Поняття суспільної моралі є оціночним і у кожному випадку порушення (непорушення) суспільної моралі має оцінюватися, виходячи з фактичних обставин. Також варто враховувати, що протягом останніх десятиліть у суспільстві змінювалися традиції, культурні цінності, які формують суспільну мораль.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 480/85/19.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що позивач звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Держспоживслужби в Сумській області, в якій просила суд визнати протиправними та скасувати рішення Держспоживслужби.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області при здійсненні контролю за дотриманням порядку розповсюдження реклами та вимог до її змісту на території м. Суми на першому та дев`ятому сіті-лайтах, розташованих по вулиці біля будинку ТЦ «М», розміщено рекламу магазину фізичної особи-підприємця із зображенням оголеного чоловічого тіла, що є порушенням етичних, гуманістичних, моральних норм, нехтування правилами пристойності згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про рекламу».
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, керувався тим, що Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області як суб`єкт владних повноважень не довело правомірності своїх рішень про накладення штрафу.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком окружного адміністративного суду про те, що при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу та провадженні у справі за ознаками порушення законодавства про рекламу відносно позивача Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області діяло в межах повноважень та відповідно до порядку, визначеного наведеними нормами законодавства.
Другий апеляційний адміністративний суд скасував судове рішення суду першої інстанції в частині скасування рішень від 29.08.2018 № 000102, № 000103 через його необґрунтованість та зазначив, що відповідальність передбачена у разі неподання інформації щодо вартості реклами, яка розповсюджена з порушенням вимог цього Закону, а оскільки суд дійшов висновку, що у вказаній вище рекламі відсутні порушення вимог Закону України «Про рекламу», то рішення відповідача від 29.08.2018 року № 000102, № 000103 також підлягають скасуванню.
Щодо рішень відповідача № 000099, № 000100, колегія суддів апеляційного адміністративного суду зазначила, що відповідачем в оскаржуваному рішенні та протоколі не наведено, яким саме чином зображення голого чоловічого торсу порушує етичні, гуманістичні, моральні норми та нехтує правилами пристойності, адже зазначене зображення у сучасному суспільстві не може бути визнано таким, що порушує вказані норми етики, гуманізму, моралі та правила пристойності.
Висновок Верховного Суду
ВС підкреслив, що за визначенням, наданим у ст. 1 Закону України «Про рекламу», реклама – інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб чи товару.
З аналізу наведеної законодавчої дефініції можна зробити висновок, що метою реклами є привертання уваги споживачів реклами до продукту, який рекламується; формування у споживача певного рівня знань про відповідний товар, послугу; створення у споживача певного образу продавця; формування потреби у відповідному товарі, послузі; спонукання до придбання саме цього товару у відповідного продавця; підтримка обізнаності, утримання в пам`яті споживачів інформації про товар в проміжках між купівлями; нагадування, де можна купити відповідний товар тощо.
Водночас ст. 7 Закону України «Про рекламу» передбачено, що основними принципами реклами є законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди. Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції. Реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності. Реклама повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.
Отже, однією з основних засад, на яких ґрунтується функціонування ринку реклами в Україні, є те, що реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності (ч. 3 ст. 7 Закону України «Про рекламу»).
Колегія суддів бере до уваги, що за визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі», суспільна мораль – система етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, явлень про добро, честь, гідність, громадський обов’язок, совість, справедливість.
А за приписами ст. 14 цього самого Закону реклама будь-якої продукції, товарів і послуг, що містить тексти і (або) зображення сексуального характеру, дозволяється лише в спеціалізованих засобах масової інформації. Зовнішня реклама (відкриті вітрини, щити на будинках, вулицях тощо), що містить тексти і (або) зображення сексуального чи еротичного характеру, забороняється.
Натомість для мети зазначеного Закону «продукцією еротичного характеру» вважаються будь-які матеріальні об`єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової інформації, електронних засобів масової інформації, що містять інформацію еротичного характеру, має за мету досягнення естетичного ефекту, зорієнтована на доросле населення і не збуджує в аудиторії нижчі інстинкти, не є образливою.
Водночас під «продукцією сексуального характеру» пропонується розуміти будь-які матеріальні об`єкти, предмети, друковану, аудіо-, відеопродукцію, в тому числі рекламу, повідомлення та матеріали, продукцію засобів масової інформації, електронних засобів масової інформації, призначені для задоволення сексуальних потреб людини (ст. 1 цитованого Закону).
З аналізу наведених норм права вбачається, що поняття суспільної моралі є оціночним і у кожному випадку порушення (непорушення) суспільної моралі має оцінюватися, виходячи з фактичних обставин. Також варто враховувати, що протягом останніх десятиліть у суспільстві змінювалися традиції, культурні цінності, які формують суспільну мораль.
ВС підкреслив, що зі змісту рішень Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області неможливо визначити, чому саме образ чоловіка з оголеним торсом на рекламному оголошенні суперечить суспільній моралі. Рішення про накладення штрафів не містять жодного аргументу, який би припускав, що суб’єкт владних повноважень подбав про те, щоб детально вивчити питання про сумність з принципом захисту моральних норм того зображення, яке використовується позивачкою як зовнішня реклама.
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій цілком слушно зазначили, що відповідач в оскаржених рішеннях та протоколі не навів того, як саме зображення оголеного чоловічого торсу порушує етичні, гуманістичні, моральні норми та (або) нехтує правилами пристойності, а також того, чому зазначене зображення у сучасному суспільстві може бути визнано таким, що порушує етичні, гуманістичні моральні норми та (або) нехтує правилами пристойності.
Верховний Суд залишив постанову апеляційного суду без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про визнання права власності на квартиру: ВС роз’яснив, коли майно є особистою приватною власністю.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua і на Youtube «Право ТВ», а також на нашу сторінку в Facebook та на Інстаграм, щоб бути в курсі найважливіших подій.