Наразі МОЗ заявляє, що деякі категорії держслужбовців, які не мають щеплень, повинні бути відсторонені від роботи. Разом із тим, судова практика і профільний закон свідчать, що відсторонення чиновників відбувається, як правило, за наслідками службового розслідування за наявності ознак порушення з боку держслужбовця.
Звісно, що безпека громадян має бути на першому місці. Але, прогнозовано, що з часом суди наповняться позовами держслужбовців, які будуть оскаржувати такі відсторонення. І тут виникає запитання, на чиєму боці буде профільний закон, в якому закладені певні гарантії для людей, що знаходяться на службі у держави.
Відповідно до пункту 41-6 «карантинної постанови» Кабміну №1236 керівники державних органів (державної служби), керівники підприємств, установ та організацій мають забезпечити:
1) контроль за проведенням обов’язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов’язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом МОЗ від 4 жовтня 2021 р. № 2153;
2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов’язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов’язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров’я;
3) взяття до відома, що:
Отже, Кабмін у постанові 1236 посилається на загальну норму Закону «Про державну службу», а саме на частину 3 статті 5, відповідно до якої «дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом».
Тобто, в уряді вважають, що питання відсторонення невакцинованих держслужбовців не підлягає регулюванню Законом «Про державну службу», а має регулюватися іншим законодавством – КЗпП тощо. Оскільки, на думку авторів змін, у даному випадку відносини із відсторонення не врегульовані законом про держслужбу.
Разом із тим, питання застосування до держслужбовця відсторонення врегульовано у Законі «Про державну службу», і там міститься вичерпний перелік підстав для цього.
Так, відповідно до ч. 1 статті 72 цього Закону, яка має назву «Відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків», «державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов’язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення».
Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків приймається відповідно керівником державної служби або суб’єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі:
Під час відсторонення від виконання посадових обов’язків державний службовець зобов’язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження».
У статті 65 Закону якраз врегульовані підстави для відсторонення:
Як зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в одній зі своїх справ, які стосувалися відсторонення (№808/505/17):
«Для правильного вирішення даного публічно-правового спору насамперед слід розрізняти «відсторонення від посади», яке відбувається у рамках досудового розслідування за правилами КПК України, від «відсторонення від виконання посадових обов`язків» на підставі статті 72 Закону № 889-VIII.
Так, з конструкції статті 72 Закону № 889-VIII слідує, що державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження і, в такому разі, зобов`язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження».
Отже, Кабмін ввів нове розрізнення (окрім «відсторонення від посади» і «відсторонення від виконання посадових обов’язків») – «відсторонення від роботи» державного службовця. Але чи означає це те, що він таким чином «вивів» невакцинованих держслужбовців з-під дії профільного закону?
Яким чином нове законодавство будуть застосовувати суди, покаже час.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.