Корупційні ризики, порушення Конституції: депутати про правки до Закону про інфраструктуру

У вівторок, 16 листопада, Верховна Рада прийняла Закон «Про критичну інфраструктуру» (законопроект № 5219).

«Судово-юридична газета» писала, що закон визначає правові та організаційні засади створення та функціонування критичної інфраструктури і є складовою законодавства України у сфері національної безпеки.

Які правки були розкритиковані депутатами та які особливості були озвучені перед ухваленням Радою відповідного закону, аналізувало наше видання.

«Це шалені корупційні ризики і бюрократизація»

Олексій Гончаренко, член «Європейської солідарності», поставив правку № 105 на підтвердження. Він вбачає, що ця правка може мати корупційні ризики.

«Нам створюють новий орган – Національну комісію з питань захисту критичної інфраструктури. Врахована комітетом правка № 105 передбачає, що ця комісія має здійснювати перевірку інвестицій, які залучаються на об’єкти критичної інфраструктури.

При цьому немає ані порядку проведення перевірки, ані повноважень, обсягу питань. Це шалені корупційні ризики і бюрократизація», - пояснив депутат.

Рада не ухвалила рішення на підтвердження цієї правки.

Порушені вимоги 19 та 20 статті Конституції України

За словами Гончаренка, правка № 106 передбачає отримання Національною комісією з питань захисту критичної інфраструктури повноваження видавати накази нормативно-правового характеру. Ця правка була врахована Комітетом.

Депутат зазначає, що ці накази матимуть силу актів, обов’язкових для виконання всіма центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, військовими формуваннями та всіма підприємствами, установами та організаціями. 

Гончаренко додає: «Це порушує вимоги статті 19 та статті 92 Конституції України, тому що виключно законами можуть визначатися правові засади діяльності органів державної влади або межі їх повноважень».

Рішення на підтвердження правки також не було прийнято.

«М’яко кажучи, це не по-правовому…»

Арсеній Ніколаєнко, член фракції «Батьківщина», поставив правку № 41 на підтвердження, яка було врахована Комітетом.

Депутат зазначає, що це гарна норма, що якщо об’єкт критичної інфраструктури належить особі, пов’язаної з державою-окупантом або кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою агресором або державою-окупантом, то треба забирати примусово цю критичну інфраструктуру.

Ніколаєнко зауважує: «Тільки хто ж це буде доводити? Тобто у нас визначено, що встановлює ці факти суд, а в даному випадку це має робити Комісія».  

Депутат додає, що це буде непублічно. Комісія буде вирішувати, чи підлягає ця критична інфраструктура відчуженню.

«М’яко кажучи, це не по-правовому. Комісії надаються невластиві повноваження», - додав він.

Рішення на підтвердження було прийнято.

«Це не є законними повноваженнями Кабінету Міністрів…»

Також Ніколаєнко поставив правку № 233 на підтвердження.

За його словами, ця правка уповноважує Кабмін перевіряти структуру власності та відповідно формувати списки активів для відчуження.

«Це не є законними повноваженнями Кабінету Міністрів – перевіряти структуру власності. Це інші абсолютно органи. Відповідно ця Комісія і Кабінет Міністрів не уповноважені згідно з багатьма нормами законів і Конституцією цього робити», - зазначає депутат.  

Рішення на підтвердження було прийнято.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Рада прийняла в першому читанні законопроект про правотворчу діяльність.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.