Група народних депутатів України (Гетманцев Данило Олександрович, Мотовиловець Андрій Вікторович, Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна, Аллахвердієва Ірина Валеріївна, Кінзбурська Вікторія Олександрівна, Железняк Ярослав Іванович, Діденко Юлія Олександрівна, Петруняк Євген Васильович) зареєстрували у Верховній Раді проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках (реєстр. № 5865 від 26.08.2021).
Законопроект значно розширює повноваження та можливості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також вносить зміни в процесуальні кодекси.
Зміни у цивільний процес
Відповідно до змін у Цивільний процесуальний кодекс України суди будуть розглядати в порядку окремого провадження справи про розкриття професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
Для цього Кодекс буде доповнений Главою 14 «Розгляд судом справ про розкриття професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках».
Заява про розкриття професійним учасником ринків капіталів та організованих товарних ринків інформації, що містить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, буде подаватися до суду за місцезнаходженням такого учасника.
У заяві до суду про розкриття професійним учасником ринків капіталів та організованих товарних ринків інформації, що містить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім’я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім’я представника заявника, коли заява подається представником;
3) найменування та місцезнаходження професійного учасника ринків капіталу та організованого товарного ринків, в розпорядженні якої знаходиться інформація про особу, щодо якої необхідно розкрити професійну таємницю;
4) обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;
5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо особи та мету її використання.
Справа про розкриття професійним учасником ринків капіталів та організованих товарних ринків інформації, що містить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, розглядається у п’ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках, та професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - з повідомленням лише заявника.
Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках, чи їх представників або представника професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов’язковою.
Якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
У рішенні про розкриття професійним учасником ринків капіталу та організованих товарних ринків інформації, яка містить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо юридичної або фізичної особи зазначаються:
1) ім’я (найменування) одержувача інформації, його місце проживання або місцезнаходження, а також ім’я представника одержувача, якщо інформація надається представникові;
2) ім’я (найменування) особи, щодо якої професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків має розкрити інформацію, яка містить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, місце проживання або місцезнаходження цієї особи;
3) найменування та місцезнаходження професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, в розпорядженні якого знаходиться інформація про особу, щодо якої необхідно розкрити професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
4) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, що має бути надана професійним учасником ринків капіталу та організованих товарних ринків одержувачу, та мета її використання.
Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.
Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків, в розпорядженні якого знаходиться інформація про особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа, щодо якої професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків розкриває професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, або заявник мають право у п’ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Зміни в адміністративний процес
Кодекс адміністративного судочинства України буде доповнений статтею 289-2 «Особливості провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо накладення арешту на майно або зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках»
Згідно з запропонованою нормою провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку при здійсненні нею визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви щодо:
1) накладення арешту на майно;
2) зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою суду права на розпорядження та користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення правопорушення, або отримання неправомірної вигоди. Для цілей цієї статті майно є доказом, якщо воно було об’єктом протиправних дій, або було набуто протиправним шляхом, або було знаряддям вчинення правопорушення, або зберегло на собі сліди або містить відомості про вчинення протиправних дій, та може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час дослідження, що проводиться Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Не допускається накладення арешту з підстав інших, ніж з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке є предметом арешту.
Вартість майна, яке належить арештувати, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої правопорушенням, або розміру неправомірної вигоди, яка отримана особою.
Зупиненням виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках є тимчасова, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, заборона вчинення дій, які сторони договору – учасники ринків капіталу або учасники товарних спот-ринків зобов’язалися вчинити на виконання таких договорів.
Зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках допускається виключно з підстав недопущення вчинення порушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках або недопущення (зменшення) негативних наслідків такого порушення.
Невиконання сторонами договору – учасниками ринків капіталу або учасниками товарних спот-ринків дій, передбачених договором внаслідок дії заборони суду, не є порушенням зобов’язання та не може бути підставою для застосування правових наслідків порушення зобов’язання.
З заявами про застосування таких заходів мають право звернутися уповноважені Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
У разі якщо уповноважені Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є службовцями апарату такої Комісії, вищезазначені заяви подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням такої Комісії.
У разі якщо уповноважені Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є службовцями відокремленого структурного підрозділу такої Комісії, заяви подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням такого структурного підрозділу.
Заяви щодо зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках подаються невідкладно з моменту винесення постанови про попереднє зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках, але не пізніше завершення наступного робочого дня з моменту винесення таких постанов.
Заяви подаються у письмовій формі та повинні містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (а у разі якщо заяву подають уповноважені Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які є службовцями відокремленого структурного підрозділу, – найменування, поштову адресу відокремленого структурного підрозділу), а також номер засобу зв’язку уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, якщо такий відомий, особи, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;
4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в тому числі строк, протягом якого такі вимоги підлягають застосуванню;
5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
6) підпис уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
У разі недотримання вимог до заяви суд повідомляє про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та надає їй строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви та доданих до неї документів.
Повернення заяви щодо накладення арешту на майно не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків.
Повернення заяви щодо зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту винесення постанови про попереднє зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження про накладення арешту на майно за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, якщо заявлено вимогу щодо майна, що не пов’язано з проведенням такою Комісією дослідження.
Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, якщо договір, щодо якого заявлено вимогу, не пов’язаний з предметом дослідження.
Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з такою самою заявою.
У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту відкриття провадження.
Розгляд заяв відбувається за участю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та особи, стосовно якої подано таку заяву. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.
Під час розгляду таких заяв суд має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна або зупинення виконання договору.
Суд відмовляє у задоволенні заяви про накладення арешту на майно, якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не доведе, що майно, щодо якого подано заяву про накладення арешту, є доказом.
Суд відмовляє у задоволенні заяви про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках, якщо Національна комісії з цінних паперів та фондового ринку не доведе, що укладення або виконання таких договорів становить порушення законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках, яке можливо уникнути або негативні наслідки якого можливо уникнути або зменшити внаслідок такого зупинення.
У разі задоволення заяви про накладення арешту на майно суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:
1) заборону розпоряджатися та користуватися майном та перелік майна, на яке накладено арешт;
2) підстави застосування арешту майна;
3) порядок виконання ухвали із зазначенням строку дії арешту та способу інформування про порядок її виконання заінтересованих осіб.
У разі задоволення заяви про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:
1) перелік дій, які забороняє вчиняти в рамках виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
2) підстави зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
3) порядок виконання ухвали із зазначенням строку дії зупинення та способу інформування про порядок її виконання заінтересованих осіб.
У разі задоволення заяви про накладення арешту на майно суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Суд зобов’язаний застосувати такий спосіб арешту майна або зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, щодо якої (майна або зобов’язань якої) постановляє ухвалу, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах третіх осіб.
Копія ухвали негайно після її постановлення вручається учасникам розгляду, а у разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційні скарги на ухвали у цій категорії справ можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не перешкоджає її виконанню.
Застосовані заходи можуть бути скасовані повністю чи частково ухвалою суду до завершення строку, на які такі заходи були застосовані відповідно до ухвали суду, за клопотанням особи, щодо якої (майна або зобов’язань якої) таку ухвалу було постановлено, якщо вона доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
У разі, якщо за 96 годин до завершення дії ухвали обставини, що були підставою для її постановлення, продовжують існувати, уповноважені Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку можуть звернутися до суду з заявою про продовження строку дії заходів.
Також в КАСУ з’явиться стаття 289-3 «Особливості провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги».
Провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги при здійсненні нею визначених законом повноважень здійснюється на підставі відповідної заяви про надання доступу до такої інформації про електронні комунікаційні послуги:
1) від постачальників послуг голосових електронних комунікацій та/або міжособистісних послуг електронних комунікацій – інформації, яка ідентифікує абонентів (найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України) та адреса), платіжні реквізити, вхідні та вихідні повідомлення із датою, часом, тривалістю та ідентифікацією телефонних номерів (номерів національного або міжнародного плану нумерації), з яких були отримані та/або на які надіслані повідомлення;
2) від постачальників послуг доступу до мережі Інтернет – інформації, яка ідентифікує абонентів (найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України) та адреса), платіжні реквізити, строк користування послугою, тип використовуваної послуги, мережеві адреси та час/дати сеансу та його тривалість.
З такими заявами мають право звернутися уповноважені Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Заяви подаються у письмовій формі та повинні містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (а у разі якщо заяву подають уповноважені Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які є службовцями відокремленого структурного підрозділу, – найменування, поштову адресу відокремленого структурного підрозділу), а також номер засобу зв’язку уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, якщо такий відомий, постачальника послуг;
4) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України) особи, яка є споживачем послуг;
5) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо надання доступу до інформації;
6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
7) підпис уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
У разі недотримання вищезазначених вимог суд повідомляє про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та надає їй строк для усунення недоліків.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви та доданих до неї документів.
Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків.
Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження щодо надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, якщо заявлено вимогу щодо інформації, що не пов’язана з проведенням такою Комісією дослідження.
Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з такою самою заявою.
У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту відкриття провадження.
Розгляд заяв відбувається за участю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та особи, яка є постачальником відповідних послуг. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.
Під час розгляду заяв суд має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання щодо надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги.
Суд відмовляє у задоволенні заяви щодо надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги, якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не доведе, що інформація, щодо якої подано заяву, стосується предмету дослідження, яке проводиться Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
У разі задоволення заяви щодо надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:
1) про надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги;
2) підстави надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги;
3) порядок виконання ухвали.
Копія ухвали негайно після її постановлення вручається учасникам розгляду, а у разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала негайно після її постановлення вручається учасникам розгляду і підлягає негайному виконанню.
Апеляційні скарги на ухвали можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не перешкоджає її виконанню.
Раніше розповідалося, як будуть визнавати дійсними угоди, укладені на окупованих територіях.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.