Нормами Податкового кодексу України не передбачено права контролюючих органів, відступлення від порядку чи строків. Винятком неприйняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, є лише подання таким платником податків заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 824/640/19-а.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що у червні 2019 року дочірнє підприємство «Чернівецькій облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області.
Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначив, що акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, задекларованих у податковій звітності, отримано ними 12.02.2019. Проте вже 18.02.2019 Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення, яким було застосовано штрафні санкції на загальну суму 200000,00 грн. Оскільки вказане рішення прийнято передчасно, їх було позбавлено законного права на подання заперечень до акта та прийняття участі при їх розгляді.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Постановою апеляційного суду змінено та доповнено рішення суду першої інстанції. Ухвалюючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновок, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням процедури, встановленої пунктами 86.7 та 86.8 статті 86 ПК щодо розгляду заперечень підприємства на акт перевірки, що призвело до порушення прав позивача на врахування заперечень на акт перевірки та на участь у розгляді заперечень.
Висновок Верховного Суду
ВС зазначив, що відповідно до п. 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
ВС також наголосив, що нормами Податкового кодексу України чітко встановлено строки та порядок прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведення контролюючим органом, в даному випадку, камеральної перевірки. При цьому нормами Податкового кодексу України не передбачено права контролюючих органів, відступлення від порядку чи строків. Винятком неприйняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, є лише подання таким платником податків заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято без дотримання вимог п. 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України, а саме: позивач був позбавлений можливості подати заперечення проти висновків акта перевірки, спірне рішення прийнято до спливу строку подачі позивачем заперечень проти висновків акта перевірки, а відтак прийнято з порушенням встановлених правил та процедур, прийнято передчасно - без дотримання права позивача на подачу та розгляд його заперечень, що є передумовою прийняття спірного рішення, у зв`язку з чим є таким, що прийнято з порушенням закону, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню, як передчасно прийняте.
Таким чином висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні вказаних норм матеріального права.
Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, коли суд може звільнити від сплати судового збору.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.