Скасування судового рішення: ВС вказав на важливий аспект

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 520/5875/19, в якій досліджував питання про пропуск строку звернення до суду.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії заступника командира Управління патрульної поліції у місті Харкові Дорожньої патрульної поліції лейтенанта поліції щодо тимчасового затримання транспортного засобу й складання акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 30 листопада 2016 року;

- зобов`язати Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції повернути позивачу тимчасово вилучений за актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу автомобіль марки «Range Rover Vogue».

Рішенням суду першої інстанції позов залишено без задоволення. Апеляційний суд скасував рішення Харківського окружного адміністративного суду і на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України залишив позов без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заходи щодо затримання транспортного засобу поліцейським вжито 30 листопада 2016 року, тому саме з цієї дати позивач дізнався про порушення своїх прав як зберігач транспортного засобу, визначений актом опису та арешту майна від 24 квітня 2015 року.

Також суд апеляційної інстанції вказав, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач не був власником транспортного засобу, а був його відповідальним зберігачем, проте жодних доказів того, що позивач до моменту звернення до суду з цим позовом (2019 рік) не мав можливості вчиняти дії щодо відновлення свого права як зберігача спірного транспортного засобу, позивач не надав. За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, визначені частиною третьою статті 317 КАС України, а саме:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими;

3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Верховний Суд також зазначив, що нормами абзацу другого частини першої статті 319 КАС України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього ж Кодексу, є обов’язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Пропуск строку звернення до суду не визначений серед переліку порушень норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування судового рішення. До того ж, апеляційна скарга позивача не містила таких доводів і підстав оскарження рішення суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції безпідставно вийшов за межі апеляційного перегляду та помилково скасував рішення суду першої інстанції, використавши свої повноваження без законних на те підстав, визначених нормами КАС України.

Наявність такої підстави серед повноважень суду апеляційної інстанції за змістом норм статті 319 КАС України не надає права суду застосовувати ці повноваження з власної ініціативи. Повноваження суду апеляційної інстанції обмежені встановленими статтею 308 КАС України межами.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та передав справу на новий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про підписання позовної заяви шляхом факсимільного відтворення підпису: позиція ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.