Верховний Суд нагадав характерні ознаки розбою

Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду розглянув справу № 629/7158/18 та встановив, що заподіяння потерпілій удару металевим прутом та в подальшому придушення за шию створювало реальну небезпеку для життя і здоров’я потерпілої, яка зазнала нападу, та за своєю інтенсивністю, характером і наслідками є насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що чоловік, перебуваючи в домоволодінні спільно зі знайомими, вживав спиртні напої, після чого вийшов на вулицю, де будучи в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи на території сусіднього домоволодіння, в якому мешкала жінка із малолітнім сином, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшов до вікон будинку та розбив вікно, через яке проник в середину будинку, та пройшовши в одну з кімнат, з сумки потерпілої заволодів її паспортом та грошовими коштами в сумі 600 грн.

Далі пройшов до кімнати, де була потерпіла, яка, побачивши його, почала із ним розмовляти, тримаючи в руці шокер, а він, погрожуючи потерпілій металевим прутом, наказав віддати шокер, однак потерпіла не відреагувала, після чого чоловік повторно наказав потерпілій віддати шокер, супроводжуючи свою вимогу демонстрацією металевого прута, яким розмахував перед обличчям потерпілої та погрожував у разі відмови нанести їй удар зазначеним прутом.

Усвідомлюючи реальність загрози своєму життю та здоров’ю, потерпіла викинула шокер до сусідньої кімнати, зайшла до спальної кімнати, відкрила квартиру і почала кричати  та кликати на допомогу. Чоловік, продовжуючи свій злочинний умисел, наніс металевим прутом потерпілій удар в область голови, два удари кулаком у живіт, один удар кулаком в обличчя, повалив на підлогу і здавив руками її за шию, а коли потерпіла перестала кричати, відпустив її, після чого, почувши, що до будинку зайшли працівники поліції, вибіг до сусідньої кімнати та сховався під ліжком, де і був затриманий працівниками поліції.

За вироком  місцевого суду чоловіка засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців із конфіскацією всього належного останньому майна. Апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції без змін.

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, як наслідок, безпідставну кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 187 КК України та на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його особі, просить змінити вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду в частині кваліфікації його дій, а саме перекваліфікувати їх з ч. 3 ст. 187 КК України на ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.

Висновок Верховного Суду

Розглядаючи справу, ВС зазначив, що судами належним чином перевірялися доводи сторони захисту щодо неправильної кваліфікації дій засудженого, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із проникненням у житло, тобто за ч. 3 ст. 187 КК України, що були спростовані з наведенням докладних мотивів прийнятого рішення з огляду на таке.

За загальним визначенням розбій, як злочин проти власності, це напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Розбій відноситься до формального (усіченого) складу злочину, вважається завершеним з моменту вчинення самого нападу. У разі вчинення розбою посягання відбувається на основний безпосередній об’єкт – право власності, на який насамперед спрямований цей злочин, та на додатковий безпосередній об’єкт, у зв’язку із посяганням на право власності, - життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу. Однак з ознак, що характеризують розбій, є саме насильство, метою якого є намір одразу подолати опір потерпілого й упередити його протидію нападу.

Як випливає зі змісту ч. 3 ст. 187 КК України, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони вказаного складу злочину є заподіяння особі, яка зазнала нападу, насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, або погроза застосування такого насильства.

ВС підкреслив, що під насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров’я в момент їх вчинення.

Разом з цим насильством, що є ознакою об’єктивної сторони вказаного складу злочину, також є насильство, яке реально не спричинило шкоду життю, але було небезпечним для життя в момент заподіяння, тобто в момент застосування створювало реальну загрозу для життя потерпілого. До нього слід відносити, зокрема, і здавлення шиї тощо.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, допитана під час судового розгляду потерпіла зазначила, що коли засуджений зайшов до спальної кімнати, схопив її за волосся, витяг до середини кімнати, в той час коли він відволікся, вона вирвалась від нього, повернулась до спальної кімнати, почала стукати у вікно та кликати на допомогу. Після цього засуджений вдарив її металевим прутом по голові, від чого вона впала на підлогу, потім вдарив її кулаком в живіт та по обличчю, вимагаючи не кричати, закрив їй рот рукою та здавив шию.

З урахуванням наведеного, судами зроблений правильний висновок про те, що заподіяння потерпілій удару металевим прутом та в подальшому придушення за шию  створювало реальну небезпеку для життя і здоров`я потерпілої, яка зазнала нападу, та за своєю інтенсивністю, характером і наслідками є насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи.

Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про відсутність поважних причин неявки потерпілих: ВП ВС переглянула вирок у справі, де ЄСПЛ встановив порушення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.