Верховний Суд висловився про розподіл судових витрат між сторонами

У випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п’ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, що унеможливлює розгляд судом питання розподілу судових витрат без поновлення цього строку.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 205/213/20

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «П» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська вказані позовні вимоги задоволено.

Також відомо, що представник позивача в судовому засіданні до закінчення судових дебатів у справі звернувся до суду першої інстанції з заявою, згідно з якою просив суд вирішити питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті спору.

23 листопада 2020 року представник позивача надав суду першої інстанції докази на підтвердження розміру витрат, які позивачка сплатила у зв'язку з розглядом справи.

Водночас заявником до суду була подана заява про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України для подання доказів понесених судових витрат.

Додатковим рішенням районного суду стягнуто з АТ КБ «П» на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 17 250,00 грн та поштові витрати в сумі 102,00 грн.

Постановою апеляційного суду додаткове рішення районного суду змінено в частині розміру витрат на правничу допомогу. Стягнуто з АТ КБ «П» на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. В іншій частині додаткове рішення суду залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що 23 листопада 2020 року, тобто поза межами визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п'ятиденного строку, представник позивача - адвокат - надав суду першої інстанції докази на підтвердження розміру витрат, які позивачка сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.

Водночас заявником до суду була подана заява про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України для подання доказів понесених судових витрат.

Строки, в межах яких вичиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

ВС зазначив, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

У відповідності до статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ВС зазначив, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію.

Одночасно з поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

ВС підкреслив, що аналіз положень статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п’ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, що унеможливлює розгляд судом питання розподілу судових витрат без поновлення цього строку.

Проте судом першої інстанції залишилося не вирішеним питання про можливість поновлення представнику позивачки пропущеного процесуального строку для подання доказів понесених судових витрат, у зв’язку із чим суд передчасно розглянув питання про розподіл судових витрат, безпідставно ухваливши додаткове рішення у справі.

ВС наголосив, що апеляційний суд при апеляційному перегляді справи вказані порушення норм процесуального права не виправив. За викладених обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню  з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи може особа, яка має адвокатське посвідчення, вважатися безробітною.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.