошти, які отримані за договором позики, укладеного 2 липня 2018 року між особою та відповідачем, які ним використано в інтересах сім’ї, підлягає поділу між ними у рівних частинах.

Також ВС зазначив, що при цьому відповідачем презумпцію спільності майна подружжя не спростовано.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд висловився про розподіл судових витрат між сторонами.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.