Суд не зобов’язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншою сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 808/1849/18.
Обставини справи
За заявою позивача суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення у справі, яким присудив за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Запорізькій області на користь Фізичної особи-підприємця судові витрати на правничу допомогу в розмірі 30604,20 грн., пов’язані з проведенням судової експертизи та за участі судового експерта в судовому засіданні у сумі 23185,00 грн та витрати, пов`язані з технічним копіюванням документів, наданих до суду в сумі 852,28 грн.
Справа неодноразово розглядалась судами, в решті-решт, постановою апеляційного суду додаткового рішення адміністративного суду скасовано та прийнято нову постанову. Заяву фізичної-особи підприємця про розподіл судових витрат у справі задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДПС у Запорізькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця сплачені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11999,98 грн (одинадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн 98 коп.). У задоволенні решти заяви про розподіл судових витрат відмовлено.
Висновок Верховного Суду
Розглядаючи справу, ВС підкреслив, що відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов’язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншою сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Так, вирішуючи питання витрат щодо участі адвоката позивача у судових засіданнях у цій справі у суді першої інстанції, апеляційний суд, врахувавши тривалість судових засідань згідно з журналами судових засідань, виходив з фактичної участі адвоката у судових засіданнях та середньої тривалості судового засідання, та, з урахуванням доводів Відповідача щодо зменшення заявлених витрат та відповідно до принципу співмірності та розумності визнав обґрунтованою суму у розмірі 3000 грн.
Також, відповідно до наданих Ппзивачем доказів щодо обсягу виконаних послуг з підготовки та складання процесуальних документів у цій справі та підготовку до розгляду справи у суді, виходячи з фактично затраченого часу в аспекті вказаних послуг та враховуючи доводи Відповідача щодо зменшення заявлених до відшкодування таких витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що загальний розмір витрат на підготовку справи до розгляду з урахуванням вартості години у сумі 818,18 грн становить 8999,98 грн.
Водночас, необґрунтованими є доводи позивача щодо зміни у такий спосіб апеляційним судом способу визначення вартості витрат на правничу допомогу, оскільки у наданому детальному описі робіт (наданих послуг) адвокатом поряд з визначенням вартості, визначенням вартості підготовки до справи у сумі 1800 грн., адвокатом наведено розрахунок витраченого часу на здійснення окремих дій із визначенням відповідно до розрахункового часу у 22 год. фактичної вартості години роботи адвоката на рівні 818,18 грн.
Щодо відшкодування позивачу витрат, пов`язаних з проведенням судової економічної експертизи та участі експерта в судовому засіданні в загальній сумі 27300 грн ВС врахував, що витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертиз є витратами, що пов`язані з розглядом справи і такі підлягають розподілу в залежності від результату розгляду справи по суті.
Таким чином, на думку ВС, вирішуючи питання відшкодування заявленої позивачем вартості щодо підготовки експертного висновку у цій справі, суд апеляційної інстанції надав належної оцінки доводам сторін і наданим доказам, та, з урахуванням їх реальності та неминучості в аспекті вирішення цієї справи, зробив обґрунтовані висновки правильно застосувавши положення статті 137 КАС України.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про позбавлення батьківських прав: Верховний Суд висловився щодо підстав.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.