Розгляд спорів щодо оскарження рішень органів Антимонопольного комітету: позиція ВС

Спори щодо оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, які ухвалені за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, чи укладено між замовником та учасником договір за наслідками цієї процедури. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, розглянувши касаційну скаргу Антимонопольного комітету України (АМК) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 640/14645/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізичної особи-підприємця (ФОП), Управління освіти Виконавчого комітету Полтавської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та зобов’язання вчинити певні дії.

Обставини справи

ТОВ, яке було учасником аукціону щодо закупівлі продукції, який проводився на замовлення Управління освіти, та не погодилось з рішенням про визначення переможця публічних закупівель, подало скаргу до АМК України з вимогою про зобов’язання Управління освіти скасувати рішення про визначення переможцем ФОП та про намір укласти з ним договір. За наслідками розгляду указаної скарги рішенням від 4 липня 2019 року, відповідач відмовив у задоволенні скарги про порушення Управлінням освіти законодавства у сфері публічних закупівель, що стало підставою звернення до суду.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30 квітня 2020 року позов задовольнив. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 вересня 2020 року апеляційну каргу АМК України задовольнив частково, рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нову постанову, якою провадження у справі закрив із роз’ясненням ТОВ права на звернення до суду для захисту своїх прав в порядку господарського судочинства.

У касаційній скарзі АМК просив скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким справу направити для продовження розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначав, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції помилково посилався на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 918/843/17, у якій Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про спрямованість позову на захист прав у сфері господарських правовідносин, оскільки у вказаній справі позивачем є учасник процедури закупівлі, а відповідачем - замовник, а предметом спору є рішення, дії чи бездіяльність саме організатора процедури закупівлі (замовника).

Таким чином, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції ототожнив АМК з організатором процедури закупівлі та дійшов помилкового висновку, що спір у цій справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Скаржник наполягав, що у цьому випадку спір виник між суб`єктом господарювання (ТОВ) та суб`єктом владних повноважень (АМК) з приводу рішення Колегії (як органу оскарження) від 4 липня 2020 року № 8927-р/пк-пз, а отже, спрямований на захист прав та інтересів у публічно-правових відносинах. Крім того, скаржник звернув увагу, що в аналогічних адміністративних справах Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов протилежних висновків, аніж у цій адміністративній справі. Зокрема, у справах № 640/651/20 та № 640/6757/20 апеляційні скарги АМК було задоволено, ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про закриття провадження скасовано.

Також скаржник наголосив, що судом апеляційної інстанції зроблено помилкові висновки, які в подальшому можуть мати негативний вплив на практику розгляду справ за наслідками розгляду скарг у процедурі закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, у зв`язку з чим касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у сфері закупівель.  

Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року скасував, справу направив до цього ж суду для продовження розгляду.

Колегія суддів звернула увагу, що у цій справі спір виник у зв’язку із незгодою позивача з рішенням Постійно діючої адміністративної колегії АМК з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 4 липня 2019 року № 8927-р/пк-пз, винесеним за наслідками оскарження позивачем процедури проведення тендеру (публічних закупівель), тобто предметом оскарження є рішення АМК в особі Колегії, а не рішення організатора процедури закупівлі.

Суд вказав, що спірним питанням, поставленим у касаційній скарзі, є підсудність адміністративним судам справ у спорах щодо оскарження рішень органів АМК, які прийняті за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих в процедурах публічних закупівель, після того, як між замовником і учасником вже укладено господарські договори за результатами проведеної процедури закупівлі. Верховний Суд зауважив, що спори між суб’єктами господарювання та АМК як суб’єктом владних повноважень, які виникають внаслідок винесення останнім владного управлінського рішення за наслідком розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, спрямовані саме на захист публічно-правових відносин. Такі спори безпосередньо не стосуються відносин, які пов’язані з обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом економічної конкуренції тощо, що унеможливлює їх розгляд у порядку господарського судочинства. При цьому факт укладення договору між замовником та переможцем торгів за наслідком процедури публічних закупівель не впливає на повноваження органів АМК щодо розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Відтак, після укладення господарського договору між замовником і учасником за результатами проведеної процедури закупівлі, спір щодо оскарження рішення органів АМК, яке прийняте за наслідками розгляду скарги учасника торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, не набуває характеру приватно-правового та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що спори щодо оскарження рішень органів АМК, які прийняті за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, чи укладено між замовником та учасником договір за наслідками цієї процедури. Також судова палата констатувала, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права, внаслідок чого дійшов помилково висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, що призвело до постановлення незаконної постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.