В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 920/639/17.
З матеріалів справи відомо, що Товариство звернулось до господарського суду Сумської області з первісним позовом до Об’єднання про стягнення заборгованості у розмірі 11 790 106,19 грн.
Первісні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Об`єднанням умов договору перевезення вантажу (теплової енергії) за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року у частині оплати наданих послуг, з яких: 10 246 345,17 грн – основний борг, 419 581,52 грн – інфляційні втрати, 1 010 241,50 грн – пеня, 113 938,00 грн – 3% річних.
У свою чергу Об`єднання звернулось до Господарського суду Сумської області із зустрічним позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру зустрічних позовних вимог) про стягнення збитків у розмірі 17 644 995,70 грн.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані неналежним виконання Товариством умов договору щодо обов`язків з транспортування теплової енергії за цим договором, оскільки Товариство не забезпечило збереження теплової енергії під час її транспортування тепловими мережами, які знаходяться в його користуванні, що у свою чергу призвело до понаднормативних втрат теплової енергії у період з жовтня 2016 року по березень 2017 року.
Рішенням Господарського суду Сумської області, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суд, первинні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з об’єднання на користь Товариства заборгованість за договором у розмірі 5 554 380,43 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог – відмовлено.
Так, представником Об’єднання подано клопотання про призначення додаткової експертизи у справі, суд просили призначити у справі додаткову економічну експертизу з такого питання: «Яка сума збитків була заподіяна Об’єднанню у зв’язку з понаднормовими втратами теплової енергії, переданої для транспортування Товариством за договором у редакції протоколу розбіжностей від 11.11.2005, що мали місце в період з 2016 року по березень 2017 року?» Проведення додаткової експертизи просило доручити ТОВ «Ц» за рахунок Об’єднання з наступним розподілом судових витрат за результатами розгляду справи.
ВС підкреслив, що статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до частини першої статті 107 ГПК України якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Згідно з пунктом 1.2.13 «Інструкції про призначення та проведення судових екстаз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» 08.10.1998 № 53/5, з подальшими змінами та доповненнями, експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Додатковою, зокрема, є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
ВС наголосив, що системний аналіз наведених норм свідчить про те, що у справі може бути призначена додаткова експертиза – у випадку, якщо висновок експерта є неповним або неясним. Таким чином, додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.
Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об’єкти або не надано вичерпних відповідей на всі постановлені перед експертом питання. Також ВС підкреслив, що висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить неповний, неконкретний характер.
Водночас в ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.
ВС відзначив, що якщо необхідно здійснити дослідження нових об’єктів з інших обставин справи, призначається нова, а не повторна експертиза. Судом першої інстанції встановлено, що з висновку експерта повторної експертизи від 22.01.2020 судом не вбачається перелічених вище підстав необхідних для проведення додаткової експертизи, а тому суд відмовив у задоволенні клопотання Об`єднання про призначення додаткової експертизи.
Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи може бажання дитини про позбавлення її батька батьківських прав бути абсолютним для суду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.