Виключення найбільш суворого виду покарання із санкції статті Особливої частини КК: позиція ВС

Закон України про кримінальну відповідальність, яким виключено найбільш суворий вид покарання з санкції статті Особливої частини КК, вважається таким, що пом’якшує кримінальну відповідальність особи, а отже має зворотну дію у часі. Якщо особі призначено найбільш суворе покарання, передбачене у санкції статті Особливої частини КК, однак законом про внесення змін до КК таке покарання виключено, то особі слід призначити найбільш суворе покарання зміненої санкції статті Особливої частини КК. До такого висновку дійшов Верховний Суд, розглянувши справу № 487/1637/18.

Обставини справи

Особу було визнано винуватою у тому, що 10 листопада 2017 року близько 8 години, реалізуючи злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою власного незаконного збагачення, перебуваючи біля торгівельного кіоску, скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку потерпілої та сторонніх осіб, шляхом вільного доступу з прилавку таємно викрала майно потерпілої на загальну суму 14874,60  грн, спричинивши останній матеріальну шкоду на зазначену суму.

При цьому  1 липня 2020 року набрали чинності зміни, внесені Законом від 22 листопада 2018 року № 2617- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», відповідно до яких із санкції ч. 1 ст. 185 КК виключено покарання у вигляді позбавлення волі.

За вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2019 чоловіка засуджено за ч. 1 ст. 185 КК (крадіжка) до покарання у вигляді позбавлення волі на строк два роки. На підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням. Апеляційний суд ухвалою від 17 вересня 2020 року, змінивши вирок суду першої інстанції, у вказаній частині вирок місцевого суду не змінив.

Позиція ККС: змінено ухвалу апеляційного суду та вирок місцевого суду у частині призначеного покарання. Призначено покарання 1 за ч. 1 ст. 185 КК у вигляді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням. У решті судові рішення залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив змінити судові рішення та призначити чоловіку покарання за ч. 1 ст. 185 КК у вигляді обмеження волі на строк два роки і на підставі ст. ст. 75, 76  КК звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік та покладенням відповідних обов`язків.

На думку прокурора, апеляційний суд при призначенні покарання не дотримався вимог ч. 1 ст. 5 КК. Зокрема, прокурор зазначає про те, що, переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд мав призначити покарання за ч. 1 ст. 185 КК в редакції Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, яким законодавцем було пом`якшено кримінальну відповідальність за вказаною статтею та не передбачено у санкції частини першої такого виду покарання, як позбавлення волі.

Колегія суддів ККС визнала обґрунтованими доводи у касаційній скарзі прокурора. Суд вказав, що як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком місцевого суду від 20.02.2019 чоловіка засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням. При цьому до 01.07.2020 року санкція ч. 1 ст. 185 КК, за якою визнано винною, нарівні зі штрафом, громадськими 23 та виправними роботами, а також арештом, передбачала такий вид покарання, як позбавлення волі.

1 липня 2020 року набрали чинності зміни, внесені Законом від 22.11.2018 № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», відповідно до яких із санкції ч. 1 ст. 185 КК виключено покарання у вигляді позбавлення волі. Проте суд апеляційної інстанції, змінюючи вирок місцевого суду від 20.02.2019, не застосував положення ч. 1 ст. 185 КК у редакції Закону № 2617-VII від 22.11.2018. Разом із тим, відповідно до ст. 5 КК, вказаний Закон, яким пом’якшено кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 185 КК, має зворотну дію в часі. А тому обвинуваченому має бути призначено покарання за ч. 1 ст. 185 КК, передбачене її санкцією в новій редакції. З огляду ж на те, що місцевим судом було обрано найбільш суворий вид покарання за ч. 1 ст. 185 КК, а саме позбавлення волі, то цей вид покарання має бути змінено йому на найбільш суворий вид покарання з передбачених санкцією цієї ж норми у редакції Закону № 2617-VII від 22.11.2018, а саме – обмеженням волі. За таких обставин вирок місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції в частині призначення покарання за ч. 1 ст. 185 КК підлягають зміні.

Тому касаційну скаргу прокурора  Суд задовольнив. Ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року та вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 вересня 2020 року змінив у частині призначеного покарання.

Призначив покарання за ч. 1 ст. 185 КК у вигляді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК звільнив особу від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік і покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. У решті судові рішення залишив без зміни.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.