Апеляційний суд назвав порушенням прав людини безпідставну зупинку авто поліцейськими

Сьомий апеляційний адміністративний суд по справі № 136/651/21 наголосив: навіть якщо особа декілька разів вчинила правопорушення, це не дає підстав працівникам поліції її переслідувати, як це мало місце з позивачем..

Як встановлено під час розгляду справи, позивача безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, адже на вказаному відрізку дороги відсутня розмітка, що поділяє транспортні потоки за наявності двох і більше смуг, призначених для руху в одному напрямку, а тому підстав для зупинки позивача не було.

При цьому колегія суддів зауважує, що надані поліцейським відеозаписи не є належними доказами, проте з метою повного та всебічного розгляду справи колегія суддів вважала за можливе дослідити їх та встановила, що автомобіль позивача рухався назустріч поліцейському автомобілю. При цьому він рухався в одній єдиній смузі для руху. Слідом за автомобілем позивача аналогічним чином рухалось принаймні 5 автомобілів.

Автомобіль відповідачів, розвернувшись, став переслідувати саме автомобіль позивача. Подальша розмова працівників поліції засвідчує той факт, що реальною причиною зупинки стало те, що раніше щодо позивача складались протоколи про вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Під час спілкування з позивачем працівники поліції вимагали від нього показати руки на предмет тремтіння, а також плюнути на землю з метою перевірки в`язкості його слини.

Оцінюючи подібні дії, суд вважає їх такими, що порушують загальні засади діяльності поліцейських.

Так, чинним законодавством передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду регулює Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі Інструкція).

Інструкція розділяє ознаки алкогольного та наркотичного сп`яніння.

Так Інструкцією передбачено, що ознаками алкогольного сп`яніння є:

- запах алкоголю з порожнини рота;

- порушення координації рухів;

- порушення мови;

- виражене тремтіння пальців рук;

- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

- поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

- почервоніння обличчя або неприродна блідість.

В той же час Інструкція не надає право працівникам поліції примушувати особу вчиняти будь-які дії, як то витягувати руки, плювати на землю. Ознаки сп`яніння поліцейські мають виявляти під час спілкування з водієм, виходячи з його поведінки.

Вимога ж поліцейського «здійснити плювок слини з ротової порожнини з метою виявлення її сухості» взагалі не узгоджується з жодною із ознак сп`яніння, і інакше як принизливе та упереджене ставлення до позивача її суд розцінити не може.

Крім того, Пунктами 6-8 Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Це означає, що лише у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий може бути проведений у найближчому закладі охорони здоров`я.

Поведінка працівників патрульної поліції свідчить про те, що всі їхні дії були вчинені через упереджене до позивача ставлення: вони одразу вказували на те, що позивачу доведеться поїхати до закладу охорони здоров`я, потім вимагали вчиняти не передбачені чинним законодавством дії, а врешті-решт не провели жодного огляду позивача на стан сп`яніння, в тому числі з використанням технічних засобів.

При цьому колегія суддів, не заперечуючи важливість та необхідність профілактичної роботи з недопущення керування транспортними засобами в стані як алкогольного так і наркотичного сп`яніння, вважає за необхідне наголосити, що така робота має проводитись виключно в правовому полі та не допускати зазіхань на права людини.

Працівник поліції не може свавільно звинувачувати будь-яку особу в тому, що вона перебуває в стані наркотичного сп`яніння і таким чином надмірно втручатися в її особисте життя, вимагаючи поїхати до найближчого лікувального закладу.

Лише за наявності об`єктивних ознак, передбачених Інструкцією, поліцейський спочатку має запропонувати особі пройти медичний огляд на стан сп`яніння (втому числі наркотичного) за допомогою технічних засобів, і лише потім визначатися щодо необхідності огляду лікарем.

Аналогічні норми передбачені і Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, статтею 266 КУпАП також передбачено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 статті передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відсутність у працівників поліції засобів для огляду водіїв на предмет наркотичного сп`яніння на місці зупинки, на що покликався представник відповідача, не дає підстав не виконувати вимоги згадані норми.

Також суд зауважує, що жодних дій, передбачених законодавством, працівниками поліції відносно позивача не проводилось.

З урахуванням вище вказаних обставин колегія суддів вважає, що переслідування позивача за імовірне порушення статті 130 КУпАП як керування транспортним засобом особою, що перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, є безпідставним, а провокація його для огляду на стан сп`яніння, шляхом змушування до показу перед працівниками поліції кистей рук з метою виявлення їх тремтіння чи змушування здійснювати плювок з ротової порожнини з метою виявлення її сухості - є неприпустимим.

Окремо колегія суддів хоче наголосити й на тому, що навіть за умови, що особа декілька разів вчинила правопорушення, це не дає підстав працівникам поліції її переслідувати, як це мало місце з позивачем.

Пункт 3 частини першої статті 35 Закону України "Про національну поліцію", на яку покликався під час розгляду справи представник відповідача вказує на те, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Це не означає, що працівники поліції можуть свавільно переслідувати та зупиняти кожну особу, щодо якої в інформаційних базах даних зазначені відомості про попереднє її притягнення до адміністративної чи іншої відповідальності.

Дана норма передбачає право поліцейського зупиняти автомобілі, які по оперативній інформації причетні до скоєння правопорушень та ухиляються притягнення до відповідальності тощо.

У цій справі наявності такої інформації не встановлено. Натомість встановлено, що переслідування та зупинка позивача відбулися через те, що по інтегрованій інформаційно-пошуковій системі Міністерства внутрішніх справ України «Армор» значилась інформація про те, що позивач раніше притягувався до відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Колегія суддів дійшла висновку, що обставини, які були встановлені у справі свідчать про недотримання поліцейськими Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції вимог щодо необхідності з гідністю і честю поводитися під час виконання службових обов`язків.

Тож, поліцейські, на думку колегії суддів, допустили порушення вищевказаних нормативних актів, а також порушення прав людини, що гарантовані Конституцією України.

Також Другий апеляційний адміністративний суд визнав, що заміри швидкості руху поліцейськими приладом TruCam з рук суперечать законодавству.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.